Немає сумнівів, що штучний інтелект змінює світову економіку з безпрецедентною швидкістю. Але чи позбавить він багаті країни від збільшеного боргового навантаження, особливо в умовах, коли швидке старіння населення збільшує тягар витрат на соцзабезпечення? І якщо так, чи зможуть ці країни спокійно підвищувати дефіцит бюджету, фактично позичаючи за рахунок надбагатих майбутніх поколінь?
Не варто розраховувати на це.
Так, останніми роками вкрай оптимістичні оцінки потенційного впливу ШІ на зростання економіки штовхають вгору ринки активів. Це особливо стосується ейфорії на фондових ринках, де ралі триває, незважаючи на політичний параліч у Франції, припинення фінансування держорганів і відкриту атаку на незалежність центробанку в США, відтік висококваліфікованих кадрів із Великої Британії.
Я вже давно доводжу, що з часом ШІ вирішить проблему млявих темпів зростання економіки в розвинених країнах, але я також попереджав, що є кілька ймовірних бар'єрів, які можуть уповільнити темпи перетворень. Потрібно враховувати безліч матеріальних, юридичних, економічних і соціальних чинників, серед яких — електропостачання; права на інтелектуальну власність; дефіцит кваліфікованих ШІ-співробітників; необхідність всебічної системи правил спілкування та обміну інформацією для чат-ботів, зокрема певного цінового механізму.
Будь-кому, хто працює за комп’ютером, загрожує автоматизація
ШІ-компанії вкладають величезні суми в перегони за панування на ринку (якщо влада допустить таке панування), і вони вочевидь готові втрачати гроші в обмін на користувачів та інформацію. Але з часом (і, напевно, не в такому вже віддаленому майбутньому) цим компаніям доведеться знайти джерела доходів — найімовірніше, за рахунок реклами, як це вже зробили раніше компанії соцмереж.
Адміністрація президента США Дональда Трампа ввімкнула сигнал «повний хід» для розробок ШІ, але є заплутані питання, пов’язані з програмуванням моральних суджень у ШІ-моделях. Наразі вони цікавлять лише невелику групу розробників, але надалі їх розглядатимуть Конгрес і суди США, а також влада інших країн. Утім, найбільшої відсічі можна очікувати з боку сотень мільйонів офісних працівників, які втратять роботу. Вони стануть новим аргументом у політичній боротьбі, як сьогодні це відбувається з робітниками промислового сектору, а в 1960—1970-х роках відбувалося з працівниками ферм.
Будь-кому, хто працює за комп’ютером, загрожує автоматизація. Ідея, що жменька фірм зможе замінити значну частину робочої сили, не спричинивши масових політичних потрясінь, — це просто фантазія. Якщо не станеться різкого розвороту до авторитаризму, заворушення гарантовані. Усе це забезпечить багатою їжею «зохранів мамдані» в усьому світі (Мамдані, 33-річний соціаліст, став провідним претендентом на посаду мера Нью-Йорка на майбутніх виборах, які мають відбутися в листопаді), бо ШІ, насамперед, знищує робочі місця молодих фахівців.
Є ще одна незручна правда: багато передових ШІ-програм застосовують у військовій сфері, що може спровокувати масштабні перегони озброєнь і навіть призвести до нових воєн, які вестимуть за допомогою армій дронів та інших систем озброєнь на базі ШІ. Геополітична фрагментація та конфлікти шкодять довгостроковому зростанню економіки, і вони можуть як зменшувати податкові доходи, так і збільшувати їх. ШІ може також посилити невеликі держави і терористичні групи, фактично, давши їм доступ до провідних фізиків і біологів у один клік.
І, нарешті, хоча в Білому домі знову Трамп, завзятий заперечувач зміни клімату, це не означає, що зникли загрози, спричинені глобальним потеплінням. Витрати неприборканої зміни клімату різко зростуть у найближчі десятиліття — якщо, звісно, наші ШІ-бабусі не зуміють розв’язати цю проблему (хоча вони можуть дійти висновку, що розв’язанням є скорочення чисельності людей).
Ідея, що після довгого і болісного перехідного періоду з’явиться універсальний штучний інтелект (AGI), який вирішить усі проблеми багатих країн, є сильним перебільшенням. Навіть якщо AGI різко прискорить зростання економіки, це, безсумнівно, призведе до різкого підвищення частки капіталу у випуску, тобто зниження частки праці. Бум на фондовому ринку викликаний саме тим, що компанії очікують скорочення витрат на працю. І тому не можна сподіватися, що очікування високих прибутків, закладене у швидкому зростанні цін на акції, відповідатиме загальному зростанню один до одного.
І тут ми повертаємося до теми держборгу. Немає підстав вважати, що зростання за рахунок ШІ призведе до еквівалентного збільшення податкових доходів влади, хоча в минулому це припущення виглядало б розумно. Річ у тім, що капітал набагато важче оподатковувати, ніж працю. Частково причина в тому, що він більше сконцентрований і політично сильний, а частково в тому, що він може вільно переміщатися через кордони.
Підвищення тарифних стін може запобігти втечі капіталу, але будь-яка подібна стратегія в підсумку виявляється самовбивчою. Отже, так, гряде ШІ-трансформація, і вона вже сприяла новій гонці озброєнь між США і Китаєм. Але нерозважливо вважати, що розвинені країни можуть розраховувати на вирішення штучним інтелектом своїх бюджетних проблем, з якими не впоралися політики-люди.
NV володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Project Syndicate. Републікація повної версії тексту заборонена
Copyright: Project Syndicate 2025