Ескалація кліматичної кризи і швидкий розвиток штучного інтелекту змінять наш світ — наші політичні системи, економіку і повсякденне життя. Але часто не береться до уваги, що в багатьох випадках зміна клімату і ШІ перетинаються і впливають одне на одного.
У дискусіях, що ведуться, складність цих відносин зазвичай ігнорують. Технологічні оптимісти звеличують ШІ як панацею для розв’язання світових проблем, а техноскептики наголошують на його екологічних витратах, попереджаючи, що нові технології в підсумку можуть посилити кризу, з якою покликані впоратися. У реальності ШІ потенційно допоможе нам досягти важливих кліматичних цілей, а добре продумані заходи можуть (і повинні) зменшити його екологічні витрати. У зв’язку з цим «Саміт ШІ-дій», який президент Франції Еммануель Макрон проводить у Парижі 10−11 лютого, дає унікальний шанс визначитися з більш стійким курсом.
Украй оптимістичні прогнози фахівців із Кремнієвої долини з приводу потенційної ролі ШІ в боротьбі з кліматичною кризою підкреслюють необхідність зваженого підходу. Наприклад, у вересні гендиректор OpenAI Сем Альтман опублікував статтю, де змалював майбутнє, у якому завдяки «майже безмежному інтелекту і достатку енергії» стали можливими «разючі успіхи», зокрема «вирішення проблем клімату», «заснування космічної колонії», розкриття таємниць фізики.
Обсяги викидів вуглекислого газу зросли
Через місяць колишній гендиректор Google Ерік Шмідт підтримав цю думку. Визнаючи вплив ШІ на клімат, він заявив: «Я б зробив ставку на ШІ, який вирішить цю проблему, і не став би його стримувати». Техногіганти Google і Microsoft часто підкреслюють, як вони використовують ШІ для підвищення екологічної стійкості. Однак обсяги їхніх викидів вуглекислого газу зросли (на 48% і 29% з 2019 і 2020 року відповідно), що в основному пояснюється зростанням попиту на енергію з боку великих дата-центрів.
Так, прогрес в опрацюванні даних, у математиці та комп’ютерних обчисленнях, що сприяє розвитку ШІ, може прискорити темпи наукових досліджень і дозволить нам розв’язати актуальні глобальні проблеми. Наприклад, спеціалізована модель AlphaFold компанії DeepMind зробила революцію в нашому розумінні структури білків, серйозно вплинувши на біологічні науки.
Однак ці досягнення, що стали результатом багаторічного міждисциплінарного співробітництва дослідників ШІ та вчених, украй далекі від створення всюдисущого загального штучного інтелекту (скорочено AGI), який здатний миттєво розв’язувати складні наукові та технічні проблеми.
Ба більше, ми не просто вкрай далекі від створення надрозумного AGI; ніхто не може передбачити, коли це буде можливо (і чи можливо взагалі). Навіть якщо найоптимістичніші прихильники ШІ матимуть рацію і AGI з’явиться вже найближчими п’ятьма роками та приведе нас до важливих відкриттів (стабільний термоядерний синтез, зростання ефективності сонячних батарей), людству все одно доведеться мати справу зі складними економічними та політичними реаліями переходу до чистої енергетики. Зверніть увагу, багато технологій, необхідних для досягнення нетто-нульових викидів парникових газів, уже існують. Так, вони могли б бути ефективнішими або дешевшими, але бар'єри на шляху їх масштабного впровадження виникають через суперечності політичних, економічних, фінансових і суспільних інтересів, які визначають глобальний геополітичний ландшафт.
Запевнення Альтмана й інших технооптимістів, що ШІ впорається з кліматичною кризою, маскують ці реалії, і покладатися на подібні обіцянки ризиковано з огляду на величезний вуглецевий слід дата-центрів. Уже зараз на дата-центри припадає 2−4% усього споживання електроенергії в США, Євросоюзі та Китаї і понад 20% в Ірландії. Головні винуватці — компанії Amazon, Apple, Microsoft, Google і Meta — приховують справжні масштаби впливу свого енергоспоживання на клімат за допомогою креативних бухгалтерських хитрощів, наприклад, сертифікатів відновлюваної енергетики.
Так, моделі, які нещодавно презентувала китайська компанія DeepSeek, викликали ажіотаж саме тому, що вони виглядають набагато енергоефективнішими за їхні американські аналоги. Але як показують дослідження, підвищення ефективності (а отже, зниження витрат) може викликати зростання попиту на нові функції ШІ — і до збільшення загального споживання енергії.
Замість питання, чи допоможе нам ШІ досягти кліматичних цілей, ми маємо переконатися, що енерго- і ресурсомісткі дата-центри не приведуть планету в екологічну точку неповернення раніше, ніж надії на ШІ виправдаються. З цією метою уряди повинні підвищити прозорість і стимулювати скорочення викидів.
Є два невідкладні кроки, які може зробити влада для зменшення екологічних витрат ШІ.
По-перше, вони повинні вимагати від найбільших власників і операторів дата-центрів розкриття локальних даних про викиди парникових газів, ці дані повинні відображати фактичне енергоспоживання. Згодом ці вимоги можна поширити на всі хмарні сервіси. Оскільки рахунки за послуги ШІ та хмарних сервісів зазвичай виставляють з урахуванням використаних ресурсів і часу, наявні системи можна адаптувати, щоб надавати клієнтам докладні звіти про викиди.
По-друге, влада повинна дослухатися до рекомендацій Міжнародного валютного фонду і запровадити цільовий податок на викиди парникових газів дата-центрами. Їм також слід подумати про обов’язкову інтеграцію в усі нові дата-центри інфраструктури відновлюваної енергетики, яка гарантує, що їхнє енергоспоживання не створить додаткового навантаження на електромережі.
Такі заходи не повністю компенсують вплив дата-центрів на клімат, але вони є важливим першим кроком на шляху до залучення техносектора до відповідальності за викиди парникових газів. Розробивши ефективні заходи, ми зможемо, усупереч галасливим компаніям Кремнієвої долини, перетворити ШІ на нетто-позитивну технологію для довкілля. Тільки за наявності стабільного клімату людство зуміє дозволити собі розкіш реалізації грандіозних амбіцій ШІ-першопрохідців.
NV має ексклюзивне право на переклад і публікацію колонок Project Syndicate. Републікація повної версії тексту заборонена
Copyright: Project Syndicate 2025
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV