Доба Трампа. Чи є в нового президента США реальний план закінчення війни за 24 години, та ще й прийнятний для України — розбір NV

В Україні та Європі багато хто побоювався перемоги Трампа. У політичних кулуарах ЄС відбулося не одне обговорення того, що робитиме Брюссель, якщо Вашингтон за правління цього республіканця припинить воєнну підтримку Києва. Ба більше, розглядалися варіанти дій на випадок, якщо Трамп, виконуючи свої погрози, послабить фінансування НАТО і спробує вивести Штати з Альянсу.

Ці питання досі залишаються відкритими, адже незрозуміло, як діятиме новообраний господар Білого дому.

Проте за проблему завершення війни Трамп уже взявся.

7 листопада новообраний президент США поспілкувався з Путіним — вони обговорювали Україну. Принаймні, так про це написала The Washington Post із посиланням на людей, ознайомлених із розмовою.

Під час телефонного дзвінка, який Трамп здійснив зі свого курорту у Флориді, американський політик порадив російському диктатору утриматися від ескалації війни в Україні та нагадав йому про значну військову присутність США в Європі, розповіла віп-особа, знайома зі змістом перемовин.

Проте у Москві факт розмови заперечили, але вустами речника Кремля, а не самого Путіна. Водночас останній розсипався у публічних компліментах Трампу і заявив про готовність говорити.

А представники Трампа вже почали публічно й непублічно озвучувати версії імовірних мирних домовленостей. Зокрема, топовий радник республіканця Брайан Ланза заявив, що нова адміністрація зосередиться на досягненні миру в Україні та зажадає, щоб президент Володимир Зеленський надав свою версію «реалістичного бачення миру», що не включає повернення окупованого РФ Криму.

У перехідній команді Трампа майже одразу відхрестились від цих заяв, але тоді ж американська The Wall Street Journal, пославшись на джерела, написала, що у трампівській адміністрації є ідея заморозки фронту по актуальній лінії з демілітаризованою зоною, доповнена 20-річним мораторієм на вступ України до НАТО. В обмін на це Київ нібито потенційно може отримати велику кількість зброї від США, щоб стримати Москву від повторного нападу.

Про схожий план написала й британська The Telegraph, уточнивши, що у 1200-кілометровій буферній зоні між російською та українською арміями можуть розмістити європейські та британські війська.

Чи справді всі ці ідеї мають під собою хоч якесь підґрунтя? Насправді їхня поява — це зондування командою Трампа реакції американського політикуму, а також Європи та України, пояснює NV Тарас Жовтенко, експерт з міжнародної безпеки фонду Демініціативи. На практиці ж у Трампа «ще немає остаточного бачення, чим мають бути наповнені мирні пропозиції».

Єдину точність, яку зараз озвучила прессекретарка Трампа, — це те, що її бос справді має намір «посадити Україну та Росію за стіл переговорів у перший день президентства». Тобто одразу після інавгурації, призначеної на 20 січня 2025 року. Аби це справдилося, переговорний процес має розпочатися ще в 2024-му.

Під впливом Трампа активізувалися і європейці. Прем'єр Британії Кір Стармер і президент Франції Еммануель Макрон, за повідомленням The Telegraph, вирішили переконати чинного президента США Джо Байдена дозволити Україні атакувати цілі на території Росії крилатими ракетами Storm Shadow.

А кандидат у канцлери Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що в разі обрання (це може статися у лютому 2025-го) він готовий висунути Росії ультиматум про припинення бойових дій в Україні протягом 24 годин. Інакше Німеччина поставить крилаті ракети Taurus і дозволить бити ними по території РФ.

Українські очікування

Перемогу Трампа на виборах український президент назвав «вражаючою». Володимир Зеленський заявив, що цінує прихильність республіканця до підходу «мир через силу» у глобальних справах і що саме цей принцип може реально наблизити справедливий мир в Україні. «Сподіваюся, що ми разом втілимо його в життя», — сказав Зеленський у своїй привітальній промові, адресованій Трампу.

Схоже, український лідер справді планує активно співпрацювати з новим старим очільником Білого дому. Зокрема, FT із посиланням на обізнані джерела вказала, що дві з ідей у раніше презентованому Зеленським плані перемоги були підготовлені спеціально під Трампа.

Перша з них — заміна після війни деяких військ США, розміщених у Європі, українськими підрозділами. Друга: Україна поділиться із західними партнерами природними ресурсами.

Та й представник партії влади Нагорняк переконаний, що Україні вдасться налаштувати правильну комунікацію із Трампом.

Проте політолог Володимир Фесенко, голова Центру прикладних політичних досліджень Пента, обережний у своїх очікуваннях щодо здатності Трампа зупинити російську агресію. Він вважає, що переговори справді розпочнуть до кінця року, але навряд чи вони будуть швидкими й результативними.

«Переговори будуть складними, дуже важкими, драматичними, суперечливими і, можливо, через певний час зайдуть у глухий кут», — вважає політолог. Проблеми, на його думку, виникатимуть через непоступливу та занадто максималістську позицію Росії. Та й для України в цих переговорах буде багато неприйнятних і неприємних моментів, тому що новий американський лідер почне вимагати від офіційного Києва поступок.

«Якщо на найближчий місяць-два буде зберігатися негативна воєнна ситуація на Донбасі, то це теж погано впливатиме на переговорний процес», — додав Фесенко.

Наступ ворога

Негативна для ЗСУ ситуація на фронті найближчим часом, скоріше за все, зберігатиметься.

На сході вже й без того все складається не на користь України — ціною величезних втрат росіяни вперто йдуть вперед. Починаючи з липня український аналітичний проєкт DeepState фіксує відчутне збільшення площі втрачених територій. У серпні, за даними аналітиків, ворог захопив 360 кв. км, у вересні - 405 кв. км, а у жовтні - 490 кв км. Останній показник став найбільшим від початку контрнаступу РФ, що триває понад рік — з жовтня 2023-го.

Аналітики говорять про те, що противнику вдається просуватися через значну перевагу у живій силі та в повітрі.

Відчутне просування росіян на проблемних ділянках фронту пов’язане з нестачею особового складу ЗСУ, заявив в ефірі Радіо NV військовий журналіст Андрій Цаплієнко. Проблему могла б вирішити доукомплектація старих підрозділів. А ще — швидке навчання людей, розв’язання питання постачання воєнної допомоги та дозвіл на використання по РФ далекобійної західної зброї.

Зі свого боку австрійський військовий аналітик Том Купер бачить головну причину просування росіян на сході в кумулятивному ефекті «неправильних рішень і дій адміністрації Зеленського, головнокомандувача ЗСУ та Генерального штабу». Усе це, на його думку, призводить до дезорганізації підрозділів.

«І як наслідок росіяни завжди знаходять якусь слабку ланку в лінії фронту, проникають туди або прориваються, атакують її і просуваються вперед, — вважає Купер. — І в цьому проблема».

Невдале управління військами та відсутність реформи армії, на його думку, призводять до того, що країна йде назад. Тому ЗСУ потрібно повністю модернізувати, зокрема досягти того, аби офіцери стали відповідальними за солдатів і піклувалися про них.

Купер підкреслює, що Україна зіткнулася з війною на винищення. «Росіяни хочуть знищити Україну, а ваш президент за два з половиною роки вторгнення досі не оголосив повну загальну мобілізацію, — досить емоційно продовжує експерт. — Оскільки він не зміг цього зробити, він також не зміг об'єднати країну». Тому частина нації воює, а частина — чекає.

Зараз, каже Купер, Путін не має жодних причин для серйозних переговорів. Адже диктатора все влаштовує: за спиною — ціла Росія, де він знищив опозицію, а сам Путін намагається роз'єднати Захід і знищити його підтримку, ведучи підривні операції у багатьох європейських країнах.

«Російські ударні БпЛА перелітають у польський чи румунський повітряний простір — і реакції немає, — додає Купер. — То чому Путін має щось змінювати? На його думку, усе добре, і ця війна може тривати вічно».

Плану не існує

Так це чи ні, але принаймні у публічному вимірі дискусії щодо мирних перемовин активізувалися. І якщо вони таки стартують, то Трамп тиснутиме і на Україну, і на Росію, переконаний Фесенко.

Політолог з високою імовірністю прогнозує, що новообраний лідер США спершу буде пропонувати зупинити вогонь по лінії фронту. Далі - як бонус для РФ — може пообіцяти закрити питання членства України в НАТО на найближчу перспективу. А Україні, ймовірно, запропонує продовження воєнної підтримки як гарантію безпеки.

«Але американці дуже скоро зрозуміють, що швидкого миру не буде, — додає Фесенко. — І тут питання буде про те, на кого далі більше тиснутимуть: на нас чи на росіян».

Сценарій, за яким Трамп намагатиметься схилити Україну до заморозки війни зі збереженням існуючої лінії фронту, називає цілком імовірним Соломія Бобровська, депутатка від фракції Голос, представниця комітету ВР з нацбезпеки та заступниця голови Постійної делегації у Парламентській асамблеї НАТО.

Проте, як підкреслює депутатка, новий американський президент — людина непередбачувана. «Єдиний момент, який передбачений у Трампа, це його швидкість прийняття рішень та реакція. Не буде так, як у демократів Байдена: крок вперед, два назад; ми кажемо „ні“, але думаємо „так“, — пояснює Бобровська. — Це буде доволі чітка політична історія: або швидке і болісне для України рішення, або швидке і компромісне для України рішення».

«Слуга народу» Олександр Мережко, голова комітету ВР з питань зовнішньої політики, вважає, що Трамп може зайняти навіть більш рішучу позицію, ніж його попередник, у підтримці України, «як тільки він розчарується в Путіні, а це може статися доволі скоро». Тобто коли новообраний президент позбавиться певних ілюзій щодо простих рішень і можливості домовитися з російським диктатором.

Загалом вітчизняні політики та аналітики погоджуються на тому, що перехідна адміністрація нового очільника Сполучених Штатів поки що не має чіткого плану мирних переговорів. Однак, як зауважила Ірина Геращенко, представниця парламентської фракції Євросолідарності та комітету з питань зовнішньої політики, серйозний вплив на його формування матимуть люди, призначені на посади держсекретаря та радника з нацбезпеки. Проте головну скрипку в цьому оркестрі все одно гратиме особисто Трамп.

«Я б закликала нас, Україну, не гадати зараз на кавовій гущі, який це буде план, бо він офіційно не оголошений, — каже Геращенко. — Але ми маємо донести цю ключову позицію: нічого про Україну без України. Не допустити будь-якого початку переговорів, будь-якого плану без присутності за столом України».

Червоні лінії

Жовтенко вважає, що США намагатимуться зупинити бойові дії. А під яким соусом це відбудеться — мирний план, завершення війни чи її заморозка — Трампа, мовляв, «мало обходить». Однак Україні важливо буде обстоювати свій суверенітет і не дати простору для ілюзії, що Кремль може просувати свої рішення.

«У питанні „20 років нейтралітету щодо НАТО“ важливий момент у тому, що на таке теоретично можна погоджуватися, але якщо замість цього ми отримаємо статус основного союзника США поза НАТО, — пояснює Жовтенко. — Тобто це має бути дуже важливий момент в переговорах з нашого погляду». Країна, на його думку, не має повторити помилок Будапештському меморандуму, тобто погодитися «на якісь дуже абстрактні речі».

Про відстоювання себе як суверенної держави, що ніколи не погодиться на зміну територіальної цілісності, говорить також Іван Крулько, народний депутат від Батьківщини та перший заступник голови бюджетного комітету ВР. За його словами, треба домагатися того, щоб ЗСУ мали на озброєнні найсучасніші зразки зброї, які здатні бити на таку саму відстань, що й російські балістичні та крилаті ракети.

«Якщо Україна не має ядерного статусу, то ми мусимо мати іншу опцію, щоб захищати себе так само ефективно. Тоді можна буде говорити про сталий сильний мир», — каже політик.

Україна, на думку Фесенка, має чіткі червоні лінії, переходити які вона точно не стане. Зокрема, офіційний Київ не визнає окуповані території російськими і однозначно не погодиться на путінські вимоги «денацифікації» — зміни законодавства, які стосується обмеження статусу української мови або реабілітації проросійських сил.

Невигідний мир?

Найімовірніше, в України не буде вибору і доведеться погодитись на заморозку війни, переконаний Фесенко. І це ще буде не найгірший варіант розгортання подій.

«Оптимальний варіант — це власне те, що пропонується. Якщо Трамп буде за відмову від НАТО, то у нас вибору немає, і це буде найменша жертва з нашого боку. Але тоді треба гарантії безпеки. Головне, щоб припинення вогню працювало. Тут теж є питання», — вважає політолог.

Мережко думає, що Путін буде зацікавлений сідати за стіл переговорів щодо припинення війни, лише коли йому це стане вигідно або коли у нього не буде іншого виходу.

«А вигідно — щоб оговтатися, мати час на переозброєння, на те, щоб виправити помилки і підготуватися для нового наступу», — додає депутат.

Американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму звіті 31 жовтня зауважив, що Путін все ще «відданий досягненню своєї мети знищення української державності». А якщо буде домовлено про припинення вогню, то за нинішніх обставин це піде лише на користь Росії. Бо Кремль зможе ще більше радикалізувати та мілітаризувати російське суспільство, а армія РФ матиме час відпочити та відновитися, «ймовірно, перед майбутнім нападом на Україну».

На думку військового аналітика Купера, по-справжньому Путіна зможуть змусити почати домовлятись про мир дві речі.

Перша — якщо українці матимуть зброю з речовинами великої вибухової сили, але не ядерну чи хімічну, здатну масово знищувати російські війська. Як приклад він наводить іранські некеровані ракети Фаджр, що мають дальність дії до 100 км і несуть боєголовку вагою 147−300 кг, яка знищує все поруч із епіцентром вибуху. «Отже, вам знадобляться тисячі таких ракет і оснащення ними ваших передових бригад для завдання ударів по групах російських солдатів», — пояснює Купер.

Друга річ — повна реорганізація українських збройних сил та викорінення корупції.

Що ж конкретно запропонує Трамп та на чому наполягатимуть Зеленський та Путін? Поки що відповідей на ці запитання не існує. І моментально вони не з’являться. Бо, на думку багатьох опитаних NV експертів та політиків, реальні кроки щодо мирних перемовин можливі не раніше початку наступного року.

«Ось зараз букмекери пропонують зробити ставки: буде мир за 90 днів чи ні? Я поставив, що не буде. За 90 днів точно не буде, — вважає Фесенко і додає: — Але переговори розпочнуться».