Першу частину тексту про найвищі ризики 2022 читайте тут
1. Члени Світової організації торгівлі проведуть необхідні реформи
(ймовірність — середня)
Якщо адміністрація Байдена хоче виправдати свою риторику про підтримку всеосяжного міжнародного порядку, заснованого на універсальних правилах, пріоритетом має стати припинення економічної фрагментації та протекціонізму, який підживлює COVID-19. Для цього необхідно «відремонтувати» зруйновану Світову організацію торгівлі (СОТ), яка регулює до 80% світової торгівлі. За відсутності правил, які встановлюються СОТ, що дозволяють країнам порушувати якісь питання та вирішувати свої суперечки, світ дрейфуватиме у бік торгових обмежень та регіональних блоків, продиктованих великими економічними державами.
У добре сприйнятій нещодавній промові торговий представник США Кетрін Тай виступила з різкою критикою СОТ, але підтвердила зобов’язання США її реформувати. Такі реформи необхідні і здійсненні, починаючи із заново винайденого механізму врегулювання суперечок, що дозволяє уникнути судових розглядів і може похвалитися ефективною наглядовою радою. Вони також повинні включати прозорі субсидії, нові правила цифрової торгівлі, посилення ролі клімату та трудових прав, а також лібералізацію торгівлі, орієнтовану на конкретні сектори.
2. Дослідники розроблять універсальну вакцину проти всіх коронавірусів
(ймовірність — середня)
Більшість із нас усвідомили, що SARS-CoV-2 не зникне найближчим часом. Підходячи до третього року життя з вірусом, ми спостерігаємо все більше ковідних хвиль навіть у тих регіонах, де спостерігається відносно високий рівень вакцинації — поряд з новим штамом — омікроном, що викликає занепокоєння. Крім того, існують сотні інших схожих на COVID-19 вірусів різної інтенсивності, невелика частина яких може стати смертельною.
Нове дослідження передбачає, що переносниками коронавірусів, подібних до атипової пневмонії, можуть бути й інші тварини, крім кажанів. Нам потрібна універсальна вакцина проти всіх коронавірусів, включно з наявними та майбутніми варіантами SARS-CoV-2. Деякі перспективні дослідження в цьому напрямі вже ведуться. Вчені зі Школи глобальної громадської охорони здоров’я ім. Гіллінгса Університету Північної Кароліни, наприклад, працювали над розробленням такої вакцини і досліди на мишах показали обнадійливі результати. Їхній підхід аналогічний застосованому у вакцинах Pfizer і Moderna, за винятком того, що вони об'єднують мРНК із кількох коронавірусів. Паралельно такими ж розробками займаються багато інших вчених. Все це може дати ключ до стримування наступного спалаху. Уряд США повинен зробити це дослідження національним пріоритетом і масштабувати його, щоб кожен у світі міг отримати вигоду з його результатів.
3. Світові держави співпрацюватимуть за новими стандартами та регламентом ШІ
(ймовірність — низька)
Усі застосунки ШІ — від розпізнавання облич до перевірки зайнятості — все частіше використовуються у різних галузях і стануть повсюдними протягом цього десятиліття. Тим не менш, у цій сфері існує трохи узгоджених глобальних правил чи стандартів. Хоча ШІ — це технологія, в якій домінують Сполучені Штати та Китай, Європейський Союз прагне створити нормативну базу, яка б могла встановлювати такі стандарти. Проєкт Закону про штучний інтелект, представлений парламенту ЄС та Європейської комісії, встановлює докладні обмеження на використання ШІ та торгівлю на основі ієрархії ризиків (серед інших у групи високого ризику були визначені такі сфери, як наймання на роботу, критична інфраструктура і правоохоронні органи).
Нам потрібна універсальна вакцина проти всіх коронавірусів
Незважаючи на те, що декларації США, ЄС, Японії та Китаю про етику ШІ часто частково збігаються, загальні етичні цінності так і не були реалізовані. Ініціатива ЄС має підштовхнути Сполучені Штати до розроблення глобальних норм щодо штучного інтелекту. Нова Рада США-ЄС з торгівлі та технологій має приділяти першочергову увагу досягненню трансатлантичного консенсусу з цих питань, яка може закласти основу для більш широкої угоди між країнами «Великої двадцятки» (G20).
4. США та ЄС сформують трансатлантичний підхід до цифрового регулювання
(ймовірність — середня)
ЄС починає визначати свою концепцію «технологічного суверенітету» як підвищення конкурентоспроможності союзу. Пакет незавершеного законодавства здебільшого націлений на великі технологічні фірми США, які ЄС бачить як «контролерів» у встановленні умов торгівлі даними. Такий нормативний підхід стримає компанії США та змінить їхні бізнес-моделі, збільшуючи трансатлантичний розрив у технічному регулюванні. Конгрес США повинен розглядати амбіції ЄС як можливість перейти до власних цифрових правил Сполучених Штатів, тоді як адміністрація Байдена має приділяти першочергову увагу зусиллям щодо пошуку точок дотику до ЄС з цифрових питань. Консенсус між США та ЄС створить важелі для встановлення глобальних стандартів із цих питань.
5. США допоможуть уникнути чергової кризи в Україні
(ймовірність — нижче середньої)
Передплатіть, щоб прочитати повністю
Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою
Зростання кризи, спровокованої загрозливим переміщенням військ Росії біля кордонів України, слід перетворити на можливість поставити відносини між Росією та США на більш стабільний ґрунт. Для США та Європейського Союзу одним із кроків до уповільнення нинішнього руху до небезпечної конфронтації було б посередництво у переговорах, спрямованих на те, щоб змусити Москву та Київ приєднатися до оновлених угод Мінськ-2.
Сполученим Штатам не варто думати, що посилення санкцій щодо Росії чи постачання зброї Україні зупинять Путіна. Це з такою ж ймовірністю підштовхуватиме його до подальших набігів на свого сусіда, перш ніж стане для нього надто затратним. Байдену у своїх зусиллях зі стабілізації відносин між США та Росією за допомогою окреслення червоних ліній щодо кібервійни та інших стратегічних питань більше не можна ігнорувати конфлікт в Україні. Якщо Вашингтон знайде способи нарешті знизити напруженість навколо України, це може відкрити більше можливостей для зменшення тертя з Москвою — у той час, коли Сполучені Штати воліли б зосередитись на Китаї.
6. Китай та США досягнуть розрядки
(ймовірність — середня)
Хоча в повідомленнях ЗМІ саміт Байдена-Сі зображався просто як марнослів'я, майже чотиригодинна зустріч у листопаді, здавалося, сигналізувала про визнання обома лідерами того факту, що відносини між двома наддержавами виходять з-під контролю і призводять до конфлікту. У той час, як Байден і Сі повинні також зосередити увагу на складних внутрішніх порядках денних. Саміт, як сказав Байден, мав встановити «загороди» зниження ризику та поступового створення основи для конкурентного співіснування двох країн. По суті, обидва лідери передали зверху повноваження своїм вищим посадовцям та чиновникам для того, щоб погасити наростання конфронтації та подолати гострі розбіжності, які поставили їх на край прірви. У відповідь уряди США та Китаю відновили переговори між військовими на найвищому рівні.
Можливо, у світлі нарощування Пекіном свого арсеналу ядерної зброї, найголовніше те, що Сі, здавалося, змінив позицію Китаю більш ніж на десятиліття, рухаючись до взаємодії у діалозі зі Сполученими Штатами щодо ядерної зброї. Це відображає той факт, що нова взаємна вразливість щодо ядерної зброї може спонукати дві країни до встановлення нових обмежувачів. Можливі галузі співробітництва включають спільні інтереси, пов’язані з торгівлею, зміною клімату та енергетичною безпекою, а також вирішення проблем, спричинених нестабільністю в Афганістані та ядерними програмами Ірану та Північної Кореї.
Залишається незрозумілим, чи вийдуть американо-китайські відносини на новий рівень, чи повернуться до низхідної спіралі недовіри, характерної для останніх років. Але тепер, як мінімум, є можливість перевірити наміри один одного.
7. США підпишуть угоду про цифрову торгівлю в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні
(ймовірність — досить висока)
У стратегії США в Індо-Тихоокеанському регіоні величезний пролом. Сполучені Штати повинні знайти тут нові можливості: цифрові продажі, на які в 2020 році припадало 17% світової роздрібної торгівлі.
Існує переконливий аргумент на користь регіональної угоди, заснованої на високоякісній цифровій мові, застосованій в Угоді між США, Мексикою та Канадою, Угоді про цифрову торгівлю між США та Японією та Транстихоокеанським партнерством (до того, як Сполучені Штати вийшли з пакту). Угода нового типу, подібна до Угоди про партнерство Сінгапуру, Нової Зеландії та Чилі в галузі цифрової економіки (DEPA), яку деякі офіційні особи в адміністрації Байдена розглядають як модель може стати «піонером» найбільш всеосяжного підходу, орієнтованого на робітників і малий бізнес. DEPA дотримується цього курсу, заснованого на положеннях про електронне виставлення рахунків, експрес-доставку, сумісні фінансові технології (електронні платежі), надійні мережі та співробітництво в галузі штучного інтелекту. І цей модульний підхід, що дозволяє країнам приєднуватися тільки до частин угоди.
8. Світ буде «ловити плоди, що низько висять», пов’язані зі зміною клімату
(ймовірність — середня)
Підсумковій заяві COP26 так і не вдалося направити планету на шлях обмеження глобального потепління до рівня менше 2 градусів за Цельсієм. Але припинення вирубування лісів, скорочення викидів метану на 30 відсотків і встановлення глобальних правил торгівлі вуглецем можуть дати значну віддачу в скороченні викидів парникових газів. Якщо, звичайно, обіцянки, дані на кліматичній конференції, справді будуть виконані протягом наступного десятиліття.
Угода про клімат між США та Китаєм, про яку також було оголошено у Глазго, могла б допомогти прискорити досягнення цих цілей, наприклад, сприяючи скороченню викидів метану на 50% до 2030 року. Нарощування експорту природного газу зі США до Китаю — найбільшого у світі споживача вугілля, — може стати найшвидшим способом скоротити зростання вугілля в Китаї. Ще одним корисним кроком могло стати додавання положень про правозастосування до правил торгівлі викидами вуглецю, визначеними на COP26. «Велика двадцятка» могла б втілити в життя розпливчасту обіцянку конференції з припинення вирубування лісів, закликавши країни посадити один мільярд дерев до 2025 року за допомогою державно-приватного партнерства (…).
9. США, Китай та Росія розпочнуть співпрацю в космосі
(ймовірність — нижче середньої)
15 листопада Росія випустила ракету, щоб знищити один зі своїх супутників, і таким чином створила більше 1500 уламків, що відстежуються, на низькій навколоземній орбіті, змусивши членів екіпажу Міжнародної космічної станції сховатися у своїх космічних кораблях на випадок потрапляння одного з уламків до станції.
Москва стверджує, що випробування ракети було необхідним через плани США щодо модернізації своїх стратегічних систем протиракетної оборони. Сполучені Штати, Китай та Росія за останні роки додали до космосу сміття. Вони все частіше розглядають цю сферу як ключову сферу військової конкуренції. Сотні тисяч уламків зараз мчать зі швидкістю близько 15 500 миль на годину, погрожуючи польотам людини в космос і майже п’яти тисячам активних супутників на орбіті.
Наш технологічно залежний спосіб життя опиниться під загрозою, якщо супутники зв’язку будуть виведені з ладу, а небезпека лише зростає. За однією з оцінок, до 2030 на орбіті може бути близько ста тисяч супутників. Міжнародної системи управління космічним рухом не існує, і не існує незалежного глобального органу, що надає дані про місцезнаходження та траєкторії супутників.
Хорошим першим кроком для Сполучених Штатів, Китаю та Росії було б досягнення певного розуміння щодо своїх польотів на Місяць. Росіяни відхилили запрошення приєднатися до проєкту Artemis під керівництвом НАСА, посилаючись на відхід наших американських партнерів від принципів співпраці та взаємної підтримки. Натомість вони приєднуються до китайців для створення конкурентної Міжнародної станції місячних досліджень. Хоча для всіх трьох держав може бути вже надто пізно співпрацювати в межах однієї місячної ініціативи, вони можуть отримати взаємну вигоду, ділячись своїми планами та результатами своїх досліджень.
10. Сполучені Штати допоможуть Латинській Америці подолати хворобу
(ймовірність — нижче середньої)
Латинська Америка особливо постраждала від COVID-19. Середній клас там може втратити свою точку опори і, повторюючи долю Європи у 1920-ті та 1930-ті роки, відвернутися від демократії через зубожіння. У відповідь адміністрація Байдена має не просто збільшити іноземну допомогу регіону, щоб зупинити потоки мігрантів. Американська зона вільної торгівлі у стилі Білла Клінтона, ймовірно, не надто реальна перспектива, враховуючи неприязнь адміністрації Байдена та Конгресу до великомасштабних регіональних торгових угод. Але Сполучені Штати, як і раніше, можуть відігравати активну роль у сприянні полегшенню боргового тягаря, надаючи допомогу в адаптації до зміни клімату та пом’якшенні його наслідків, створюючи високотехнологічну базу та формуючи велику регіональну згуртованість.
Хоча Сполучені Штати дедалі більше зосереджуються на Китаї та Азії, вони не можуть дозволити собі ігнорувати свій власний регіон, тим більше що багато повсякденних проблем, які турбують американців, — імміграція, торгівля наркотиками, зміна клімату (через руйнування тропічного лісу Амазонки) — мають своє коріння саме там. Саміт Америки наступного року — це можливість адміністрації Байдена нагадати своїм сусідам про зобов’язання США в регіоні.
11. Конгрес підпише угоду про реформу імміграції
(ймовірність — низька)
Якщо республіканці і демократи зможуть вийти за межі своїх окопних позицій, то на них чекає пакет реформ, який врівноважує дві мети: республіканців — створити безпечніший кордон і демократів — надати громадянство для 11 млн іммігрантів без документів, які, за оцінками, перебувають у Сполучених Штатах. Останнє серйозне двопартійне зусилля щодо проведення реформи у 2013 році отримало 68 голосів у Сенаті та виконало б обидві завдання поряд із оновленням критеріїв імміграції, щоб залучити більше висококваліфікованих іноземних фахівців. Але лідери республіканців у Палаті не проголосували за нього.
Закон Відбудуємо краще, нещодавно прийнятий демократами Палати представників, передбачає дозвіл на роботу — але не громадянство — на строк до десяти років приблизно 6,5 мільйонам робітників без документів, які жили в Сполучених Штатах з 2011 року, що запобігає закінченню терміну дії сотень тисяч невикористаних віз. Навіть якщо ці заходи будуть вжиті Сенатом, що малоймовірно, вони не дотягують до всеосяжної імміграційної реформи. Конгресу слід пам’ятати, що імміграція набуває все більшого значення для майбутнього країни: без нових іммігрантів чисельність населення США почне скорочуватися у 2030-х роках.
12. США підтримають стратегічну автономію Європейського Союзу
(ймовірність — нижче середньої)
В інтересах США, щоб Європа взяла на себе більше відповідальності як глобального гравця та розширила свої можливості. Адміністрація Байдена повинна вітати стратегічну автономію ЄС, а не турбуватися про те, чи завдасть вона шкоди НАТО. Поки зберігається загроза з боку Росії, країни Центральної Європи прагнутимуть, щоб Сполучені Штати та НАТО відігравали важливу роль у забезпеченні європейської безпеки. Але Росія — не єдина загроза безпеці Європи. Є також проблеми на Близькому Сході та в Африці у вигляді, наприклад, краху держав або потоків біженців та мігрантів. Якщо адміністрація Байдена серйозно налаштована зробити Азію своїм основним геополітичним центром, то їй було б корисно, якби Європа могла самостійно вирішувати ці та інші питання.
ЄС визначає стратегічну автономію як забезпечення його «здатності діяти автономно, коли і де це необхідно, і з партнерами, де це можливо». Це не виключає співпраці зі Сполученими Штатами, але європейські лідери хочуть мати можливість діяти незалежно там, де це відповідає їхнім інтересам, включно з використанням ними економічної влади у таких сферах, як технології. ЄС став законодавцем норм щодо конфіденційності даних та намагається запровадити нові правила конкуренції, щоб обмежити вплив американських технологічних гігантів у Європі. Деякою мірою в трансатлантичних економічних відмінностях немає нічого нового, і дискусії між європейцями та американцями з кожного окремого питання можуть бути корисними для обох сторін. Але суперечки з Європою щодо її права на здобуття суверенітету лише підірвуть альянс у довгостроковій перспективі.
Бути союзником Сполучених Штатів не має означати підпорядкування Вашингтону. США, які допомогли полегшити європейську інтеграцію після Другої світової війни, мають бути й надалі її головним прихильником.
Переклад НВ
НВ має ексклюзивне право на переклад і публікацію колонок Atlantic Council. Републікування повної версії тексту заборонено.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ