Обраний Кабміном. Що не так з новим директором НАБУ Семеном Кривоносом і чи стане це загрозою — аналіз NV
Політика7 березня 2023, 11:52
6 березня Кабмін призначив юриста Семена Кривоноса на вже майже рік вільну посаду директора НАБУ — ключової інституції, що має розслідувати корупцію найвищого рівня. І хоча нового керівника призначили з числа трьох фіналістів, обраних конкурсною комісією в ході багатоетапного відбору, громадські активісти і профільні експерти сумніваються у його незалежності від влади.
В цілому до Кривоноса озвучують сьогодні дві основні претензії. Перша — наближеність до Олексія Кулеби, заступника Андрія Єрмака, керівника Офісу президента (ОП). Зокрема, дружина новообраного очільника Бюро працювала разом із Кулебою, коли той перебував на посаді в столичній міськдержадміністрації (КМДА). Друга претензія — відсутність досвіду розслідування корупційних справ.
Оксана Щербан, експертка Центру протидії корупції (ЦПК), пояснила NV: відсутність такого досвіду не стала проблемою у ході конкурсного відбору директора, бо цього не вимагає закон. Останній визначає більш широкі рамки: досвід керівництва і роботи у сфері права.
Тому саме політичні зв’язки є головною проблемою Кривоноса, вважає фахівчиня. «На співбесіді він підтвердив, що знайомий з Кулебою, — пояснила Щербан. — Чи означає це прямо, що він людина ОП й буде абсолютно лояльним? Поки що казати рано на 100%. Але точно така історія створює ризики для діяльності НАБУ».
Окрім того, Кривонос до обрання директором Бюро очолював Державну інспекцію архітектури та містобудування України (ДІАМ). А на цю посаду, за словами Щербан, обирає Конкурсна комісія вищого корпусу державної служби, яка в багатьох випадках проводила ручний відбір.
Зрештою, у 2021 році тоді ще український політик Михайло Саакашвілі писав, що на посаду очільника ДІАМ Кривоноса повністю підтримав Єрмак.
«Тому ці політичні зв’язки він надалі може використовувати і на посаді директора Бюро, — вважає експертка ЦПК. — Він з усіх кандидатів [на посаду директора НАБУ] найбільш публічна і відома людина, яка не чужа в політичних колах і серед політичних еліт нашої країни».
Натомість Артем Ситник, колишній директор НАБУ, а сьогодні - заступник голови НАЗК, вважає, що зараз ще рано робити висновки про Кривоноса. В коментарі NV він зауважив, що є два великі етапи, які абсолютно не пов’язані між собою: перший — саме проходження конкурсу, і другий, найважливіший, — перебування на посаді.
Передплатіть, щоб прочитати повністю
Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою
«Тому важливо не давати попередні оцінки, а оцінювати по тому, що відбувається після призначення», — сказав Ситник.
Він також звернув увагу на те, що в конкурсну комісію були включені міжнародні експерти, які мали право вирішального голосу. А сам конкурс був побудований на багатоетапній основі і кандидати оцінювалися з дуже різних боків: знання законодавства, перевірки інтелектуальних здібностей, проходження тесту на доброчесність, практичних завдань, завдань на лідерство. Тому випадковій особі, яка не має достатньо ділових якостей тут було б важко дійти до фінального етапу співбесід.
«Ми повинні виходити з того, що основне завдання директора НАБУ — забезпечити саме незалежність антикорупційного бюро, — додав Ситник. — І тому, якщо ця незалежність, яка будувалася 7 років, буде втрачена, або будуть спроби якимось чином її знищити чи зменшити, то вони будуть відразу помітні. Я думаю, що ми тоді будемо читати дуже багато матеріалів у ЗМІ. Перед новим директором цікавий і важкий шлях. І чи буде незалежним чи залежним, — ми про це дізнаємося найближчим часом».
Три фіналісти
Повноваження попереднього директора НАБУ Ситника закінчилися 16 квітня минулого року. Тому за декілька місяців, уже наприкінці 2022-го, розпочався конкурс на посаду очільника відомства.
В цілому до нього були допущені 74 претенденти. Спершу відбулося анонімне тестування на знання законодавства, далі - конкурсна комісія за результатами тестування загальних здібностей відсіяла 28 кандидатів, ще до наступного раунду пройшли 22 претенденти. А до передостаннього — 11 осіб. Саме з ними комісія проводила співбесіди на доброчесність, після чого відібрала трьох кандидатів.
Зокрема, Сергія Гупяка, начальника слідчого відділу територіального управління ДБР на Хмельниччині, Романа Осипчука, керівника Управління внутрішнього контролю НАБУ, та, власне Кривоноса. Серед них Кабмін обрав останнього.
Щербан пояснює, що фінальне слово за урядом — це умова, на якій він свого часу наполягав під час змін правил конкурсу на директора НАБУ.
«Це була вимога уряду, аби в нього був вибір після рішення комісії хоча б серед декількох кандидатів, — каже експертка ЦПК. — Ну і таким компромісом стало саме 3 кандидати. І це було слабким моментом, тому що було зрозуміло, що з моменту, коли комісія визначає трьох людей, то залишається поле для уряду для домовленостей з цими людьми: хто може з них пообіцяти якусь свою лояльність владі».
Ярослав Юрчишин, заступник голови антикорупційного комітету ВР і нардеп Голосу, вважає, що обґрунтованих причин у комісії відкинути Кривоноса в ході конкурсу не було. Він зауважив NV, що міжнародні експерти послуговуються не оцінками, а доведеними фактами.
«По пану Кривоносу є зауваження і застереження, але фактів, які б свідчили про його корумпованість чи недоброчесність, немає, — каже Юрчишин. — Співпрацю дружини із заступником керівника ОП паном Кулебою можна оцінювати як елемент ризику, але не як елемент, який би мав зупинити участь у конкурсі».
Юрчишин пригадує, що до попередника Кривоноса також були зауваження: «Але Ситник в роботі показав себе повністю незалежним і заклав ті основи роботи НАБУ, які ми зараз ми цінуємо і пишаємося».
Тому, на його думку, можливість, що Кривонос буде себе поводити самостійно, існує. Однак надії на це невеликі, зважаючи на зв’язок з діючою владою.
«Зокрема, показником цього є те, що [міністр інфраструктури Олександр] Кубраков утримався при голосуванні за нього на засіданні Кабінету міністрів, аргументуючи це тим, що мав з ним ділові відносини, — каже Юрчишин. — Тобто людина апріорі була включена в систему прийняття рішень. Навряд чи можна розраховувати на її повну незалежність».
Загроза незалежності НАБУ?
Щербан вважає, що керівник НАБУ має багато способів, як впливати на діяльність відомства, попри те, що не має процесуальних повноважень. Однак адміністративні повноваження можуть дозволити йому впливати на детективів і, відповідно, справи.
«Може впроваджувати процедури атестації детективів і таким чином якось фільтрувати лояльних і нелояльних до себе співробітників, — каже експертка. — Директор — особа, яка приймає рішення за результатами дисциплінарних розслідувань. Тобто можна когось карати, а когось не карати навіть попри рішення дисциплінарної комісії».
Юрчишин вважає, що максимум, що зможе зробити директор НАБУ, якщо виявиться залежним, — сповільнити деякі справи, передаючи їх від одного детектива до іншого.
«Заблокувати роботу він не зможе з однієї банальної причини — процесуальним керівником НАБУ є САП. Тому [очільник спеціальної прокуратури] пан Клименко не дозволить блокувати суттєві справи, — запевняє Юрчишин. — А детективи мають достатньо великий рівень адміністративної незалежності, щоби теж мати можливість проводити розслідування, не узгоджуючи кожен крок з керівником НАБУ».
Ситник вважає, що зараз перед директором НАБУ є дуже серйозні виклики. Якщо йому самому ще у 2015 році потрібно було створити Бюро, то новообраному директору треба зберегти незалежність Бюро і в чомусь покращити його роботу.
«Це, можливо, ще більші виклики, ніж ті, що стояли перед першим директором НАБУ, — додає Ситник. — І тому основою для подолання цих викликів буде саме незалежність».