Зі світу по баксу

Українські підприємці-початківці в пошуках перших інвестицій все частіше йдуть на світову краудфандингову платформу Kickstarter. Найщасливіші знаходять там сотні тисяч доларів

 

Максим Бутченко

 

 

В руках у 37‑річного киянина Назара Федорчука, який раніше організовував івенти,— маленький кулон Senstone, який робить маленьке диво: перекладає усну мову в написаний текст. "Помічник, щоб не забувати важливі речі",— описує апарат він.

Разом з однодумцями Федорчук придумав і створив цей пристрій. І вирішив продати ідею, щоб налагодити виробництво.

За грошима киянин пішов на міжнародну краудфандингову платформу Kickstarter — благодійний онлайн-ресурс, де користувачі голосують за представлені там проекти гаманцями, роблячи передоплату за ще невироблений продукт. Якщо за 60 днів ідея не збере заявлену її розробниками суму, то всі залишаться при своїх. А збере — і ці гроші стануть стартовим капіталом.

Senstone на Kickstarter отримав підтримку приблизно 3 тис. осіб, що для Федорчука і Ко перетворилося на більш ніж в $300 тис. Можна думати про запуск.

Senstone записує близько 2,5 год розмови, передає сказане на телефон, розпізнає 12 основних мов, серед яких українська. Вартість пристрою — $100. Федорчук розповідає: 85% замовлень надійшло з англомовних країн.

Тепер все більше українців шукають стартові інвестиції для своїх ідей на Kickstarter. І роблять це все щоразу успішніше. Адже працювати з майданчиком зручно: на ньому оцінюється сама ідея, приходять перші покупці, а інформація про проект з'являється в західних ЗМІ. З 2009 року на Kickstarter підприємці зібрали близько $3 млрд, знайшовши фінансування майже для 13 млн проектів.

Столичний дизайнер Анна Марієнко розповідає: в 2014‑му вона з матір'ю відкрила інтернет-магазин, де продавала речі ручної роботи. Потім з'явилися шість експериментальних магазинів з дизайнерським декором для дому. Але ринковий успіх прийшов лише в лютому минулого року, коли Марієнко вийшла на Kickstarter і зібрала понад $200 тис. на виробництво ковдр великої в'язки під брендом Ohhio. Через рік киянка знову звернулася по допомогу до платформи — і отримала ще $204 тис. на розвиток свого проекту. "Для мене такий досвід — не просто збір грошей, а справжня пригода",— говорить Марієнко.

“Kickstarter — це ворота у великий бізнес. Майданчик, де можна протестувати свій новий продукт і те, наскільки в ньому є потреба",— пояснює українець Микола Савін, в минулому керуючий директор бізнес-акселератора GrowthUP.

Засновник української компанії Planexta киянин Євген Найштетик протягом години розповідає про свої розробки в галузі медичних гаджетів. Створений ним розумний браслет Ѕепсе моніторить стан людини. Коштує $265, носиться, як годинник на зап'ясті. Обладнаний трьома високоточними сенсорами, які в реальному часі відстежують інтервал між серцевими скороченнями і оцінюють роботу вегетативної нервової системи. На підставі цих даних браслет Найштетика визначає емоції, прогнозує розвиток інфаркту міокарда.

На Kickstarter браслет Ѕепсе зібрав більше $130 тис., але його творцеві цього здалося мало. Найштетик розповідає, що 14 років пропрацював у фармацевтиці, а на початку 2016‑го заснував компанію, залучив інвестицій на $340 тис. У нього працюють 89 осіб по всьому світу: в Сінгапурі розробляють дизайн, в Лос-Анджелесі знаходиться адміністрація, в Китаї — виробництво, а основний офіс у Києві.

Для таких компаній подібні речі —звична справа. Навіть для того, щоб потрапити на Kickstarter, потрібно бути платником податків в США, Великої Британії, низки країн ЄС або деяких інших держав, мати соціальну страховку і володіти акаунтом у Amazon Payments для переказу фінансів. В деяких випадках команди розробників користуються послугами посередників, але зазвичай знаходять партнерів серед американців.

Житель Дніпра Євген Іванов у всіх особливостях успішної роботи на Kickstarter розібрався не відразу. Він працював режисером — знімав рекламні кліпи. А потім придумав геймерські навушники, якими можна керувати рухами голови. Пішов за інвестиціями на Kickstarter — і провалився.

“Головне — робити все вчасно: створювати продукт, спілкуватися особисто з журналістами і створювати базу потенційних фанатів. Це збільшить шанси на те, що ваш девайс побачить світ",— ділиться своїм досвідом Іванов.

За статистикою самого краудфандингового майданчику, лише близько 35% розміщених на ньому ідей збирають заявлену суму.

“Провал багато чому навчив. І до наступного виходу я готувався, як заведений",— говорить Іванов. Спробою №2 стала аналогова фотокамера Jollylook, що зовні нагадує апарати позаминулого століття,— ті самі, з яких "вилітала пташка". Тільки знімок проявляється на фотопапері оразу — потрібно лише прокрутити ручку.

Робота з пресою, створення лояльного ком'юніті, підготовка виробу за два місяці до виходу — все це дніпровець виконав на відмінно. І його камера залучила $377 тис.— її замовили понад 6 тис. осіб.

“Ця камера дуже проста. Та й інтерес до аналогової фотографії в світі знову виріс",— говорить Іванов, який працював над камерою з партнером із Запоріжжя.

Всього заповзятливі українці повинні відвантажити близько 9 тис. виробів, адже Jollylook зацікавилися не тільки користувачі Kickstarter, але і світові дистриб'юторські мережі.

За розміщення проекту Kickstarter бере комісію — 3-5% від отриманих грошей. І не дає 100% гарантії, що проект перетвориться на реальні товари. Але все одно люди готові ризикувати, говорить Іванов.

Краудфандинг цікавий обом сторонам процесу. Перші покупці отримують продукт зі значною знижкою: Найштетик називає цифри близько 50-60%. А для підприємців-початківців платформа — оптимальний варіант знайти первинні інвестиції.

За словами Андрія Колодюка, керуючого партнера компанії AVentures Capital і голови наглядової ради Української асоціації венчурного капіталу та прямих інвестицій, більшість венчурних фондів інвестують в стартап тільки при наявності готового продукту або прототипу. В ідеалі — коли є перші клієнти і продажі. Але якщо розробникам потрібні гроші на більш ранньому етапі, то їм підійде лише краудфандинг. "Це відмінний варіант для проектів, продукт яких ще на стадії розробки",— пояснює Колодюк.

Тому і сам світовий ринок краудфандингу зростає. Якщо в 2012 році загальна сума зібраних за допомогою цього інструменту коштів склала $2,7 млрд, то вже в 2015‑му ця цифра сягнула $35 млрд.

Поява на Kickstarter — не просто спроба зібрати стартовий капітал, але і перевірка ідеї. "Успіх тут — це ще й сигнал для інвестора: він вже буде бачити інтерес ринку, а значить, можливості розвитку продукту",— говорить Колодюк.

Крім того, розміщення ідеї на краудфандингової майданчику такого рівня дає високу ймовірність того, що на проект звернуть увагу світові видання. Так, про ковдри Ohhio написав BuzzFeed, а про кулон Senstone — Business Insider.

Але Kickstarter — не вирішення всіх проблем. Якщо авторам виставленого проекту не вдасться зібрати потрібної суми, це може відштовхнути від їх ідеї потенційних інвесторів. І навіть якщо розміщення пройшло успішно, але автори отримали грошей впритул і неправильно розрахували бізнес-план, коштів може не вистачити на виробництво. “Відповідно, вони отримують іміджеві втрати. І від ідеї можуть знову ж відвернутися інвестори",— пояснює Микола Савін.

Kickstarter — це маркетинговий інструмент, який дозволяє привернути увагу усього світу, упевнений киянин Юрій Копіца, який придумав підсідельний амортизатор для велосипеда і зібрав під цю ідею майже $100 тис. "Можна стати компанією одного продукту, а можна розкрутитися у великий бренд",— підсумовує він.