Шторм у Криму. Як окупанти втратили свої окопи та якої руйнації зазнав півострів — Рефат Чубаров

— Так, і в Євпаторії, і в Качі - це близько Севастополя. Якщо в Євпаторії море вийшло з берегів, то в селищі Кача ріка Бельбек дуже швидко наповнилася водою і затопила ці селища. А також селище Геройське, яке близько Керчі, там також підтоплення морем. І в тих, названих мною населених пунктах, були проведені евакуації до сотень і більше людей. Внаслідок того, що їхні будинки були підтоплені водою. Вода, зрозуміло, вона відійде, і потім люди повернуться до своїх будинків. Але шкода, нанесена їхньому майну, вона буде відчутною.

— Наскільки мені відомо, Севастополь також дуже постраждав від негоди. Я бачу інформацію, що через стихію затопило акваріум Севастополя. Там загинуло понад 500 морських тварин з чотирьох континентів. Щодо людей, що відомо?

Що відомо також про Чорноморський флот РФ, або його залишки у Севастополі? Бо знаємо, що звідти виводили росіяни кораблі, до Новоросійська. Також на території Криму переправляли їх до Феодосії, здається. Що ви про це знаєте?

— Вони дають деякі цифри. Вони — це місцева окупаційна влада Севастополя. Вночі вони говорили про те, що в них пошкоджені покрівлі, тобто знесені дахи у 42 будинках. У багатьох будинках зірвано обшивки фасадів. Зрозуміло, що багато пошкоджено зовнішньої міської інфраструктури.

Це рекламні щити, стовпи, якісь електромережі і все таке інше. Дуже багато в Севастополі, і не тільки в Севастополі, а і в Сімферополі. Я вночі дивився ті репортажі, які доступні з окупованого Криму. В Севастополі вони нарахували близько 200 дерев таких величезних, які впали. Зрозуміло, що при цьому вони наносили якісь пошкодження і транспорту, і будівлям, і все таке інше.

— А скажіть, чи достатніх заходів вживає так звана влада, аби допомогти людям під час негоди?

— Ми шукали, моніторили колись ситуацію, намагалися знайти хоча б якусь інформацію щодо військових об'єктів. Бо це ж не є таємницею, і свого часу українські журналісти, аналізуючи доступні супутникові дані, здійснили таку карту військових об'єктів по Криму. Я зараз не дуже пам’ятаю. Здається, 269 таких серйозних військових об'єктів. І серед них є ці місця встановлених комплексів ракетно-зенітних С-300, С-400. Ми шукали, що з ними відбувається за такої негоди. Але поки що немає даних. Це говорить про те, що вони будуть все це приховувати.

Я це говорю до того, що я не думаю, що російська окупаційна влада намагалася в першу чергу рятувати ситуацію з людьми, які опинилися в таких складних погодних умовах. Я думаю, що вони в першу чергу займалися своїми військовими об'єктами. Я думаю, що в найближчий час ми дізнаємося, що з ними теж відбувалося. Але це ж не тільки ракетно-зенітні комплекси, а споруди й Чорноморського флоту.

І не тільки в Севастополі, а в інших — в Феодосії причали військові. Туди вони перебазовували деякі військові кораблі з Севастополя. Селище Мирне — це одна із баз Чорноморського флоту, воно дуже пошкоджене. Це між Саками і Євпаторією дуже великі пошкодження. Отже, ми говоримо про цивільну інфраструктуру і міське господарство, але поки що не знаємо даних про військові кораблі.

— А що відомо про загиблих і постраждалих через негоду? Тому що радник Аксьонова повідомляв про першого загиблого внаслідок шторму в Криму. Що відомо про цю людину? І загалом, чи не збільшилася кількість жертв серед цивільних?

— Вони дають про постраждалих різні цифри: шість, 10, трошки більше 10, і дають дійсно дані про одного загиблого чоловіка вже старшого віку. Він нібито прогулювався близько моря і його просто знесло цими хвилями води. Є його дані, фотографії. Скоріше всього, це відповідає дійсності. Але не встановлені дані про те, скільки людей могло бути травмовано внаслідок цих пошкоджень чисельних, які відбувалися по містах, а також внаслідок падіння дерев і все таке інше. Зрозуміло, що через таку негоду якась кількість людей може потрапити в біду і можуть бути їхньому здоров’ю і життю завдані збитки.

— Якщо говорити про ті змиті окопи в Євпаторії і поблизу міста. Рилися вони російськими військовими на випадок десантної операції ЗC України з Чорного моря. А скажіть, що взагалі відомо про ці укріплення? Яка їхня протяжність була? І скільки часу може знадобитися рашистам, аби їх знову відкопати, аби їх поновити?

— Найсерйозніші такі укріплення, вони спорудженні, зрозуміло, не так близько до моря і не стільки біля моря. Ці укріплення виглядають, як цілісна така мережа, яка тягнеться на півночі Криму, якщо говорити, (тут ми більше знаємо даних) скажімо, десь з Джанкойського району. Там вони прикривають можливі прориви, шляхи входження до Криму з заливу Сиваш Херсонської області. І через залив Сиваш потім вони йдуть до місцевостей, де йдуть транспортні артерії і залізна дорога з Херсону на Крим, і автомобільні траси, в тому числі Мелітополь-Сімферополь.

Тобто це вже Красноперекопський район — переходять ці укріплення туди. І потім вже продовжуються на захід Криму — до Роздольницького і Чорноморського району. Ці укріплення ще обладнані додатковими бетонними спорудами. Десь останні два-три місяці там спостерігається певна активність. Можливо, вона була пов’язана з очікуванням більш активних дій з боку Збройних сил України. Ця активність проявлялася і в тому, що час від часу в цих укріпленнях з’являлася помітна кількість військовослужбовців.

Вони проводили якісь маневри, можливо, ще якісь додаткові зусилля. Не все ми можемо про це знати. Але росіяни, це всі помічають, вони надають цим укріпленням серйозне значення. Вони постійно з цими укріпленнями працюють: додають якісь ще споруди бетонні, залізні, встановлюють якусь там військову техніку. Отже, те, що там море змило, то така частина — не основна і не головна. Вони ці споруди мають на північно-західній території Кримського півострову.