У Міноборони РФ вперше назвали ім'я командувача окупаційного угруповання Схід. Що про нього відомо

НВ наводить головні факти з його біографії.

Освіта та кар'єра до нападу Росії на Україну

Рустам Мурадов народився 21 березня 1973 року в селі Чинар Дербентського району Дагестану, населеному переважно азербайджанцями. Як сам він стверджує, за національністю він є табасараном — це один із корінних народів Південного Дагестану лезгінської групи.

Мурадов закінчив школу курсантів у Новочеркаську та вступив на військову службу у 1990 році. У 1995 році він закінчив також Санкт-Петербурзьке вище загальновійськове командне училище та Загальновійськову академію Збройних Сил Російської Федерації, а у 2015 році — Військову академію Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації.

У 1996 році командував взводом, потім — ротою. Цього ж року за операцію із захоплення населеного пункту Верхній Центорой у Чечні отримав першу нагороду — орден Мужності.

За даними Російської служби Бі-бі-сі, другий орден Мужності Мурадов отримав у 2000 році за захоплення штабу Аслана Масхадова в Датої, операцією командував генерал-майор Володимир Шаманов.

Мурадов служив у Чечні до 2009 року, командуючи 17-ю мотострілецькою бригадою в Шалі. Після цього він перевівся за ротацією на Забайкалля.

У п’ятиденній війні у Південній Осетії 2008 року Мурадов участі не брав — на той момент він командував бригадою у Східному військовому окрузі.

У 2012 році як командир 36-ї мотострілецької Лозівської бригади Східного військового округу, розквартированої в Борзі, він отримав звання генерал-майора та орден за Військові заслуги. Орден йому вручив Дмитро Медведєв, який тоді був президентом Росії.

З 2012 до 2013 року Мурадов був начальником 473-го Лисичанського окружного навчального центру Центрального військового округу.

Роль у російському вторгненні на Донбас

У 2013 році Мурадов вступив до Військової академії Генерального штабу Збройних сил Російської Федерації і спочатку у вторгненні в Україну участі не брав.

З 2015 по 2017 рік він був першим заступником начальника та начальником штабу 41-ї армії. Одночасно у 2016 році Мурадов став представником Росії у Спільному російсько-українському центрі контролю за припиненням вогню (СЦКК).

Російські пропагандистські ЗМІ із посиланням на контрольованих РФ бойовиків стверджували, що у березні 2016 року він нібито потрапив під обстріл з РПГ, зенітних установок і великокаліберних кулеметів в районі Ясинуватої, який тривав близько 20 хвилин.

Сирія, Нагірний Карабах та звання Героя Росії

У 2017 році Мурадов став військовим радником РФ у Сирії. Він командував російськими військами у районі Дейр-ез-Зора.

Після відрядження до Сирії російський диктатор Володимир Путін нагородив його у Москві зіркою Героя Росії.

З грудня 2017 по грудень 2018 року Мурадов був командувачем 2-ї гвардійської Червонопрапорної армії Центрального військового округу.

З 25 грудня 2018 року він став заступником командувача військ Південного військового округу, а у лютому 2020 року отримав звання генерал-лейтенанта.

У листопаді того ж року Мурадов очолив так званий «російський миротворчий контингент» у Нагірному Карабасі.

У грудні 2020 року в Міноборони РФ стверджували, що він «особисто вів» переговори про обмін полоненими між Вірменією та Азербайджаном. Сторони домовились про обмін «всіх на всіх». 14 грудня Азербайджану повернули 12 полонених, Вірменії - 44.

Контрольовані РФ ЗМІ повідомляли і про інші випадки звільнення вірменських військовополонених за посередництва Мурадова.

Російськими військами у Нагірному Карабасі Мурадов командував до 9 вересня 2021 року.

Під санкціями ЄС

Вже у лютому 2022 року, лише за кілька днів після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, Євросоюз ввів проти Мурадова санкції.