«Це початок революції». Інтерв'ю із засновником виробництва українського рослинного м’яса

Приблизно в той же час виникла ідея створити рослинне м’ясо. Ще зі студентських років я періодично був вегетаріанцем. Я доволі емпатична людина, тож мені боляче бачити, як поводяться з тваринами. Одного разу я читав книгу Людина розумна Ювала Ноя Харарі, де багато розповідалося про еволюцію людини та її шлях до вершини харчового ланцюга. Завдяки розуму ми досягли панування світом і тепер можемо робити все, що завгодно з тваринами, вирощуючи їх у неволі для їжі, використовувати їх працю.

Прочитавши цю книгу, я подумав: щоб виживати сьогодні, нам вже не обов’язково їсти м’ясо. Щоб щось змінити у світі, потрібно дати людям альтернативу, замінник м’яса, і тоді люди перестануть його їсти. Оскільки я вже мав хороший досвід у бізнесі (вважаю, що всі бізнеси досить схожі, і схема роботи зрозуміла) у мене виникла ідея: зробити рослинне м’ясо. Я думав, що саме у мене вперше така ідея з’явилася. Почав «гуглити» (тоді ще не було ChatGPT) і шукати інформацію. Швидко зрозумів, що я далеко не перший, і вже багато компаній займалися цим по 5−10 років.

Пам’ятаю, був відомий виступ на TEDx у 2013 році, де професор Марк Пост розповідав про м’ясо, вирощене з клітин. У них вже була технологія, за якою вони виростили гамбургер, а точніше, котлету. Вона була дуже дорога, коштувала сотні тисяч доларів. Це був один напрямок — вирощування з клітин. Паралельно розвивався інший напрямок — рослинне м’ясо. І вже були компанії Beyond Meat та Impossible Foods у США, які теж виготовляли рослинне м’ясо. Рослинний напрямок мені здався більш зрозумілим і реальним у коротші терміни, так з’явився Eat Me At.

Ви сказали, що альтернатива або замінник — це насправді дуже різні речі.

Альтернатива — це коли ти можеш їсти м’ясо, або ти можеш їсти рослинне м’ясо. Я уявляю його як стовідсотковий замінник тваринному. Він зміг би змінити всю м’ясну індустрію, тваринництво і так далі. Але з часом, все-таки стане альтернативою. І щоб рослинне м’ясо сало повноцінним замінником, потрібно ще 30−50 років. Але на сьогодні це альтернатива, так.

Тобто кінцева мета, щоб усі люди перейшли на рослинне м’ясо або взагалі відмовилися від м’яса?

Можливо рослинне м’ясо і не буде потрібне через 20 років. Люди перестануть їсти м’ясо тварин, їм цей смак стане чужим. Тоді й не буде потреба робити страви з рослинним м’ясом. І, можливо, наш бізнес перетвориться на щось інше. Ми можемо використовувати ці технології, щоб створити абсолютно новий продукт з рослинними білками, який буде рівноцінно поживний, корисний, і не буде називатися «м’ясом».

Розкажіть, чому вегани хочуть повторити смак м’яса, якщо вони проти вбивства тварин?

Тому що вегани стали ними з різних причин, не усі з етичних. Пішли на компроміс, щоб не шкодити тваринам, або через здоров’я, через екологію. Особисто я був не веганом, а вегетаріанцем, але мені завжди хотілося м’яса, коли я в компанії. Бо це смачно. І до сьогодні я залишаюся при цій думці, що воно смачне. І велика кількість людей, які відмовилися, люблять м’ясо і навіть за ним сумують. Тому рослинне м’ясо створено для таких людей.

А якщо говорити про виробництво, то яким чином досягається схожість до м’яса за смаком, за текстурою?

Текстура досягається завдяки концентрованим рослинним білкам. Вони під високим тиском пресуються і проходять теплову обробку в екструдері. В результаті білки склеюються, і під дією тиску та температури змінюється структура. Вони розщеплюються на амінокислоти і утворюють такі волокна, які дуже наближені до курячої грудинки. Але вони фактично без смаку якщо це соєвий протеїн (бо, до прикладу, гороховий протеїн має свій смак). І потім завдяки використанню дріжджових екстрактів, досягається ось смак м’яса. Тобто з середини дріжджової клітини дістаються амінокислоти, які мають схожий смак до м’ясного. Також до складу може входити рослинна олія, щоб вироби були жирненькими, смачненькими. Склеюється це все метилцелюлозою, рослинною клітковиною, яка має ефект склеювання у майбутній рослинній котлеті.

Стільки інгредієнтів з важкими назвами, які можуть бути важкими для розуміння.

Спочатку здається складно, але зараз я розумію, що це просто. Ми витратили 2 роки, навіть більше 2 років, на те, щоб розробити нашу рецептуру. Ми її багато разів змінювали. Але якби ми почали роботу сьогодні, то впоралися б за 2−3 місяці, оскільки з того часу добре розвинулися технології. Окрім того, в Україні відтепер також можна знайти деякі інгредієнти, які раніше доводилося по всьому світу шукати, комунікувати, чекати дуже довго, поки хтось його виготовить.

Тобто більшість складників імпортні?

На сьогодні ще так, але вже є і наші, українські. Наприклад, дріжджові екстракти, які виготовляє Львівський дріжджовий завод Ензим. Те, що вони почали їх робити стало для нашої країни величезним прогресом, оскільки це дійсно високотехнологічне виробництво, супердороге, яке дає класний продукт, конкурентний усім світовим, і дозволяє трошки здешевити виробництво рослинного м’яса.

Наскільки релевантно займатися рослинним м’ясом, адже сировина вартісна, а виробництво вимагає багато ресурсів?

За ресурсами виробництва воно справді досить витратне, власне тому рослинне м’ясо є дорожчим у два-три рази за тваринне. За екологічними ресурсами навпаки — набагато менш затратно, тому що ми використовуємо соєвий протеїн. З одного кілограма сої можна зробити близько 200 грамів протеїну, тобто 200 грамів продукту. А щоб виростити один кілограм яловичини, корові потрібно з'їсти цієї сої 100 кілограмів.

Фактично, цю сою і так потрібно виростити для корму, а після цього ще й дати тваринам. А так ми можемо напряму, без участі тварин, без шкоди чужому життю, зробити м’ясо завдяки технологіям. Таким чином ми зберігаємо ресурс планети і залишаємося гуманними.

Тоді чи можна буде в майбутньому забезпечити всіх людей достатньою кількістю такого продукту?

Так, звичайно, адже рослинне м’ясо потребує в десятки разів менше ресурсів землі, води. Наприклад для вирощення 1 кг яловичини потрібно 10 кг зернових та 10 000 л води. Тварини — це дуже витратні «фабрики» для створення м’яса.

З усім тим, рослинне м’ясо залишається дорогим продуктом, який не кожний може дозволити. Чи можливо його здешевити, щоб зробити більш популярним?

Це питання часу та об'ємів виробництва. Як тільки ці об'єми збільшаться (хоча б до половини тих об'ємів, які зараз є у тваринного м’яса) тоді воно вже стане дешевше. Нині обсяги продажів критично малі у порівнянні з тваринним м’ясом, менш як 1 відсоток. Навіть конкурентів у рослинному м’ясі в Україні всього 2−3 конкуренти, які продають навіть менше за нас. Тому так, усе що ми зараз робимо — це початок революції.

Просто навіть коли покупець захоче обрати альтернативне м’ясо над звичайним, то для нього це вийде достатньо дорого. І це дійсно проблема. Як ви її вирішуєте?

Ми її вирішуємо тим, що ми переносимо виробництво більш на себе, на свої потужності. Зараз починаємо виготовляти готовий текстурат з українського соєвого протеїну, який може здешевити наш кінцевий продукт вже на 10−15%. А якщо об'єми продукту виростуть у п’ять разів, наша ціна знизиться ще на такий же відсоток. Тому рішення — оптимізація виробництва та розширення місць збуту. Але чи ми ставимо здешевлення за мету? Думаю, ні, тому що світ до цього не дуже готовий. Ми це бачимо за своїми коментарями та відгуками, які нам пишуть. Є розуміння, що багато людей не готові до рослинного м’яса. Якщо воно буде дешевше, можливо, є ризик, що його почнуть сприймати як дешеву копію м’ясу.

Велика маса українців не заглиблюються в інформацію, яка надходить звідусюди. Можливо виникне сприйняття рослинного м’яса, як сосиски з туалетного паперу, або дешевий «сирний продукт», який робиться без молока.

Тобто все-таки є ціль тримати планку елітарного продукту?

Я б сказав, що сьогодні це продукт більше для прогресивних людей, для яких ця цінова політика не є настільки критична.

А якщо говорити загалом про Україну, українського споживача, то наскільки у нас є потенціал перейти на рослинне м’ясо загальнонаціонально?

Якщо дивитися на міста, то Київ, наприклад, досить прогресивний. Я думаю, що за рівнем споживання, за кількістю людей, які цим цікавляться, він може дати фору навіть Амстердаму, Парижу чи Берліну. У нас є спільнота, яка розвиває рух, велика кількість веганів і вегетаріанців, просто свідомих людей.

Річ у тому, що коли людина досягає свого базового закриття потреб за пірамідою Маслоу (не думає, чим заплатити за комунальні, що поїсти тощо), тоді вона починає дбати про щось інше, наприклад, думати про тварин. У Києві купують рослинне м’ясо найкраще, а Львів — наше друге місто за продажами. Харків навіть в період війни теж класно купує. Тобто міста, де у людей переважно закриті базові потреби, можуть думати і про здоров’я, екологію чи життя тварин.

Але якщо враховувати час війни, коли базові потреби не можуть бути закриті, то чи можна очікувати, що Україна перейде на рослинне м’ясо після війни?

Такого не може бути в найближчі 10 років, щонайменше. Проте, щось схоже на перехід можливе у Європі завдяки створенню податку на вуглецевий слід. Тобто на викиди у галузі тваринництва, зокрема. Можливо, й Україна буде змушена сплачувати ці податки з часом. Окрім того, я спостерігаю за тим, що сьогодні відбувається з тютюновим ринком, сигаретами: їх починають все менше курити, на них з’являються огидні картинки. І я розумію, що з часом, з тваринним м’ясом, може статися схожа історія. Наприклад, можуть з’явитися вимоги показувати, як воно отримують, яким шляхом. Можуть бути додаткові акцизні марки, і тваринне м’ясо буде обкладатися додатковим податком, буде дорожчати. Більше того, постійно з’являються нові дослідження про те, що червоне м’ясо збільшує ризики раку. Вже на PubMed є купа про це статей.

Зараз часто обговорюється проблема ультрапереробленої їжі, і рослинне м’ясо частково входить у цю категорію. Наскільки воно корисне, враховуючи цей факт?

Не впевнений, чи можна взагалі відносити рослинне м’ясо до ультрапереробленої їжі. Про неї ми можемо говорити в контексті негативного впливу на здоров’я та утворення канцерогенів. Якщо ми говоримо про рослинне м’ясо, — ситуація протилежна. До прикладу, ми використовуємо сою. Ми з соєвої бобинки дістали все найбільш поживне і корисне. З дріжджової клітини ми забрали також найкращі її частини, і поклали до свого продукту. Фактично з ось цих концентратів найкращого ми робимо суперфуд. Як вітаміни, умовно кажучи. Для їх виготовлення також необхідні безліч обробок, але вони все одно дозволяють створити щось корисне. Саме в нашому продукті немає процесів довгої переробки, які утворюють канцерогени чи щось шкідливе для здоров’я.

Тобто рослинне м’ясо — це корисний продукт?

Так, це суперфуд.

Тоді чи можна повністю у своїй дієті замінити звичайне м’ясо рослинним м’ясом?

На сьогодні існує стільки різноманітної, поживної їжі, що можна збалансувати свій раціон і не вживати ніяке м’ясо і навіть рослинне. Але все одно потрібно періодично стежити за своїм здоров’ям, здавати загальний аналіз крові, гемоглобін, залізо, вітамін B12, особливо в перший рік зміни раціону.

Проте, у класичному м’ясі є вітамін B12, якого немає в альтернативному. Чи додаєте ви вітаміни в рослинне м’ясо?

Так, ми додаємо вітамінні комплекси, що робить наше рослинне м’ясо «вітамінкою», якою можна замінити тваринний продукт повністю.

А якщо говорити про ваше харчування, ви зараз вегетаріанець чи вживаєте м’ясо?

Я вегетаріанець, вживаю яйця і молочні продукти.

Які існують обмеження чи протипоказання щодо споживання рослинного м’яса?

Можу сказати щодо соєвого продукту: є маленький відсоток людей у світі, у яких є на неї алергія. Але вони, знаючи про цю особливість, просто будуть оминати продукти, які її місять. Є міф, що в сої багато естрогену, який для чоловіків може бути шкідливий. Але це не той вид естрогену, він не засвоюється організмом. Цей міф розвінчали вже мільйонами досліджень, статей. Також рослинний протеїн може у певних людей викликати здуття живота. Але багато інших продуктів теж може викликати здуття. Якщо мова про соєвий протеїн — він менше викликає здуття, ніж бобові. Кожний індивідуально дізнається, яка дієта йому підходить та вирішує.

Чи можна наїстися рослинним м’ясом так само як тваринним?

Звичайно, можна наїстися. Кількість жирів, білків і вуглеводів співставна тваринному м’ясу. Ситість буде рівноцінною.

Наскільки різноманітним є рослинне м’ясо? Чи можна з нього зробити класичні котлети, чи голубці, наприклад? І чи повторює воно смак тваринного?

Усі страви, які готуються з тваринного фаршу, можна зробити з рослинного фаршу. Єдиний момент, що він не любить довгої термічної обробки. Якщо дуже довго, наприклад, тушкувати тюфтельки, чи запікати їх з картоплею в духовці, то поки картопля запечеться, м’ясо дійсно може трохи втратити смак. У нашому варіанті рослинного замінника ми хотіли максимально наблизити його до тваринного. Коли ми проводили експерименти та порівнювали бургер зі звичайною котлетою та з нашою, то їх не могли відрізнити. Але чи має рослинне м’ясо обов’язково нагадувати звичайне? То ні, не має. Є низка виробників, як закордонних, так і українських, які роблять дуже відмінні за смаком продукти. Загалом немає такої вимоги, щоб альтернативне м’ясо було на смак як свинина чи яловичина. Споживачі здебільшого вже знають, що Beyond Meat має такий смак, Eat Me At — такий, а Impossible Meat — інакший.

А яка різниця в складі м’яса від різних виробників?

Рослинне мʼясо на сьогодні не має однакового, затвердженого складу у всьому світі, тому кожен виробник може експериментувати, як хоче. Цим конкурувати, знаходити свою аудиторію, вирізнятися. Але якщо брати до порівняння Eat me at, Beyond Meat та Impossible Meat то склад схожий, але має певні відмінності. Наприклад, Beyond Meat використовують гороховий протеїн для текстурату, а не соєвий.

Impossible Meat дуже схожі за складом з Eat Me At, але додатково додають гем (леггемоглобін), який міститься у корінні сої і дещо схожий на кров тварин. Вони розробили технологію, яка дозволяє на базі дріжджів вирощувати рослинний гем в промислових масштабах. Завдяки цьому фарш стає ще більше схожий на тваринне м’ясо.

На кого ви орієнтувалися під час того, як створювали свій продукт?

Ми орієнтувалися саме на Impossible Meat. Це американський стартап, конкурент Beyond Meat.Обрали саме його, оскільки він на смак виявився набагато смачнішим за свого конкурента. Я куштував їх та ще кілька інших альтернатив під час поїздки в США З тої причини, що Impossible Meat найбільше схожий на справжнє тваринне м’ясо він сподобався найбільше.

Чи проводили якісь експерименти під час виробництва? І як люди реагують, чи можуть відрізнити від тваринного м’яса?

Так, більшість не може відрізнити. Навіть якщо не знають про підступ, реагують: «Окей, нормально.» Ми проводили експерименти, збираючи зразки рослинного м’яса від українських, європейських та американських виробників. Нові працівники, які ніколи не пробували наш продукт, отримували мисочки без назв і мали пронумерувати, який їм подобається найбільше. Іноді ми підкладали два наших зразки. Вони часто показували на наш продукт як на «перший смачний», а другий наш оцінювали як «трохи гірший, але на другому місці». Це дивно, адже зразки однакові.

А чому люди так відповідають, що цей трохи гірший? За рахунок чого?

Можливо, через те, що зразки м’яса по-різному приготувалися. Крім того, сприйняття залежить від попереднього смаку: якщо спробувати несмачний конкурентний зразок, наш здасться «вау», а якщо після досить смачного, то просто «нормальним».

Дуже цікаво. Я особисто ніколи не пробувала рослинне м’ясо. Тому для мене альтернативи — це щось невідоме. Я не люблю тофу, як замінник та спокійно ставлюсь до вживання звичайного м’яса: можу їсти, або не їсти.

Сучасне покоління людей, зумери особливо, і навіть частина міленіалів, фактично всі ось такі. Це наша цільова аудиторія. Вони можуть бути м’ясоїдами, але більшість з них може взагалі не їсти м’яса. Так само як і з курінням та алкоголем: можу курити і пити, можу не курити і не пити. Тобто сучасне покоління доволі гнучке.

А чому така різниця зі старшим поколінням?

Виховання, звички, набуті на рівні рефлексу способи поведінки. Я з дитинства пам’ятаю, як тато мені казав, їсти 60 грам м’яса. Бо ще в радянській літературі про це писали. Наприклад, коли звертаєшся щодо певних проблем зі здоров’ям, то відразу питають: «А м’ясо їсиш? Тому і проблеми в тебе зі здоров’ям». Більш сучасні лікарі, які читають іноземну літературу, їздять по конференціях, радять, виходячи із ситуації, здати аналізи на гемоглобін, вітамін B і так далі. Тоді вже буде йти мова про те, що покажуть результати.

Просто треба змінити дієту і збільшити кількість вітамінів додатково?

Можна й не збільшувати, просто слідкувати за раціоном. Тому що, якщо просто їсти одну гречку з хлібом, то в результаті організму буде не вистачати поживних елементів. Має бути різноманітне харчування.

Ще цікаво, наскільки доступне рослинне м’ясо у закладах харчування?

На нашому сайті є мапа із закладами, які продають продукти з нашим фаршем, з місцями, де можна купити. У Києві більше трьохсот закладів, які мають рослинне м’ясо. Можу сказати, що сьогодні мастхев мати веганську чи вегетаріанську позицію в меню. Зазвичай це буде з рослинним м’ясом, і в 90% випадків з Eat Me At.

Як ви співпрацюєте з шефами, блогерами?

Час від часу у нас з’являються якісь колаборації з шефами. Це маркетингові дії, які є регулярними, але не на постійній основі. Хочемо більше, але є бюджети і розрахунок на аудиторію, яка не настільки масштабна. І сьогодні, як показує практика, не завжди великі аудиторії працюють. Можливо, краще з десятьма мікроінфлюенсерами чи шефами співпрацювати, ніж з одним Євгеном Клопотенком, умовно кажучи.

А до нього зверталися?

Так, колись зверталися.

І як пройшла взаємодія?

Ми зверталися рік чи два тому. і нам запропонували інтеграцію. Євген знає наш продукт, поважає. Але наскільки я розумію, він затятий м’ясоїд і співпрацювати з ним буде не зовсім органічно для нас: відразу буде зрозуміло, що це проплачена реклама. А хотілося б, щоб співпраця була нативна і по любові. Тому, не впевнений, що саме він зміг би стати нашим амбасадором.

Як та яким чином у суспільстів відбудеться визнання рослиного м’яса як звичного продукту?

Це питання часу. Якщо подивитися на якісь продукти, які сьогодні для нас досить звичні, ще 5 років тому про них ніхто і не знав. Наприклад, суші: років 20 чи 15 назад, вони тільки з’явилися на ринку, і я взагалі не знав, що це таке. Я думав спочатку, це щось сушене. І таких продуктів безліч, але потрібен певний термін, щоб вони стали масово популярними на ринку, і тоді люди до них звикають. Це як матча, яка дуже швидко отримала визнання і максимально зараз популярна.

А чи можна сказати, що рослинне м’ясо до нас прийшло з Америки?

Воно дійсно прийшло до нас з Америки, але якби його там не було, воно б з’явилося тут. Можливо, в іншій формі. Можливо, краще і смачніше навіть, тому що б не рівнялись на той референс, розроблений американцями. Як кажуть, не буває вільних ідей, всі вони літають в головах між людей, і можуть паралельно створюватись в різних місцях. Але в нашому випадку воно дійсно прийшло звідти, тому що там воно з’явилось у 2009 році в Beyond Meat, а Impossible Meat був десь у 2016.

Сьогодні натрапила на інформацію, що в США є спад інтересу до рослинного м’яса на 7%. Як думаєте, через що так сталося?

Я також стежу за біржами, за акціями Beyond Meat, за Oatly (виробник рослинного молока). І у 2019 році ті ніші, які ці бренди покривають, були на піку своєї популярності. Тоді вони лише з’явилися на ринку і весь світ думав, що це революція м’ясної галузі. І тоді ринок, на хвилі хайпу, можливо, трошки був перегрітий, було залучено багато інвестицій, вкладено багато грошей. У перший рік популярність рослинного м’яса класно росла. Але потім, коли бренди зайшли у всі великі супермаркети США, у всі великі заклади харчування, їхній ріст зменшився. Після цього інвестори такі: «Так, все, ріст зупинився, можна гроші назад забирати». Біржі внаслідок цього впали, ринок теж сповільнився, тому що спочатку росли за рахунок захоплення нових закладів, нових супермаркетів. З часом, коли скрізь «зайшли», аудиторія, на жаль, сильно не розширилась, тому що рослинне м’ясо стало продуктом досить нішевим і галузевим. Покупцями стали вегани, вегетаріанці, прогресивні люди, яким там не байдуже майбутнє і життя тварин. І тому сповільнився ріст, і тому починає спадати галузь. Багато хто банкрутує через це.

Чи отримуєте хейт від представників галузі тваринництва?

Ні, в нас в Україні такого немає. До нас часто, особливо в перші роки, зверталися представники м’ясної галузі і пропонували свої інвестиції. Але через те, що на ринку США акції пішли на спад, компанії перестали дивитися в на цю нішу. Але в перші роки приходили всі масові виробники українських м’ясних продуктів. Ми з ними мали діалоги. З кимось навіть на сьогодні маємо діалог.

А чому для них співпраця та інвестиції є вигідними? Адже між тваринним та рослинним м’ясом, мабуть, існує конкуренція.

Це винідно з бізнесової точки зору, а не з конкурентної. До прикладу, є двигун внутрішнього згоряння і електродвигун. Це два нібито конкуренти, тому що Tesla робили акції про екологію, в яких «ворогом» був двигун внутрішнього згоряння. Але в результаті майже кожн й бренд автомобілів має електромобілі в своєму портфоліо. Усе тому що це один продукт, який виконує одну ту саму функцію. Компанії розвивають паралельну ланку електродвигунів поруч з тими, що використовують паливо.

Такою ж логікою користується м’ясна галузь. Проте, я помічаю спад м’ясної промисловості, і він буде відбуватись, адже це невідворотний процес. Не дивує, що багато великих виробниіа думають на десятки років вперед і розуміють, що майбутнє все-таки за інноваціями. І потрібно займати долю ринку і інвестувати в цей продукт, рослинне м’ясо, теж. Один американський молочний виробник повністю весь свій завод перелаштував на рослинне молоко після тваринного.

Тобто це вже детерміновано, що рослинна продукція в усіх галузях буде основною в майбутньому?

Можливо, і не буде, бо з’явиться якась абсолютно нова технологія, яка буде набагато прогресивніша за рослинну їжу. Тому ні, але припущення є такі. І на мою думку, так станеться, або з’явиться щось ще краще, і ми швидко звернемо в той бік. Наприклад, зараз розвивається технологія точного вирощування колоній бактерій. А дріжджі, які ми використовуємо жля рослинного м’яса — це теж одноклітинна колонія. Навіть неможливо, вони вже є. Тобто бактерії можна вирощувати великим об'ємом, з них добувати протеїн, і потім цей протеїн використовувати для їжі. Це доволі цікаво.

Чи буде в Україні також розвиватися цей ринок, щоб вона стала однією з провідних у цій галузі?

Звичайно! Все залежить від нашого вектору. До прикладу, до нас з Варшави приїжджає фотграф і каже: «Слухайте, ваш Київ набагато прогресивніший за нашу Варшаву. У вас люди набагато стильніше одягаються. У вас зовсім інший вайб якийсь. У вас дівчата красиві та стильні. У вас люди з татуюваннями цікавими ходять. А в нас більш консервативні люди». І він сюди приїжджає, ніби в якийсь Париж на тиждень моди.

Тому, якщо дивитися на Київ чи на Львів, вони точно розвиваються. У чомусь ми відстаємо, а в чомусь навіть ми навіть краще.

Зрештою, рослинне м’ясо має повністю замінити класичне м’ясо, чи бути альтернативою?

В ідеалі для мене — щоб воно замінило. Тваринне м’ясо має зникнути з лиця Землі. Люди мають перестати використовувати, вирощувати тварин, жорстоко вбивати і потім їх їсти. Ми ж не їмо собак, котів. Вони не відрізняються від корови чи від свині, вони так само розумні, насправді.Якщо собаку виростити в клітці метр на метр, де факто, що вона не буде така кмітлива.

Нам стає ніяково, коли ми знаємо, що китайці в певних місцях їдять собак. Нам це здається дикістю. Але через якийсь час те ж саме станеться і з коровами, кіньми.Чим коні погані? Вони суперкрасиві, а з них дотепер роблять ковбасу.

Яким має бути сценарій розвитку подій, щоб пересічний українець зрозумів, що потрібно перейти на рослинне м’ясо?

Потрібен час і правильне оточення. Тому що коли тобі з дитинства м’ясо засовують до рота і показують це нормою, коли тебе оточують батьки, лікарі, які кажуть «треба їсти м’ясо, треба їсти м’ясо» — тобі це і є нормою.

«Нам Бог приніс корів і свиней, щоб ми їх їли. Без них би ми не вижили.» — це наші найчастіші коментарі у Фейсбуці, люди дійсно ось так мислять. Тож потрібен час і зміна оточення. Можливо, варто переїхати, пожити в іншому середовищі.

Як от зараз багато людей повиїжджало. Можливо, вони потім повернуться і принесуть нам іншого, прогресивного бачення. Або українці самі поїдуть, подивляться і подумають: «Блін, а чому б нам так не зробити?»

Яка ваша найбільша мрія щодо розвитку індустрії рослинного м’яса? Чого би найбільше хотілося?

Щоб була революція. Щоб всі перейшли на рослинне м’ясо, щоб зникли масові ферми, фабрики, які утримують, використовують тварин. Це така глобальна місія, яку, я впевнений, ми точно пришвидшуємо. У світі є багато інших компаній, які теж цим займаються, і вони як маленькі вогники, які скрізь потрошечки горять, і в результаті приведуть до великого результату. Ми є одним з таких вогників, тут в Україні.