Новий виток війни? Росія стягує війська до кордону, Україна вимагає припинити агресію і спрощує призов резервістів — головне

НВ розповідає, що Хомчак повідомив депутатам, і які знакові рішення вони у підсумку ухвалили.

Бій під Шумами: «Снайперський вогонь вівся в спини»

26 березня четверо українських військових загинули в районі селища Шуми внаслідок обстрілу терористів. Ще двоє бійців були поранені.

Головнокомандувач ЗСУ Руслан Хомчак на позачерговому заседній Верховної Ради розповів про подробиці цього бою.

Він повідомив, що атака почалася, коли група розмінування ЗСУ проводила огляд місцевості в районі Шумів на предмет дистанційного замінування бойовиками території.

«Снайперський вогонь вівся у спини військовослужбовців Об'єднаних сил з об'єкта критичної інфраструктури — насосної станції, через яку здійснюється постачання води як на тимчасово окуповану територію, так і на територію, підконтрольну уряду України», — заявив Хомчак.

Спочатку снайпер смертельно поранив старшого сержанта Сергія Барнича. Командир групи підполковник Сергій Коваль намагався надати йому допомогу, але був теж застрелений снайпером.

Крім того, під снайперський вогонь потрапили солдати Максим Абрамович і Сергій Гайченко. Вони теж отримали смертельні поранення.

Головнокомандувач ЗСУ зазначив, що підконтрольні Кремлю бойовики намагалися змусити українських військових відкрити вогонь по водонасосній станції для заподіяння гуманітарної катастрофи в районі Горлівки, Торецька та Південного.

За його словами, після відкриття вогню у відповідь терористи припинили обстріл, а українські військові змогли надати допомогу пораненим бійцям та евакуювати загиблих.

Крім того, внаслідок обстрілу старшина Бруско отримав важкі поранення. Старший солдат Гайчук — поранення середнього ступеня тяжкості.

Раніше у прес-службі ООС повідомляли, що під Шумами російські найманці обстріляли позиції ЗСУ із заборонених Мінськими домовленостями мінометів калібру 82 мм, станкових автоматичних гранатометів та великокаліберних кулеметів.

Війська Росії на кордоні з Україною

Під час свого виступу в Раді Хомчак також заявив, що станом на 30 березня 2021 року вздовж державного кордону України і на тимчасово окупованих територіях України та АР Крим "утримується 28 батальйонних тактичних груп противника".

Головнокомандувач ЗСУ уточнив, що російські війська сконцентровані у Брянській, Воронезькій, Ростовській областях та на території тимчасово окупованого Криму. Крім того, ЗС РФ під приводом військових навчань і тренувань стягують до кордону з Україною додаткові сили і засоби.

«В цілому очікується додаткове зосередження до 25 батальйонних тактичних груп, що в сукупності з наявними розгорнутими силами і засобами біля українського кордону створює загрози військовій безпеці держави», — заявив Хомчак.

Він також повідомив, що чисельність російських військ у Криму зросла до 32 тисяч, а на тимчасово окупованих територіях в Донецькій і Луганській областях розгорнуто 14 бойових бригад, полків та підрозділів забезпечення чисельністю близько 28 тисяч осіб, які діють за підтримки російських регулярних військ.

Крім того, Хомчак заявив, що на території Ростовської області додатково утримується до 12 батальйонних тактичних груп з терміном готовності 1−2 доби.

Вимога Ради про негайне припинення РФ бойових дій на Донбасі

Після виступу Хомчака Рада схвалила заяву, в якій вимагала від Росії негайно припинити бойові дії на Донбасі.

Документ підтримали 308 депутатів.

«Верховна Рада вимагає від Російської Федерації негайно припинити бойові дії і неухильно дотримуватися режиму припинення вогню, повністю виконати свої міжнародні зобов’язання і вивести з України свою армію, найманців, збройні формування, які вона очолює, забезпечує і фінансує», — сказано в заяві Ради.

Депутати також закликали парламенти іноземних держав і міжнародні парламентські організації засудити агресивну політику Росії щодо України, в тому числі останню хвилю ескалації.

Крім того, Рада закликала світову спільноту до продовження і посилення міжнародного політичного та економічного тиску на Росію для припинення агресії.

«Нинішня ескалація на Донбасі свідчить про продовження зухвалого ігнорування Російською Федерацією своїх зобов’язань щодо мирного врегулювання конфлікту, в тому числі Мінських домовленостей і домовленостей, досягнутих в рамках Нормандського формату… Сьогоднішні дії Росії фактично спрямовані на руйнування всіх зусиль з припинення конфлікту та мирної реінтеграції окупованих українських територій», — сказано також у заяві.

Новий вид військової служби

30 березня депутати Ради також запровадили в Україні новий вид військової служби — призов резервістів в особливий період без оголошення мобілізації.

Закон підтримали 256 народних депутатів. Його мета — запровадити оперативний механізм забезпечення бойової готовності армії у випадку загострення. Закон дозволить протягом доби призвати резервістів на військову службу в особливий період без оголошення мобілізації.

Призвати резервістів для «оперативного доукомплектування» ЗСУ може верховний головнокомандувач ЗСУ президент Володимир Зеленський.

Призову на військову службу з числа резервістів в особливий період не підлягають громадяни України, які на момент призову:

• визнані непридатними до військової служби через стан здоров’я;
• досягли граничного віку перебування в резерві;
• проходили військову службу за призовом, будучи резервістами в особливий період, та вислужили встановлені строки такої військової служби, якщо з дня звільнення з такої служби пройшло менше одного року;
• мають на утриманні трьох і більше дітей віком до 18 років, дитину з інвалідністю підгрупи А у віці до 18 років або самостійно виховують дитину віком до 18 років.

Згідно із внесеними змінами до Кримінального кодексу, ухилення від призову на військову службу осіб з числа резервістів в особливий період карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

Закон також передбачає створення на базі військових комісаріатів територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, впорядкування питань військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, забезпечення належного функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.

Також закон підвищує штраф за ухилення призовника від проходження військової служби — тепер він становитиме від 510 до 850 гривень, тоді як раніше він був 85−119 гривень.

За повторне порушення або його вчинення в особливий період будуть штрафувати на суму від 850 до 1700 гривень.