Рок-н-рольщик

Новий Honda CR-V – п'яте покоління середньорозмірного кросовера, який давно вважається еталоном у своєму класі. Чи вже не вважається? В останні роки українці стали дещо забувати про Honda. Чи пов'язано це лише з тим, що Honda знизила активність на українському ринку чи конкуренти і справді серйозно підросли?

Олексій Бондарєв

В Україні бум інтересу до CR-V виник приблизно в 2008-2009 роках. Машина того покоління була і справді відмінною.

Симпатичний дизайн (і найголовніше – справжній унісекс). Просторий салон. Місткий багажник. Відносно економічний двигун (я маю на увазі 2,4 л з витратою 11-12 л на 100 км, а не 2 л – більш млявий, але з майже такою ж витратою). Помірна прохідність по бездоріжжю (для дачі вистачить) і відмінна, майже легкова керованість на асфальті.

Ну і найголовніше – горезвісна хондівська надійність. Більшість власників CR-V спокійно проїжджали по 200-250 тис км, змінюючи тільки витратні матеріали. Та й потім, як правило, починалися лише ремонти середнього ступеня складності. Я особисто знав людей, які відкатували на CR-V більше 300 тис км, не пізнавши й десятої частки проблем, з якими стикаються власники деяких німецьких або корейських авто вже до 150 тис км.

Після 2014 року справи у Honda в Україні йшли не дуже, бренд майже згорнув маркетингову активність. Українці стали забувати про нього.

А даремно. Випробуваний нами новий Honda Civic виявився просто чудовим.

Сідаючи в новий CR-V, я очікував не меншого дива. І ось, що з цього вийшло.

Honda CR-V — середньорозмірний кросовер. Довжина — 4586 мм, ширина — 1855 мм, висота — 1689 мм, колісна база — 2660 мм, кліренс — 208 мм, обсяг багажника — 522 л. Споряджена маса — 1600 кг.

В Україні доступний з двигунами обсягом 2 (150 к.с.) і 2,4 л (188 к.с., 244 Нм). Перша версія йде з 5-ступінчастим «автоматом», друга — з варіатором. Обидві версії повнопривідні.

У нас побувала 2,4-літрова версія. Розгін до «сотні» — 10,2 сек. Заявлена витрата палива в змішаному циклі — 7,8 л на 100 км.

Н е секрет, що Honda — компанія, що дуже дбайливо ставиться до класичних технологій. Тому перехід на новомодні рішення — безпосереднє уприскування, варіатор тощо відбувався у японців набагато пізніше, ніж у багатьох конкурентів.

Новий Honda CR-V оснащений бензиновим мотором об'ємом 2,4 л (безпосереднє уприскування, 188 к.с., 244 Нм), який працює в парі з варіатором.

Їде новий CR-V дуже навіть непогано. В режимі Eco реакції двигуна і варіатора притуплені, але їх можна «продавити», гарненько натиснувши на педаль. А в спортивному режимі педаль, навпаки, стає навіть надто чутливою.

Honda CR-V не призначений для гонок, але ганьбитися в міському потоці вам не доведеться.

Підвіска, як завжди у Honda щільна, зібрана. Багатьом вона здасться жорсткуватою, але насправді «пробити» її дуже не просто. Навіть досить великі стики машина проходить дуже м'яко, удари в підвісці швидше чутні, ніж відчуваються.

Сподобалося, що Honda CR-V мінімально крениться в поворотах, управляти машиною на швидкості приємно. Кермо важке, зв'язок з колесами добре відчувається.

Словом, Honda вірна собі, її автомобілі як і раніше призначені для людей, які вірять, що людина повинна керувати автомобілем, а не навпаки.

Сподобалася функція дистанційного запуску двигуна. Взимку вона просто в кайф — натиснув на кнопку брелока з балкона. І поки одягнувся, допив каву і спустився до машини, вона вже прогріта, можна їхати.

Не дуже сподобалася шумоізоляція. На швидкостях вище 100 км/ч в салоні шумновато. У далекій дорозі це стомлює.

З овні Honda CR-V мало змінилася в порівнянні з тим таки третім поколінням, про яскраве минуле якого я згадував трохи вище.

Зміни носять в основному косметичний характер, і машина залишається легко впізнаваною.

У дизайні з'явилося трохи більше агресії і додалося хромованих деталей. Загалом, Honda CR-V йде в ногу з часом.

Особисто мені найбільше сподобалися дизайнерські рішення, пов'язані з оформленням оптики, як попереду, так і ззаду. Корму Honda CR-V прикрашає довга хромована «розтяжка», а передні фари витончено «обтягнуті» стрічками світлодіодних ходових вогнів.

Завдяки таким деталям цей немаленький автомобіль виглядає витончено, а не монументально.

У салоні Honda CR-V просторо. Попереду, як і раніше, немає як такого центрального тунелю. Це не означає, що між водієм і пасажиром можна посадити когось ще, але «повітря» це однозначно додає.

Тут же розташований величезний «бардачок», в якому заховані роз'єми USB і навіть HDMI.

На величезному екрані мультимедійної системи (його чуйність до натиснення, до речі, досить середня) можна не тільки попрацювати з налаштуваннями або використовувати навігацію. Сюди ж виводиться картинка з камери заднього огляду і з традиційною для Honda камерою під правим дзеркалом. Це дико зручна штука, не розумію, чому інші виробники не використовують це рішення.

Ця камера включається, коли ви вмикаєте правий «поворотник» і показує, що відбувається позаду в правій смузі. Також її можна примусово включити в будь-який момент кнопкою в торці перемикача «поворотників».

Позаду місця теж багато. Тунель на підлозі, звичайно, може доставляти незручності п'ятому пасажиру, але якщо ззаду їхатимуть двоє, то їм буде просторо, як в лімузині.

З цієї точки зору Honda CR-V — один з найбільш вдалих кросоверів у своєму класі.

Про комфорт теж подумали. У задніх пасажирів є окремі регулювання клімат-контролю і USB-розетки.

У стандартне оснащення входить також дзеркальце у відділенні для окулярів на стелі, що показує, що діється на задніх сидіннях. Страшенно зручна функція, коли у вас маленькі діти, я вам скажу.

І ще про дітей. У Honda CR-V задні двері відкриваються на великий кут, це дуже зручно, коли вам, наприклад, потрібно покласти в крісло дитину, яка спить.

Зазначу ще один момент.

В останній раз я їздив на Honda CR-V ще в 2014 році. Тоді машина теж була в топовій комплектації, але я запам'ятав грубу і відверто недорогу шкіряну оббивку сидінь і якийсь наліт «американського аскетизму» в оформленні салону.

Новий Honda CR-V відчувається як набагато дорожчий автомобіль. Перфорована шкіра справляє досить солідне враження. Та й в цілому інтер'єр — не гірше, ніж у деяких «німців».

Це приємно, враховуючи, що Honda CR-V — автомобіль зовсім не дешевий.

Об’єм багажника — 522 л. Він збільшується до 1500 л, якщо скласти задні сидіння (до речі, вони складаються в рівну підлогу). Двері багажника мають електропривод і здатні запам'ятовувати висоту підняття.

Д іапазон цін на Honda CR-V досить широкий. Версія з 2-літровим мотором в комплектації Elegance обійдеться в $29 900. Вона ж зі шкіряним салоном і деякими іншими «пляшками» обійдеться в $34 900.

А ось 2,4-літрова версія з варіатором стартує від $37 900. Алеч топова версія Prestige, що  побувала у нас, коштує набагато значніші $43 000.

Це робить Honda CR-V досить дорогим кросовером. З такою ціною він відверто стукає в преміум, яким по суті не є.

Простіше кажучи, Honda CR-V — один з тих автомобілів, сприйняття яких докорінно змінюється залежно від ціни і комплектації.

Регулярне відвідування заправок змусить вас незлим тихим словом згадувати про нелюбов Honda до дизельних моторів.

2,4-літрова бензинова версія не те що б сильно ненажерлива, але свої 11-12 л на 100 км в місті вона буде вимагати з завидною наполегливістю.

На трасі можна цілком укластися в 8 л на 100 км. Як тут не згадати про те, що у більшості конкурентів в цьому сегменті є дизельні версії, які (цілком заслужено!) користуються в Україні найбільшим попитом.

Текст і фото: Олексій Бондарєв