Лісник одягнув краватку. Тест-драйв Renault Duster

Renault Duster — найяскравіші враження

1 Дизайн став соліднішим і сучаснішим

З першого погляду на новий Duster починаєш переосмислювати його долю.

Автомобіль дуже покращав. Особливо, коли дивишся на нього спереду та ззаду. А колісні диски чого варті! Щоправда, такі диски — платна опція.

Коли дивишся на автомобіль у профіль, помічаєш, звичайно, що мало що змінилося. Але всьому свій час, як то кажуть:)

Якщо поставити новий Duster поруч зі старим, десь року 2017-го, то різниця дуже відчутна. Зовні це автомобілі різних класів.

Не можна не згадати про колір тестового автомобіля — помаранчевий металік. Виглядає дуже ефектно. Щоправда, такий колір — опція, за яку просять 11 тис. грн.

2 Усередині — теж вищий клас

Приладова панель із м’якого пластику — само собою вже надприродне в цьому класі. А у Duster саме така.

Далі я перерахую деякі «приємності» в салоні, які дуже покращили мою думку про Duster, щоправда, це опції за доплату. Внаслідок чого і ціна такого Duster дещо, хм, підвищується. Але докладніше про це нижче.

Отже, тут передні сидіння з широкими діапазонами регулювань по висоті та поперековим упором (ну і, звісно, підігрівом). Є 8-дюймовий екран мультимедійної системи, який підтримує (увага!) бездротовий Apple CarPlay (і Android Auto).

Деякі сучасні авто вищого класу не завжди коректно працюють з Apple CarPlay навіть через «шнурок», а тут бездоганна робота у зв’язці з айфоном цілий тиждень. А ще у Duster знайшлася бездротова зарядка для смартфона.

Та й камери потішили. Мало того, що є цілком адекватна камера заднього виду, так є ще й камера попереду — коли ви маневруєте, під час перемикання на першу передачу, ця камера вмикається і показує, що у вас під колесами. Дрібниця, а приємно.

Щоправда, ця система контролю сліпих зон теж опція (14 тис. грн).

Загалом, якщо ви не полінуєтеся (а головне — не поскупитеся) нафарширувати свій Duster на повну, то отримаєте цілком собі сучасний автомобіль. І не почуватиметеся обділеним у порівнянні з власниками авто вищого класу.

3 Їде так само

У нас на тесті побував Duster із повним приводом, 1,5-літровим турбодизелем і 6-ступінчастою «механікою».

Не найпопулярніша версія Duster, звичайно.

У нас народ економить на повну і бере базовий Duster із переднім приводом і 1,6-літровим «бензином» на «ручці». І одразу ставить газ (або від початку купує машину з газовою установкою — така версія теж є в модельному ряді Renault).

Або ж бере дорожчу версію з «автоматом» (у Duster це поки що робот із двома зчепленнями, але скоро буде варіатор). Бо не царська це справа — розминати ліву ногу та праву руку в заторах. Але такі версії є лише з переднім приводом.

А наш тестовий Duster — дизельний і повноприводний — це птах іншого польоту.

На такій машині не страшно попхатися на бездоріжжя. Перша передача тут цілком собі «знижена». Без натискання на педаль газу Duster цілком рішуче рухається вперед «на одному зчепленні». Тішать «довгі» 3-тя і 4-та передачі. У місті перемикатися доводиться не часто. Наявність 6-ї передачі «доставляє» на трасі. Її можна вмикати вже на швидкості приблизно 80−90 км/год. Тож, коли їдеш на далеку відстань, навіть забуваєш часом, що їдеш не на автоматі.

З ручною коробкою тут узаємодіяти приємно. Важіль чітко відпрацьовує перемикання. Педаль зчеплення в міру тверда.

Повним приводом можна керувати вручну — за допомогою «шайби» поруч із важелем коробки. Можна для економії палива їхати в режимі 2WD (передній привод) — за моїми вимірами на трасі так економиться приблизно 0,5 л палива на 100 км (докладніше про витрату нижче). Можна увімкнути режим Auto, в якому автомобіль їде переважно на передньому приводі, але у разі пробуксовування передніх коліс сам підключає задню вісь. А можна примусово увімкнути режим 4WD.

Можу сказати, що в режимі Auto повноприводний Duster поводиться досить адекватно і в грязюці, і на піску. Про сніг не скажу — на момент проведення тесту снігу ще не було.

Тож залиште свої жарти про те, що я пишу статті із запізненням, мене й так піарники автомобільних брендів забембали вже :)

На трасі 1,5-літрового турбодизеля (115 к.с.) більш ніж достатньо. Більшість руху автомобіля відбувається в діапазоні 2000−2500 об/хв. За грамотної роботи з перемиканням передач Duster легко «вистрілює» на обгонах навіть після 100 км/год. На бориспільській трасі я спокійно розганявся до 150 км/год, і відчувалося, що певний запас потужності ще є.

З «руліжкою» у Duster усе залишилося, як і раніше. Кермо порожнисте, але це — зворотний бік пристосованості автомобіля до бездоріжжя, де потрібне маневрування на малій швидкості.

Зате підвіска Duster для наших доріг — просто те, що «лікар прописав». Вона здатна непомітно для пасажирів перетворити майже будь-які дорожні неприємності на ледве відчутні поштовхи. І тоді розгойдування автомобіля на нерівностях залишається в межах допустимого.

Якщо ви любите «м’які» автомобілі, Duster вочевидь заслуговує на вашу увагу.

4 Шумоізоляція

Украй важливий момент для сприйняття автомобіля як комфортного. Погодьтеся, хоч як би їхала машина, але якщо в ній доводиться кричати, щоб почути співрозмовника, або постійно вмикати радіо на максимальну гучність, щоб заглушити мотор і шини, це мало кому сподобається.

Як і більшість автомобілів цього класу, Duster не може похвалитися преміальною шумоізоляцією. Але прогрес із попереднім поколінням дуже відчувається. Наприклад, дизель у салоні стає відчутно чутним, лише коли оберти перевалюють за 3000 за хвилину, а це відбувається тільки за різких прискорень.

5 Економічність на висоті

Дизельні автомобілі Renault завжди вражають своєю економічністю. Я не пам’ятаю випадку, щоб тестова дизельна «реношка» мене в цьому сенсі розчарувала.

І оновлений Duster у цьому сенсі теж хороший.

Середня витрата за тиждень активної їзди на Duster сстановила приблизно 5,6 л на 100 км. Сюди входить їзда Києвом та його околицями, а також поїздка до Полтави і назад на вихідні. Співвідношення міста та траси вийшло майже еталонним для вимірювання витрати — 50/50.

У місті навіть у заторах витрата навряд чи наближалася до 7 л. А на трасі під час руху зі швидкістю 90−100 км/год можна і в 4,5 л укластися.

Ціна та конкуренти

Різних версій у Duster так багато, що перераховувати їх усі буде надто довго. Заходьте до салонів Renault, там вам усе докладно розкажуть. Коротенько, хвилин за 40−50, гадаю :)

Якщо серйозно, то важливо знати, що ціни на оновлений Duster в Україні стартують від 411 тис. грн.

Це буде та сама «робоча конячка» для найпрактичніших і найекономніших. 1,6-літровий «бензин» із переднім приводом і 5-ступінчастою ручною коробкою передач. У базовій комплектації. Про такі заведено казати «порожня, як барабан».

На іншому краю «цінової вилки» розташовується Duster з 1,5-літровим турбодизелем, «роботом» і переднім приводом у максимальній комплектації Zen. Її ціна — 591 тис. грн.

Власне, наш тестовий дизельний Duster із повним приводом оцінюється ще дорожче — 613 тис. грн (а разом з опціями він коштує ще більше — близько 650 тис. грн). Але такі машини скоро закінчаться — їх припинили виробляти у грудні 2021-го.

Як Duster із такими цінниками виглядає на тлі конкурентів?

Та, власне, чудово виглядає. У діапазоні до 500 тис. грн у нього взагалі фактично немає конкурентів. А коли ціна наближається до 600 тис. грн… ну взагалі-то теж немає. Компактні кросовери, які присутні на ринку за такі гроші, зазвичай набагато менш утилітарні. Найчастіше взагалі не мають повноприводної версії. І орієнтовані на іншу аудиторію.

Duster був і залишається гравцем № 1 у ніші, яку сам же й породив.

Чи цікава вам ця ніша, це вже інше питання. Якщо ні, то й на Duster дивитись не варто. Але якщо ви не особливо стурбовані «престижним» боком питання, хочете порівняно недорогий, але водночас практичний і симпатичний автомобіль із невеликою витратою палива, то варіант гідний.