Реальність фантастики

Енді Тріба, в минулому — голова ради при Білому домі з питань майбутнього робочих місць, а тепер CEO американської компанії Crossover, яка займається найманням програмістів по всьому світу, дає приємну оцінку українському IT-ринку і заглядає у ті часи, де на ринку праці люди будуть конкурувати з роботами

Іван Верстюк
Київ—Львів—Київ

Півсотні програмістів нервово і жадібно п'ють каву – таку картину можна було побачити в кінці лютого у львівському готелі "Дністер", де Crossover, американська платформа для пошуку програмістів для дистанційної роботи, тестувала своїх нових потенційних співробітників. Директор компанії, 39-річний Енді Тріба, обіцяє їм заробіток побільше, ніж у конкуруючих платформ. Йдеться про зарплатню на рівні $8-10 тис. на місяць.

Сам Тріба десять років пропрацював у корпорації Intel, мікропроцесори якої давно завоювали світ комп'ютерних технологій. У 2011-2012 роках він очолював раду з питань майбутнього робочих місць і конкуренції при президентській адміністрації Барака Обами. До цього Тріба отримав ступінь MBA в Університеті Райса.

Розмовляючи з НВ, Тріба п'є лате і багато посміхається. Він не скупиться на компліменти Україні, конкретно, Львову і обіцяє подвоїти кількість українських програмістів у своїй компанії. Тим часом НВ домагається від нього тверезих оцінок про те, що відбувається на світовому технологічному ринку.

Які у вас очікування від цьогорічного тестування українських програмістів?

В Україні дуже багато якісних програмістів, і ми хочемо подвоїти кількість українців, які з нами співпрацюють. На сьогодні на нашій платформі зареєстровано близько 30 програмістів з України, що дуже мало, зважаючи на кількість кваліфікованих кадрів у вашій країні.

В Україні багато хто вірить, що технологічний сектор може стати одним з головних драйверів економічного зростання, але для цього потрібні інвестиції. На ваш погляд, наскільки українська IT-галузь цікава глобальним інвесторам?

Думаю, досить цікава. Україна протягом десятиліть активно інвестувала в якість технологічної освіти, вивчення інженерної справи та математики, що дуже важливо. Але я хочу додати, що настільки популярний в Україні аутсорсинг, коли місцеві програмісти працюють на іноземних замовників, ставить собі за мету залучати робочу силу за якомога менші гроші. При цьому замовників змушують платити по максимуму, що дозволяє аутсорсинговим платформам виходити в дуже гарний прибуток.

З певною регулярністю великі американські компанії купують українські стартапи. Так, Google купив Viewdle, а Snapchat придбав Looksery. При цьому американські гіганти просто поглинають свої українські покупки, і ті перестають існувати як окремі компанії, а їхні офіси переїжджають в Кремнієву долину. Це дійсно настільки необхідно – перебувати в Долині, щоб досягти успіху в технологічному бізнесі?

Ні. Можна привести із Кремнієвої долини замовлення і дати роботу людям у тих країнах, де є кадри. Тому насправді кожен програміст може жити там, де йому добре працюється.

Але самі програмісти кажуть, що їдуть в Каліфорнію за унікальною екосистемою Кремнієвої долини і за грошима тамтешніх венчурних фондів. Чи можливо залишитися на рідному ринку та залучити інвестиційний ресурс?

Звичайно. Інвестори, які перебувають в пошуку прибутковості, дивляться на невеликі нішеві стартапи по всьому світу, не боячись заходити в ризикові регіони. Якщо ви переїдете в Кремнієву долину, то станете там всього лише одним з багатьох стартапів.

Українські технологічні компанії, особливо маленькі, мають великі труднощі з залученням капіталу. У країні дуже мало венчурних грошей, на біржу не можна вийти через маленький розмір компанії, а випустити бонди нереально через непублічність. Як залучити капітал невеликому стартапу?

Подивіться на цю проблему дещо інакше. Гроші приходять не тільки у формі інвестиційного капіталу в певні компанії, але також як вкладення в окремих людей. У вас в Україні дуже низькі зарплати, і якщо ваші фахівці будуть працювати в міжнародних проектах з великими бюджетами, заробляючи, скажімо, по сотні тисяч доларів в рік, то потім вони самі зможуть інвестувати в українські стартапи. Це може виявитися більш надійним способом залучити гроші, ніж намагатися вхопитися за глобальний доларовий потік.

Яким ви бачите майбутнє конкуренції на глобальному технологічному ринку? Американський президент Дональд Трамп хоче повернути робочі місця з Китаю в США, що може боляче вдарити по компанії Apple.

Ірраціональний націоналізм – один з моїх найбільших страхів. Він існує не тільки в Америці, але і в багатьох інших країнах. Ми всі з'єднані один з одним технологіями, а хмарні рішення роблять цю інтеграцію ще тіснішою. Стіни між країнами і регіонами пригнічують зростання світового ВВП.

Яку частку в світовому ВВП може потенційно займати технологічний сектор?

Я оптимістично дивлюся на технологічну галузь. Відсоток людей, які живуть у злиднях, зменшився. Відсоток населених пунктів без електрики теж. Відсоток грамотності зростає. Кількість дітей, що вмирають у віці до п'яти років, падає. Світ стає кращим, і багато в чому це заслуга технологій. За допомогою освітнього сервісу Khan Academy ви можете вчитися у найкращих світових фахівців. Так що внесок технологій у зростання світового ВВП збільшуватиметься. Але давайте не забувати, що є не тільки економічне зростання, але і вплив технологій на якість життя людей.

Сьогоднішній світ живе в очікуванні великих технологічних проривів у сфері штучного інтелекту, безпілотних автомобілів, лікування раку та механізмів репродукції. Але вам не здається, якщо в найближчі, скажімо, п'ять років проривів у цих сферах не буде, то люди дуже сильно розчаруються. Спікери технологічних компаній обіцяють багато, але все може так і залишитися на рівні обіцянок.

Чесно кажучи, я іншого боюся. Давайте подивимося на еволюцію аграрного суспільства до індустріального. Це зайняло сотні років – і відсоток людей, що працюють в агросекторі, з 90% впав до 2%, якщо подивитися на США. Але це була дуже поступова еволюція, люди могли освоїти нові професії. Коли процес проходить дуже швидко, швидше, ніж одне покоління, люди втрачають роботи. Безпілотні автомобілі – хороший приклад. Водії вантажівок, а їх дуже багато, можуть стати безробітними, якщо в найближчі п'ятнадцять років технологія безпілотних автомобілів стане популярною. Ми не впораємося з циклічними змінами на ринку праці, якщо технології розвиватимуться дуже швидко.

У пресі дуже багато статей про те, що роботи відіграватимуть дедалі більшу роль у промисловості. На ваш погляд, який відсоток світового промислового виробництва буде прямо залежати від продуктивності роботів?

Історія з роботами нагадує історію з автоматизацією. Коли Генрі Форд запроваджував автоматизацію на своїх заводах, ніхто ж не казав, що краще продовжувати виробляти колеса вручну. І були працівники, які кожен день запалювали вуличні ліхтарі, а працю дітей використовували в залах для боулінгу, щоб вони виставляли кеглі після кожного удару. Також буде і з роботами. Вони зменшать вартість виробництва.

Але ви вірите, що роботи вироблятимуть, скажімо, половину світового ВВП? Або ця цифра приречена бути на рівні 10-15%.

Автоматизація завжди створює нові робочі місця, які вимагають великих знань і умінь. Зрештою, комусь потрібно винаходити, проектувати і обслуговувати роботів. Це добре оплачувана робота. Так що в остаточному підсумку роботи – величезний позитив для глобальної економіки.

На відміну від роботів, людям потрібна освіта. Якщо подивитися на економіку освітніх рішень, то інвестиція часу в вивчення інженерної справи, технологій і математики здається куди більш прибутковою, ніж витрата п'яти або шести років на написання докторської дисертації з історії античного мистецтва. Виходить, вивчення точних наук домінуватиме в освітній галузі?

Я вивчав інженерну справу в Університеті Іллінойсу, тому упереджений по відношенню до точних наук.

А я вивчав в університеті філософію.

Тим не менш, я вірю, що людство – складна система. Я б не хотів, щоб всі були інженерами і математиками. Потрібні і філософи, і журналісти, і маркетологи, і медики. В освіті я вірю в моделі, які роблять ставку на конкретні вміння, а не теоретичні знання. З одного боку, точні науки не настільки популярні серед абітурієнтів через свою складність, але з іншого – автоматизація виробництва буде збільшувати запит на таких фахівців.

Будучи журналістом, мені доводиться багато часу присвячувати роботі з соціальними мережами, де багато інформації. Як вам здається, на ринку соціальних медіа після Facebook і Twitter залишилося місце для нових гравців? Навіть у Twitter справи йдуть не дуже добре.

Якщо ви подивитеся на історію соціальних медіа на AOL, MySpace, потім Facebook, Instagram і Snapchat, то побачите, що в цьому сегменті головну роль грає інноваційність в тому, як ви даєте людям відчути зв'язок один з одним. Такі інновації можливі й надалі, тому в секторі соцмереж можуть з'явитися нові гравці. Люди хочуть більш комфортно спілкуватися один з одним. Snapchat виходить на біржу, а хто ще нещодавно міг подумати, що зникаючі меседжі будуть новим хітом. Хто міг до успіху Instagram подумати, що люди хочуть лайкати не тексти, а фотографії.

Якщо соціальна мережа стає занадто великою, у неї накопичується неймовірний масив інформації про своїх користувачів, що несе ризики для приватності цих людей. Може, потрібні більш рішучі дії регуляторних органів у цьому напрямку?

Зверніть увагу, що нещодавно вважалося приватним, зараз легко стає публічним. Люди змінюють погляд на те, чим вони хочуть ділитися з іншими. П'ятнадцять років тому мої батьки ні за що не ввели б в інтернеті дані своїх банківських карт, а тепер не тільки отоварюються на Amazon, але і подають через інтернет свої податкові декларації. Додаткове регулювання в технологічному секторі найчастіше має негативні результати. Та й давайте дивитися правді в очі: дорогі юристи з технологічних компаній завжди знайдуть, як обійти регулювання. Що стосується приватності, то не регуляція, а нові технології допоможуть впоратися з цими ризиками.

Як вам агресивна конкуренція на ринку месенджерів? Snapchat, Telegram, WhatsApp, Facebook, Skype – всі вони пропонують сервіси по відправці повідомлень. Як можна виграти у цій конкуренції, враховуючи, що базовий сервіс – один і той же?

Знову ж таки, потрібно бути дуже інноваційним. Я десять років пропрацював у компанії Intel і можу сказати – як тільки вам вдалося монетизувати свою інновацію, потрібно вибудовувати таку, яка б ґрунтувалася на попередній. Хороший приклад інноваційності – електронна пошта. Вона давно стала, я б сказав, сировинним товаром на технологічному ринку. Багато хто пропонує цей сервіс. Але Google, на відміну від Hotmail двадцятирічної давності, запропонував вам очистити пошту від спаму, класифікувати її по папках. Зараз це пропонують всі провайдери електронної пошти. Потрібно вигадувати щось нове.

Google став абсолютним монополістом на ринку інтернет-пошуку. Yahoo, який намагався конкурувати з Google, програв боротьбу. Виходить, ми вже нікуди не дінемося від компанії Ларрі Пейджа і Сергія Бріна?

Вся індустрія інтернет-пошуку до появи Google була заточена під категоризацію контенту, який викладений в інтернет. Так працювала пошукова система AltaVista. Але коли інтернет став розростатися шаленими темпами, ця технологія не витримала. Google використовував систему рейтингування сторінок, при якій висота появи сторінки в результаті пошуку залежала від кількості переадресацій на неї з популярних сайтів.

Але Google робить ставку на текстовий пошук, у справі аудіо або візуального пошуку він не такий сильний. Потрібно експериментувати з хмарними рішеннями. Amazon представив аудіо-пошуковик Alexa, Apple виступив з аналогічною технологією Siri.

На технологічному ринку будь-яка монополія рано чи пізно руйнується. Подивіться хоча б на IBM, чиї комп'ютери в 1990-ті були майже у кожного.

Чи є сенс великим технологічним компаніями зливатися, щоб отримати ефект масштабу? Умовно кажучи, злиття Facebook і Google дасть високоефективного гіганта чи забюрократизованого монстра?

Я брав участь у кількох великих злиттях, наприклад в об'єднанні Compaq і Hewlett Packard в 2001 році. І мені здавалося, що я розумію переваги злиття великих гравців. Але зараз я бачу, що звести до купи дві абсолютно різні корпоративні культури з різними процесами неймовірно складно. Люди неминуче виконуватимуть одну і ту саму роботу двічі. Набагато більше сенсу в тому, коли великі компанії купують нішеві програми або конкретні технології.

Медіабізнес – прямий родич технологічного бізнесу. Але у нього є важлива відмінність – він стає набагато менш прибутковим останнім часом, а в Україні він взагалі переважно збитковий. В які рішення потрібно інвестувати, щоб мати успішне медіа?

Медіабізнес інтенсивно змінюється через поширення соціальних мереж. Відбувається демократизація новинного потоку – тепер не купка експертів визначають, що люди думають, а кожен може висловитися. З трендів в Twitter легко визначити, що люди вважають важливим. Медіа все менше буде моделлю про індивідуальну журналістику і все більше – про те, щоб модерувати потік інформації і думок, що звучить в мережі. Якщо вам вдасться з'єднати потужний інформаційний потік і довіру читачів – ви будете успішним медіа.