Канцлер Німеччини Ангела Меркель і президент Росії Володимир Путін зустрілися в суботу біля Берліна. На порядку денному було багато питань: війна в Сирії, конфлікт на сході України, тарифи США. Однак найважливіший пункт – трубопровід Північний потік-2, який транспортує російський газ до Німеччини. Проект Північного потоку-2 критикували як країни-партнери ЄС, так і Вашингтон: він відображає складність німецько-російських відносин, що зберігається. З огляду на те, що Меркель потрібно було врівноважити свої інтереси між західними союзниками і Москвою, зустріч з Путіним, найімовірніше, призведе до порожніх обговорень щодо Північного потоку-2, а РФ заявить, що продовжить транзит газу через Україну навіть після завершення будівництва трубопроводу.
Північний потік-2 – це другий трубопровід, який постачатиме російський газ до Німеччини під Балтійським морем. Також це один з трубопроводів, що йдуть в обхід України, що потенційно може вивести Київ з газотранспортного бізнесу. Крім того, західні союзники побоюються, що таким чином зросте залежність і Німеччини, і ЄС в цілому від імпорту російського газу на більш ніж 40%. А враховуючи, що РФ вже не раз використовувала це як інструмент зовнішньої політики, трубопровід Північний потік-2 – це щось більше, ніж просто газ для ЄС.
Адміністрація Трампа пригрозила санкціями за будівництво Північного потоку-2, який, як там вважають, зробить європейських союзників США занадто залежними і вразливими для Росії. Законопроект про енергетику запропонував сенатор Джон Баррассо: він передбачає санкції щодо компаній, які беруть участь в проекті Північний потік-2, а також спрощує експорт американського скрапленого природного газу (СПГ) союзникам з НАТО. Вашингтон завдає удару по Північному потоку-2 під час спаду торгових і дипломатичних відносин з Німеччиною, що заганяє Меркель у глухий кут.
Схоже, приєднавшись до Північного потоку-2, Німеччина відвернулася від ЄС, намагаючись при цьому залишатися лідером. У країни – найбільша економіка, найбільша чисельність населення і найгучніший голос в Брюсселі. Але Північний потік-2 прямо суперечить стратегії ЄС у сфері енергетичної безпеки, де стверджується, що Союз повинен диверсифікувати свої джерела енергії, постачальників і маршрути. Більше дюжини держав-членів ЄС на чолі з Польщею виступають проти проекту трубопроводу: через що ЄС знову розколюється.
В ідеальному світі Меркель відмовилася б від розширення газових відносин з РФ Бажання Берліна реалізувати Північний потік-2 також псує відносини з Україною: через новий маршрут такі необхідні транзитні збори не будуть потрапляти в країну. До того ж, він розв'язує руки РФ: продовження військових дій на сході України в такому разі не перерве потоки газу в Західну Європу. Хоча Німеччина і вводила санкції проти Росії за приєднання Криму, а також була одним з ключових учасників Мінських угод, які закликають до припинення вогню на сході України, Північний потік-2 може зашкодити іміджу захисника суверенітету України.
З іншого боку, німецько-російські відносини багатовимірні: їхня комплексність не завжди цінується у Вашингтоні та європейських столицях. Незважаючи на історію «холодної війни» в Німеччині, ставлення до Росії варіюється по політичному спектру, а Меркель потрібно підтримувати слабку політичну коаліцію. Ліве крило коаліції Меркель (соціал-демократи) підтримують тісну співпрацю з Путіним: це відношення йде корінням до попередника Меркель, соціал-демократа Герхарда Шредера.
Шредер затвердив перший трубопровід Північний потік і гарантію його фінансування в 2005 році, коли був ще канцлером. Покинувши офіс, він став головою комітету акціонерів консорціуму, що належить Газпрому, для Північного потоку, а потім і для Північного потоку-2. У 2017 році, Шредер був призначений головою російського нафтового гіганта Роснефть. Протягом багатьох років Шредер лобіював поліпшення відносин з Росією, пропагував антиамериканські настрої в німецькій політиці і називав Путіна «бездоганним демократом». І хоча він уже не є значущою фігурою в німецькій політиці, Шредер представляє стратегію Кремля з надання впливу на європейську політику і бізнес через дорогі операції, посади і фінансування. Шредер – лише один з багатьох німецьких політиків, який уникав критики Путіна і виступав за тіснішу співпрацю з Росією.
У Німеччині торгівля енергією вже давно сприймається як ідеальний інструмент для співпраці з Росією. У 1969 році в розпал Холодної війни західнонімецька газова компанія «Рургаз» підписала двадцятирічний контракт на імпорт радянського газу, встановивши тісні відносини з «Союзгазекспортом» (пізніше – частина «Газпрому») і заклавши основи для німецько-російської торгівлі енергією та співробітництва «Рургазу» і «Газпрому», яке існує до цих пір.
Власна правоцентристська партія Християнсько-демократичного союзу Меркель невпевнено ставиться до співпраці з Москвою. Та й Меркель відома своїм скептичним ставленням до керівництва Путіна. Однак канцлер Німеччини також продемонструвала унікальний прагматизм в необхідності об'єднати все більш роздроблену внутрішню політику Німеччини, де набирають сили популістські і радикальні партії.
Під час зустрічі з Путіним Меркель повинна була показати, що Німеччина вірна ЄС і США, а не Росії. В ідеальному світі вона відмовилася б від розширення газових відносин з Росією, покладаючись натомість на новий багатий експорт СПГ (в тому числі, з США), що дасть Берліну більше можливостей для диверсифікації енергетики.
Однак ми побачимо м'який компроміс, коли Путін пообіцяє не відмовлятися від транзиту газу через Україну в обмін на завершення Північного потоку-2. Що дозволить Берліну зберегти обличчя перед його Європейськими союзниками, Україною і Вашингтоном. Однак те, що Москва стане дотримуватися такої обіцянки в довгостроковій перспективі – сумнівно. Але у Меркель, схоже, немає кращого вибору, і їй залишається тонка грань між західними союзниками, залежністю Німеччини від російського газу і її внутрішніми політичними союзниками.
Переклад НВ
Новое Время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Агнії Грігас Републікація повної версії тексту заборонена.
Вперше опубліковано на Atlantic Council
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени