Напад патріотизму

Жителі окупованих територій і українці, які втекли в Росію, забувши про ідеологію, шикуються в черги, щоб отримати біометричний паспорт. А разом з ним — вільний доступ в Європу

 

Галина Корба

 

 

Щоб оформити біометричні паспорти дружині-українці та синові, російський журналіст Родіон Тунинський два місяці тому приїхав в посольство України в Москві. І здивувався, зіткнувшись з чергою в півсотню людей, здебільшого — вихідців з Донбасу.

Люди, які переїхали з України в Росію, прихильники донецько-луганського сепаратизму, адепти "русского мира" і багато інших — усі вони юрмилися тут, в оточенні тризубів і жовто-блакитних прапорців, бажаючи отримати український біометричний паспорт, який відкриває безвізовий шлях до Європи.

Тунинський згадує характерний діалог, який почув у цій черзі. Співробітник консульства запропонував одному з претендентів на безвіз оформити паспорт в Україні — мовляв, у Москві для цього йому не вистачає документів. А у відповідь почув гнівну тираду: “Ви що, здуріли? Як я можу туди поїхати? Я в Луганську проти вас воюю. Мене туди не пустять".

Журналіст наголошує: щоб оформити біометричний паспорт в одному з українських консульств в Росії, мало просто перетнути кордон з РФ. Потрібно мати документи, що підтверджують право на проживання або роботу в цій країні. “Тобто ці люди живуть в Росії, тут мають офіційний статус. Але як тільки з'явилася можливість безвізового виїзду в Європу, вони раптом згадали, що є громадянами України",— пояснює Тунинський.

Такі черги, що складаються в більшості з пасивних і активних прихильників сепаратизму, збираються не тільки в московському консульстві України.

Різко зріс попит на українські документи з боку російських українців, а також жителів окупованих територій Донбасу і Криму підтверджують в МЗС. За перші п'ять місяців 2017 року за біометричними паспортами в українські дипустанови в РФ, за даними відомства, звернулася 1.538 людина. Це майже 60% від кількості прохачів за весь 2016‑й. Приблизно половина з них — вихідці з окупованих районів Донбасу і Криму.

На українській території — у відповідальних за видачу паспортів інстанціях на сході країни і в регіонах, прилеглих до Криму, частка подібних "потойбічних" громадян-прохачів нижча. Але і там їх стає все більше.

В Україні ставлення до таких людей неоднозначне. Президент Петро Порошенко, приміром, заявив: безвізом жителі окупованих територій "зможуть скористатися, коли ці райони будуть повернуті Україні". Мовляв, країна має відповідати за дії своїх громадян в ЄС.

Проте ряд експертів — як українських, так і міжнародних — закликають офіційний Київ використовувати біометричні паспорти як один з доказів переваги бути українцем.

"Політика держави має надавати максимальні можливості для отримання біометричних паспортів всім",— упевнений Вадим Валько, юрист організації Донбас. SOS. Він вважає: якщо жителі Донбасу і Криму подорожуватимуть, побачать рівень життя в Європі, то, коли постане питання реінтеграції окупованих територій, боротьбу за людей Україна виграє.

Скороставшись благами безвізового режиму має намір дончанка Ольга, яка просила не вказувати її прізвище в пресі. Цього літа вона збирається виїхати з Донецька на вільну від сепаратистів українську територію, щоб оформити біометричні паспорти собі, чоловікові та дочці.

Сім'я кожне літо намагається звозити дитину на море. А по поверненні, підраховуючи свої витрати, вони розуміють: витраченого на Бердянськ вистачило б для куди більш якісного відпочинку в Празі.

“За кордоном я ніколи не була, трохи боюся,— зізнається Ольга.— Але треба виїжджати і показувати дитині інший світ". В перспективі, коли дочка підросте, дончанка сподівається відправити її на навчання за кордон. Тому і вирішила привчати її до "іншого світу" вже з дитинства.

Паспорти сімейство оформлятиме в Західній Україні, де вони планують відпочити найближчим часом. Якщо не вдасться, скористаються одним з посередницьких сервісів, яких на окупованих територіях тепер безліч.

“Посередники беруть доплату — туди входить вартість дороги через лінію розмежування та оформлення. Ніяких черг, чергувань з п'ятої ранку. Як і хто це робить, питання не задають,— пояснює Ольга.— Це той рідкісний випадок, коли корупція на користь".

У соцмережі ВКонтакте, забороненій в Україні, але діючій на окупованих територіях і в Росії, розміщені сотні оголошень про посередницькі послуги при оформленні українського закордонного паспорта для жителів Донбасу і Криму.

У Донецьку посередники, наприклад, крім офіційного адмінзбору за паспорт — 557 грн за оформлення у 20‑денний термін та 810 грн за сім днів,— беруть доплату від 1,2 тис. грн до 3 тис. грн.

Безвізовий режим — ще один інструмент для об'єднання України
Давид Стулік,
прес-аташе представництва Євросоюзу

У Криму розцінки вищі — від 3 тис. до 4 тис. грн. За ці гроші бажаючих оформити біометрику доставляють на мікроавтобусі в один з пунктів оформлення на підконтрольній Україні території. А вже на місці проводять без черги на фотографування і зняття відбитків пальців.

НВ зв'язався з таким посередником. Його співробітниця ввічливо запевнила журналіста, який назвався жителем Донецька: попит на їхні послуги є, і досить пристойний. А здати документи можна буде за один день, адже чекати в черзі не доведеться. На питання, як це можливо в умовах ажіотажу навколо біометричних паспортів, дівчина впевнено відповіла: “Це наші проблеми. Можете бути впевнені — впораємося за один день".

При цьому ні в Донецькій, ні Луганській, ні в Херсонській областях, що межують з окупованими територіями, немає відділень Державної міграційної служби (ДМС), де можна записатися в онлайн-чергу. Тобто в прикордонній зоні дистанційно вирішити питання з чергами без хабара неможливо.

У міграційній службі інформацію про посередників з Донбасу та Криму, які примудряються обходити черги, не змогли прокоментувати. “Є питання, якими займаються СБУ та правоохоронні органи,— говорить Сергій Гунько, голова прес-служби ДМС.— Ми можемо тільки організовувати роботу наших підрозділів".

Посередники "вирішують не тільки питання черг. Ті з них, з ким спілкувався НВ, запевнили: з їхньою допомогою можна отримати біометричний паспорт з мінімальним пакетом документів — паспортом або свідоцтвом про народження, а також ідентифікаційним кодом.

При цьому українці, які прописані на окупованих територіях і звертаються в органи влади безпосередньо, про подібну "лояльність" можуть лише мріяти.

Про це добре знає Катерина, колишня донеччанка, яка перебралася в Харківську область ще в 2014 році, після початку бойових дій. Свою історію вона розповіла НВ на умовах анонімності.

Її синові-студенту треба було терміново оформити біометричний паспорт, оскільки в червні він збирається поїхати на навчання в Європу.

В харківському відділенні ДМС від юнака, крім паспорта і коду, зажадали довідку внутрішнього переселенця і довідку з реєстру виборців. Останньої у хлопця не виявилося.

Після цього хлопцеві відмовили в оформленні паспорта за прискореною процедурою: мовляв, з донецькою пропискою його справу потрібно відправляти у спецкомісію на перевірку.

У результаті Катерина звернулася до посередницької фірми, представники якої пообіцяли зробити все в термін та з мінімумом документів всього за 1,3 тис. грн комісійних.

Обурена Катерина подала скаргу на гарячу лінію ДМС, але відповіді дончанка поки не отримала. “Ми переїхали в 2014‑му, дитина ніде не замішана, навчається три роки у Харкові,— обурюється вона.— Ми звичайні українські громадяни, і таке ставлення вкрай обурює".

Подібних звернень організація Донбас. SOS отримує десятками кожен місяць. Причому, за словами активістів, вимоги додаткових документів незаконні. Адже ДМС може самостійно отримувати інформацію з усіх реєстрів, посилати запити в будь-які відомства, пояснює Валько з Донбас. SOS. І не можна примушувати прохача робити все це самостійно.

В ДМС виправдовуються тим, що у них немає доступу до паперових документів, що зберігаються на непідконтрольній території. І тому, мовляв, вони не можуть ідентифікувати тих, хто до них звернувся, каже Гунько.

“Вони [жителі окупованих територій] самі мають бути зацікавлені подати нам якомога більше додаткових документів,— пояснює він.— Адже якщо ми не зуміємо їх ідентифікувати, то і паспорт не зможемо видати".

Правозахисники в чомусь поділяють побоювання чиновників. Певні ризики неконтрольована видача закордонних паспортів все ж створює, визнає Ірина Сушко, виконавчий директор організації Європа без бар'єрів. Адже люди з донецькою, луганською або кримською пропискою можуть почати масово виїжджати за кордон і просити притулку в країнах Євросоюзу.

Після таких дій Україна ризикує, що безвізовий режим буде призупинено євробюрократією. "Але врегулювання подібних ризиків не повинно відбуватися за рахунок дискримінації громадян України",— додає Сушко.

Найменше масового виходу жителів Донбасу і Криму в Європу бояться, як не дивно, в офіційному Брюсселі.

У представництві Євросоюзу В Україні впевнені: жителі непідконтрольних територій не стануть практикувати нелегальну міграцію або шукати притулку за кордоном. Адже є статистика, вперта штука: незважаючи на три роки війни, кількість прохачів притулку та нелегалів з України в ЄС коливається на дуже низькому рівні у порівнянні з вихідцями з інших країн.

"Важливо, щоб люди з цих територій продовжували відчувати себе українцями",— наголошує Давид Стулік, прес-аташе представництва Євросоюзу. Він не сумнівається: якщо донеччани і кримчани зможуть подорожувати по ЄС, то так вони швидше дізнаються правду про Європу. "Безвізовий режим — це ще один інструмент для об'єднання України і просування європейських цінностей",— підсумовує Стулік.