Боюся писати про це, але доведеться, тому що у нинішніх хлопців і дівчат «міркувалка» влаштована по-іншому.
Цифрове покоління-7W дедалі менше пише авторучкою, поступово переходячи на клавіатуру. Від цього у них у пальцях виробляється інша моторика, і мозок розвивається трохи інакше: активніше, швидше і глибше.
Раніше в дитячих садах непрямим тестом розумового розвитку дітей служила швидкість зашнуровування черевиків. Тепер все взуття на липучках, і навички зав'язування шнурків втрачаються.
На жаль, писати з помилками тепер не дуже соромно. Та й високий стиль мови кудись подівся. Втім, англійці теж вже давно не говорять мовою Діккенса.
Ось учитель літератури задає твір додому. Всі нормальні діти принесли стандартні, очікувані твори.
І тільки один «ненормальний» віддав замість зошита флешку, щиро вважаючи, що домашнє завдання він виконав. І навіть перевиконав, зовсім не бажаючи насолити вчителю. Учитель поставив усім оцінки, а цьому – роздратовано каже: «Ти що, знущаєшся? Як я перевірю? У мене немає комп'ютера ні вдома, ні в школі!».
Для всіх, хто був свідками цієї сценки, було дуже дивно, що учень образився зовсім не на низьку оцінку. Він раптом сказав, що «пишучи» кульковою ручкою, він не в змозі творити! Образи, говорить, на горизонті не вимальовуються, і не запускає уяви. І додав, що оркестр з десяти пальців з клавіатурою дає зовсім інший текст, ніж тандем «рука-авторучка».
Ми перевірили: дійсно, акценти уваги зміщуються. Коли учень пише авторучкою, він піклується про те, як би не наробити багатьох помилок, і щоб почерк був рівний. А набираючи текст на комп'ютері, який сам автоматично замість нього вибраковує помилки, дитина мислить!
Тобто коли, нарешті, найбільше досягнення людства звільнило дитину від рутинної роботи і, зокрема, вивільнився простір для польоту фантазії, і самостійного пошуку істини, дорослі почали обурюватися, повертаючи малюка назад, в непродуктивне минуле століття і до неефективної ручної праці.
Ви запитаєте – чому? Я думаю, через страх, що не буде надбано вікових класичних навичок. А раптом вони ніколи не навчаться писати грамотно? А раптом виникне якийся спотворений результат? Ну, наприклад, невміння швидко і грамотно писати від руки в умовах, коли комп'ютера поруч немає – в лісі чи в горах.
Але на це хлопці та дівчата весело відповідають: «Та вміємо ми писати чорнилом! Що ви причепилися? Якщо доведеться – не схибимо!»
Так ось. Не зміст твору чи реферату тепер у ціні, а тип мислення і швидкість обробки інформації, щоб її тут же можна було використовувати, викласти в мережу і переконатися, що вона знайшла свого читача, а значить, алгоритм був правильним.
Ось такими мають стати й іспити на нову інформаційну грамотність, а не тільки чисто граматичну.
Текст опубліковано з дозволу автора
Новое Время запрошує на лекції наших відомих колумністів Діалоги про майбутнє. Детальна програма тут
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналуМнения Нового Времени