Одне з найбільш спірних питань у рамках Мінських угод – послідовність проведення виборів на Донбасі і відновлення контролю над кордоном із Росією. Україна наполягає на тому, що спершу повинна бути забезпечена безпека і відновлено контроль над кордоном, тоді як проросійські сепаратисти і Москва, навпаки, хочуть спочатку провести вибори, як це прописано в мінських домовленостях. На момент підписання другого Мінська Київ перебував у невигідному для переговорів положенні: захоплено Дебальцеве, під ударом опинився Маріуполь.
Росія постійно порушувала умови другого перемир'я, і Київ відклав проведення конституційної реформи, вимагаючи вирішити питання безпеки і повернути контроль над кордоном до проведення виборів.
Два тижні тому Франція, Німеччина та інші країни стали на бік України в Парламентській асамблеї Ради Європи, прийнявши важливу резолюцію з жорсткими попередніми умовами для проведення виборів. Але на зустрічі нормандської четвірки в Берліні сторони раптом змінили свою точку зору. Господиня заходу, канцлер Німеччини Ангела Меркель закликала Україну до прийняття закону про вибори, і заявила, що Київ «повністю відновить контроль над кордоном тільки до закінчення мінського процесу».
На момент підписання другого Мінська Київ перебував у невигідному для переговорів положенніПісля п'ятигодинних напружених дебатів у німецькій столиці сторони прийняли рішення розробити до кінця листопада дорожню карту реалізації Мінських угод, із часом запровадити на Донбас поліцейську місію ОБСЄ, а також розвести сили на чотирьох нових ділянках лінії розмежування, включно з Дебальцеве. Утім, Москва незабаром заявила, що вона проти демілітаризації Дебальцеве, а так звані ДНР/ЛНР проти збройної місії ОБСЄ.
Володимир Огризко, колишній міністр закордонних справ України, підбиваючи підсумки зустрічі, сказав так: «Сторони домовилися продовжити домовлятися». Леонід Кравчук, перший президент України, зазначив, що сторони лише розглядали можливі кроки, але не прийняли жодних рішень. Але «оскільки інших альтернатив немає, їм доведеться мати справу з тим, що є», - додав Кравчук. Незважаючи на всі свої недоліки, Мінські угоди забезпечили міжнародну солідарність, зберігають санкції, знизили інтенсивність обстрілу, дозволили почати обмін полоненими і частково демілітаризували лінію фронту.
Німеччина, яка шукає компромісу, запропонувала, щоб Україна і Росія виконали свої частини домовленостей паралельно, а не по черзі. Україна отримає те, що хоче (збройну місію ОБСЄ), коли прийме закон про вибори на Донбасі. Росія отримає те, що хоче (вибори, спеціальний статус, амністію), коли усуне всі побоювання щодо безпеки та надасть ОБСЄ повний доступ до кордону. Розуміючи, що протистояти Росії неможливо, президент Петро Порошенко погодився адаптувати позицію України.
Повернувшись до Києва, український міністр закордонних справ Павло Клімкін несподівано звернувся до Верховної Ради і заявив, що Україна відновить контроль над кордоном «на другий день після виборів». Зміну офіційної позиції МЗС він пояснив логікою Мінських угод, яка навряд чи зміниться на користь України. Порошенко підтвердив, що питання безпеки, включаючи передачу контролю над українсько-російським кордоном ОБСЄ, є попередньою умовою проведення виборів.
Деякі аналітики вважають, що формула Клімкіна не в інтересах України. Ключове питання, зазначає політолог Петро Олещук, у тому, яким чином Росія планує вийти з Донбасу і в якій формі планує там залишитися. Контроль над кордоном критично важливий, оскільки тільки це може зупинити потік російських сил і забезпечить контроль над їхнім виведенням. Невідомо, чи зможе ОБСЄ реалізувати таку операцію. Український політик Семен Семенченко відкидає ідею введення збройної місії ОБСЄ, оскільки подібних операцій ця організація ще не проводила. Він закликає до передачі контролю над кордоном українській армії, як передумову проведення виборів.
Що стосується виборів, то проблема полягає в тому, що сепаратисти не зацікавлені у вільному і чесному виборчому процесі. Віталій Портников, український політичний аналітик, стверджує, що сепаратисти «хочуть провести на Донбасі "путінські вибори" – тобто вибори, переможців яких призначать в адміністрації президента Росії». Він упевнений, що в таких умовах Україна не відновить свою територіальну цілісність «ні на перший день, ні на другий». Доведеться чекати, поки впаде путінський режим.
Крім домовленостей нормандської четвірки, є й інше підводне каміння. Враховуючи, наскільки сильно розходяться позиції ворогуючих сторін, вироблення дорожньої карти імплементації Мінських угод може затягнутися. Тим часом на Донбасі постійно порушується перемир'я, процес відведення військ може знову стихнути. Сподіватися на швидке вирішення конфлікту не доводиться.
Новое Время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Віри Циммерман. Републікування повної версії тексту заборонено
Оригінал опубліковано на Atlantic Council
Більше точок зору тут