Минулий тиждень став для ринків трохи розслабленим, завдяки Дню незалежності США, коли трейдери не ходили на роботу, а долар не ходив по всьому світу. Останнє відразу позбавляє роботи тисячі людей, які вирушають насолоджуватися влітку. І як результат, такі тижні не багаті на новини та події. Індекс S&P500 продовжує вдавати з себе пилку (в більш волатильні часи це обіцяло різкий постріл або вниз, або вгору, зараз же подивимося) і ранок п'ятниці відкриє на позначці в 2736 пунктів.
Основною розвагою для світу залишається чемпіонат з футболу, що відкриває всьому світу футбольні таланти Мбаппе, артистичне мистецтво Неймара і воістину безмежні можливості ФСБ. Навіть коаліційні суперечки в Німеччині вдалося залагодити (на те вони й німці), що надало істотну підтримку євро, яке тепер торгується в основний світовій парі на рівні 1,17 долара. Лихоманить тільки ринки, що розвиваються, де продовжують розкриватися наслідки зростання ставок і початку торгових воєн. До Аргентини і Туреччини приєдналися Ліван і Бахрейн. У Туреччині, де успішно обрали султана, інфляція злетіла до 15%, а дворічні ставки в лірі досягли рівня в 20%. Все вказує на те, що Центробанку знову доведеться піднімати ставку і тут лише питання, як на це відреагує Ердоган і чи не відрубає він кілька голів. І, звичайно, цікаво, як потім на реакцію Ердогана відреагують ринки.
Зараз султан може стати тригером для більш масштабної кризи. Благо, Bank of America вже порівняв поточну ситуацію з початком 1997-98 рр., коли світова криза запустилася на ринках, що розвиваються. І пройшовся в основному по ним, адже в самих штатах залишився практично непоміченим. Не нудно й на сировинних ринках, особливо нафти. Тут новий виток ескалації навколо Ірану, де грають мускулами іранські лідери і військово-морські сили США. В результаті нафта торгується близько $80 за барель. Ну і туди ж, до питання «що зробити ще, щоб підняти ціну на нафту» слід віднести легкий експромт президента США «а чому б нам не захопити Венесуелу». Кращого подарунка, ніж ця фраза, для Мадуро і його наркобаронів придумати складно, навіть якщо вона й потрапила в світ після кількох келихів на День незалежності. Пора б справою зайнятися, містере Трамп. Тим більше, ідеї про стіну можуть стати в нагоді, адже у штатів з'являється своя Венесуела під боком. Там з десятої спроби став президентом місцевий лівак, який вже оголосив, що «багаті поділяться з бідними» і пообіцяв підняти пенсію в два рази за рахунок перерозподілу нафтових доходів. Загалом, вірною дорогою товариша Чавеса йдуть товариші. Чим закінчується цей шлях, Венесуела наочно демонструє вже кілька років.
Український сегмент єврооблігацій не може залишатися осторонь і тому продовжує відчувати тиск від торгових воєн. Найсвіжіший випуск, Україна-32 торгується вже на рівні 86% від номіналу, що відповідає прибутковості в 9%. Ніби натякаючи, що навіть якби ринки зараз і були відкриті, то краще, ніж під 10% гроші нам залучити не вдалося б. Не допомагає йому і вперте небажання української влади виконати вимоги МВФ. Схоже, раніше осені на приїзд місії можна не розраховувати, до періоду відпусток у бюрократів залишилося всього кілька тижнів, за які важко вкласти весь таймплан, навіть якби українці раптом схаменулися і тут же проголосували і необхідну поправку, і підняли б ціни на газ. Радує, що на цьому тижні, проте, парламент раптом перетворився на дуже дружню для економіки структуру. І слідом за проривним законом про валюту був проголосований спочатку закон про «захист прав кредиторів», а потім вже взагалі несподівано закон «про корпоративне управління в державні банки» і «єдине вікно на митниці». Що сталося з депутатами, поки що з'ясувати не вдалося. Але може це з тієї серії, що краще і не чіпати, аби не зіпсувати.
Які гроші продовжують надходити, так це кошти «заробітчан». Благо, тепер вони не відлітають далеко, в Португалію чи Італію, а трудяться за рогом, в Польщі, що дозволяє їм частіше привозити грошики додому. У першому кварталі 2018 року зростання обсягу коштів, які прийшли в українську економіку разом з маршрутками, що перетинають кордон, підвищився на 34% в порівнянні з періодом роком раніше. Звичайно, тоді ще не було безвізу, тому цифри за весь рік навряд чи покажуть таке стрімке зростання, але вже точно перевищать $10 млрд. Це точно більше, ніж зайде в цьому році як від зовнішніх кредиторів, так і як прямі інвестиції. Може, саме гроші заробітчан поки що підтримують резерви НБУ на рівні в $18 млрд.
У Мінфіну ж перестало виходити залучати гривню на первинних аукціонах. Ринок ніби натякає, що хоче більше. Мінфін ніби говорить, що проти. І вказує на зниження інфляції в травні. Ринки кивають, але показують на квазітаємну презентацію НБУ, де розрахований без МВФ курс становить 40 гривень за долар. У підсумку, обсяги розміщення мінімальні. І літо тут не буде жарким. Що, правда, обіцяє спекотну осінь незалежно від глобального потепління. Ринок акцій пішов на канікули. Ліквідність пішла з УБ, звідки її вигнав кривавий пастор, та так і не дісталася до ПФТС. Розчинившись десь дорогою. Індекс УБ, який продовжують рахувати на зло всім пасторам, знижується і зараз перебуває на позначці в 1558 пунктів. І біда українського ринку акцій, що він такий маленький, що навіть в пориві передвиборчого популізму жоден з кандидатів не може пообіцяти «Я зроблю торги великими знову» або «Я поверну індекс УБ за 3000».
"The harder the conflict, the more glorious the triumph" Thomas Paine
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени
Читайте інші тематичні колонки на НВ:
Сьогодні в світі з Іваном Яковиною - щодня
Кінопошук з Фоззі - щочетверга
Діловий тиждень з Сергієм Фурсою - щоп'ятниці
Відкриття з Олексієм Бондарєвим - щонеділі
В огляді представлено думку автора, яка може відрізнятися від офіційної позиції компанії. Відповідно, представлена інформація не може трактуватися одержувачами розсилки і представниками ЗМІ як публічна і офіційна.