Пригоди бравого канцлера Шольца. Через що лідер Німеччини катастрофічно втрачає рейтинг, і в чому його звинувачують виборці та преса

Тим часом, канцлер відвідав із візитом східнонімецьке місто Нойруппін, де виступив перед громадянами у міському парку, обіцяючи допомогу у звʼязку зі здорожчанням життя. Втім почути слова Шольца присутнім було непросто через обурені вигуки трьох сотень протестувальників, які зібралися неподалік й освистали канцлера. Деякі з демонстрантів, серед яких були прихильники ультра-правої партії Альтернатива для Німеччини та соціалістичної Лівої партії, тримали у руках плакати із закликом до відставки Шольца, передає британська газета Daily Express.

Цей вияв громадського невдоволення — лише перша ластівка. Попереду на Німеччину чекає зима протестів, попереджають оглядачі. Адже з початком опалювального сезону громадяни гостро відчують тиск від зростання вартості енергоносіїв.

Тим часом, рейтинги влади вже рушили вниз: якби вибори відбулися сьогодні, за партію Шольца СДПН, що на минулорічних виборах отримала 25,7% голосів, проголосували б лише 19% виборців. Більше набрали б Зелені, а перемога дісталася б консерваторам з ХДС та ХСС, наводить результати опитування німецької дослідницької компанії INSA на замовлення газети Bild am Sonntag інформаційне агентство Reuters.

Сам соціал-демократ Шольц, якого звинувачують у надто відстороненій та пасивній комунікації, значно відстає у рейтингах від своїх колег по уряду з партії Зелених — віце-канцлера Роберта Габека та міністра закордонних справ Анналени Бербок. При цьому 62% німців уважають, що він погано виконує свою роботу (хоча ще у березні таких було менше 40%). Схожі показники має його сформована менше року тому трипартійна коаліція.

Нині вона потерпає від міжусобних чвар, намагаючись впоратися із численними кризами, спровокованими війною Росії проти України — від потенційного дефіциту природного газу до зростаючої інфляції, зауважує американське видання Politico. І саме в цей несприятливий момент на адресу Шольца звучать підозри щодо застосування політичного впливу в одній скандальній справі пʼятирічної давнини.

2017 року, коли Шольц займав посаду мера Гамбурга, у відомстві було ухвалено рішення не стягувати 47 млн євро податкової заборгованості з приватного місцевого банку M.M. Warburg. Цю фінустанову звинувачують у шахрайстві з податками, а саме — в участі у масштабній афері під назвою CumEx, що полягала у видоюванні у держави компенсації несплачених податків і завдала Євросоюзу збитків не менше, ніж на 55 млрд євро. Минулого тижня про цю справу згадали низка німецьких ЗМІ у звʼязку з появою нових свідчень та доказів.

Раніше Шольц уже заявляв, що не причетний до рішення щодо M.M. Warburg. Проте електронна переписка та конфіденційні свідчення, що їх нещодавно оприлюднила група німецьких журналістів-розслідувачів, вказують на обізнаність нинішнього канцлера та його найближчого оточення у справі опального банку.

Тепер подробиці цієї історії зʼясовуватимуть в рамках офіційного розслідування. І хоча самого Шольца прокуратура не чіпатиме, кримінальні справи вже відкрито проти декількох його соратників по партії, які лобіювали інтереси M.M. Warburg. У банківській комірці одного з них — тепер уже колишнього депутата від СДПН Йоганнеса Карса — було виявлено 200 тис. євро готівкою, походження яких політик пояснювати відмовився. Цей процес не додасть балів нинішньому очільнику уряду, визнає Politico.

Критика лунає і на адресу зовнішньополітичної діяльності канцлера. Тут проявилися характерні для Шольца вагання, констатує The New York Times. Після того, як у лютому канцлер здивував своїх співгромадян та решту світу заявою про план переозброєння Німеччини, військової допомоги Україні та подолання енергетичної залежності від Росії на загальну суму в 100 млрд євро, сталося чимало пробуксовок, пояснює видання. Шольц виключив варіант повного ембарго на російський газ як надто дорогий, поставки озброєння в Україну йдуть повільно, а оборонні витрати Німеччини цього року можуть так і не досягти 2% ВВП, як то належить за стандартами НАТО, вважають у кельнському аналітичному центрі Німецький економічний інститут.

Шольцу від самого початку було непросто вжитися в роль лідера найбільшої демократії Європи та наступника «культової канцлерки із 16-річним стажем Ангели Меркель», зауважує The New York Times. І нині ця проблема зачіпає не лише Німеччину, а й весь Євросоюз, де наразі немає країни, яка б заповнила вакуум лідерства.

«Більшість німців вважали, що Шольц був найкраще підготовленим до цієї роботи, але, здається, він все ж не був готовий, — цитує газета думку Судхи Девід-Вілп, заступниці директора Берлінського офісу Німецького фонду Маршалла. — Він може бути чудовим бюрократом і відповідальним політиком, але він не продемонстрував комунікаційних навичок та нюансів, якими має володіти лідер найбільшої економіки Європи».