Спочатку вистрелили британські детективи, потім підтягнулися скандинави, а далі почали танцювати всі, кому було не ліньки сходити за позикою в банк. Вісім років тому у вищу лігу постукали і французи, видавши безперечний хіт – перший сезон серіалу «Наліт» («Braquo»). Процесом керував Олів'є Маршал, колишній співробітник поліції і режисер кількох непоганих детективів («Набережна Орфевр, 36», наприклад).
Нам повідали історію чотирьох не найчистіших поліцейських, що розслідують самогубство свого колеги. Сюжет був закручений: три мушкетери та міледі вели свою справу, порушуючи закон на кожному кроці, у що вірилося легко – кастинг, сценарій і постановка були оптимальні. Міцний сезон тоді вийшов на диво.
З тих пір багато чого змінилося на гірше – у серіалах з'явилася дратівлива реклама онлайн-казино, а головний французький багатосерійний детектив псувався від сезону до сезону, видихаючись з кожним наступним епізодом.
Це було прикро – навколо вистачає пристойних серіалів, але чомусь завжди хотілося, щоб французи теж були присутні на цьому святі життя. Тим більше перший сезон «Нальоту» поставив таку високу планку – злетів, вийшов на орбіту, де остаточно втратив зв'язок з реальністю.
Олів'є Маршал не поспішав – за вісім років вийшло всього чотири сезони – час подумати над сюжетом був, от тільки сценарні ходи виглядали притягнутими за вуха, а твісти (сюрпризи-перевертні) не дивували. Капітан Едді Каплан і ко продовжували виходити зі своєї ситуації, а сценаристи – з порожнечі.
Серіал все одно можна було дивитися, але вже без прискореного пульсу, щоб дізнатися, до чого докотяться розумники з сценарної кімнати. У ньому як і раніше вистачало хорошої фактури, неголених щік, потертих шкірянок і сигарет, вороги змінювали один одного – то росіяни, то турки, то вірмени. До речі, цікавий збіг – у дуже схожому пристойному американському серіалі «Щит» теж найдужче боялися вірмен – чи немає в цьому маркетингової змови?
99% серіалів псуються з часом, комусь вдається хороший перший сезон («UnREAL»), хтось починає за таке здоров'я, що нікого поруч притулити, але ламається ще до фіналу («The Missing»). Тільки що закінчився четвертий сезон «Нальоту», і я щиро сподіваюся на те, що це кінець. В пам'ять про перший.
Ми багато чого прощаємо кіно – дітей, несхожих на батьків, сестер, що підходять одна одній тільки за первинними расовими ознаками, але коли в четвертому сезоні у головного героя раптово виявляється улюблений брат в тюрмі (ще й сидить з «благородного» приводу) - це заліт.
Кролик обов'язково відкусить собі голову, якщо тільки ти не геній або якщо ти спочатку не пишеш історію на багато сезонів.
Загальна: 8,5 за перший сезон і плавне падіння надалі з тегом #МБК – Могло Бути Краще.
Читайте тематичні колонки на НВ:
Сьогодні у світі з Іваном Яковиною – щодня
Момент в історії з Олександром Пасховером – щопонеділка
Уроки минулого з Олегом Шамою – щопонеділка
Особисті фінанси з Іваном Компаном – щовівторка
Діловий тиждень з Сергієм Фурсою – щоп’ятниці
Відкриття з Олексієм Бондарєвим – щонеділі
Більше точок зору тут