Кілька років тому я вирішив перейти на дуже відому і страшенно дорогу комп'ютерну систему. Мій IT-фахівець запевняв, що я припускаюся великої помилки з далекосяжними наслідками. Довгий час я намагався слідувати його порадам, проте, зрештою, вчинив по-своєму.
Я ніколи не шкодував про це. Перехід давався нелегко, тому що все було по-новому, старих звичок важко було позбутися. Але з часом, адаптувавшись, я відчув себе щасливою людиною. Справа не тільки в тому, що все стало працювати швидко, гладко і без зайвих складнощів, але й ціна виявилася не такою вже великою проблемою: просто я відмовився від послуг свого IT-фахівця - він більше не потрібен. Система працювала безвідмовно, а якщо якісь проблеми й виникали, то вона, здається, виправляла їх і ремонтувалася сама по собі. Перший шок від появи чорного екрану повільно, але впевнено змінювався на впевненість у тому, що «моя дитинка» просто проводила якийсь внутрішній ремонт, щоб стати ще кращою і швидшою.
Це не означає, що проблем взагалі не було. Я багато подорожував: інші країни, континенти, зміна клімату і часових поясів – від цього страждає не тільки людське тіло. Час від часу мій комп'ютер здавався. Друзі та колеги вважають, що вся проблема в тому, що я друкую на клавіатурі так, ніби це стара довоєнна німецька друкарська машинка Adler. Хоч би там як, ноутбуку час від часу потрібен ремонт. Але оскільки я не можу обійтися без комп'ютера жодного дня, доводиться купувати новий, а відремонтований віддавати колегам.
І знову я був здивований, наскільки все просто виявилося з моїм новим ноутбуком. В ситуації зі старою системою мій IT-фахівець кілька днів переносив всі програми, файли, а потім я ще кілька днів вводив паролі та інші особисті дані. Але з цією системою ти просто «мігруєш» зі старого комп'ютера на новий - або через кабель, або за допомогою функції резервного копіювання. Кілька годин, і ти знову в роботі, ніби нічого не сталося. Просто дивовижно.
Виявилося, якщо комп'ютер відкриє хтось, крім співробітників фірми, гарантія анулюється
Але цього тижня все раптом пішло по-іншому.
«Моя дитинка», якій менше одного року, раптом відмовилася нормально працювати. Вона не могла знайти ані клавіатури, ані тачпад. Як це зазвичай буває, криза настала безпосередньо перед польотом, в аеропорту. Варіантів небагато: або сподіватися, що проблему можна буде розв'язати на місці, або повернутися та віддати ноутбук в ремонт. Бремен, Німеччина – самі ці слова є синонімами, надійності і професіоналізму, і я вирішив ризикнути, вибравши перший варіант.
Одразу ж після прибуття я помчав в сервісний центр, що представляє мою комп'ютерну фірму. Розуміючи терміновість питання, співробітники центру поставили перед собою завдання дати мені нову прекрасну «дитинку», повністю укомплектовану та готову до використання. Мені сказали, що я зможу забрати ноутбук вже ввечері, тому я спокійно пішов на конференцію: раптом у мене з'явилася реальна причина не відповідати на електронну пошту негайно. Старий ноутбук був на гарантії, тому ремонт буде безкоштовним. Після того я вирішу, кому його віддати.
Коли я повернувся в магазин, новий комп'ютер вже чекав на мене. Персонал до того часу змінився, і мені просто віддали ноутбук з запискою, на якій було написано, що у них виникли проблеми під час перенесення даних, тому вони просто поставили жорсткий диск з мого старого комп'ютера на новий. Вийшовши з сервісу, я попрямував в сусіднє кафе, щоб перевірити справність роботи ноутбука. Wi-Fi відключався, щойно я намагався скористатися ним, пізніше комп'ютер повністю заблокувався, і мені довелося перезапускати його вручну. Я повернувся в сервіс, пояснив проблему, і через 10 хвилин отримав комп'ютер назад з позначкою «проблема вирішена», на цьому все.
Звісно, вона не була вирішена: після офіційного обіду я кілька годин безуспішно намагався завантажити файли, але врешті здався і пішов спати. Всю ніч мені снилися кошмари, а наступного ранку я знову пішов у магазин, і через дві години вони визнали, що мій новий комп'ютер теж зламаний і його потрібно забрати назад. (Це, до речі, розв'язало ще одну проблему: справа в тому, що мені продали ноутбук з німецькомовною клавіатурою, яка істотно відрізняється від звичної англомовної. Так, я зглупив, але й вони теж).
Але що мені було робити? У магазині не було аналогічного комп'ютера. Найближчий був у голландському Гронінген. Я подзвонив у компанію, щоб зарезервувати собі комп'ютер, перш ніж вирушати в двогодинну поїздку. Додзвонитися я зміг тільки в центральний офіс, де мені сказали, що вони ніяк не можуть зв'язатися з магазином напряму і сказати їм відкласти для мене комп'ютер. Після тривалих і наполегливих дзвінків вони дали мені прямий внутрішній номер, але додзвонитися туди можна було тільки з Голландії. Зрештою, я знайшов людину в Голландії, яка погодилася зателефонувати в магазин, однак там не відповіли. Виявилося, що скористатися онлайн-резервуванням теж неможливо: треба було купити комп'ютер одразу, але всі кредитні картки були відхилені. Заплатити через звичайну голландську банківську систему також було неможливо: сайт стверджував, що «я не маю права здійснювати платежі».
Втомлений і знервований, я все-таки дістався до Гронінгена приблизно через 30 годин після того, як зламався мій комп'ютер. Дуже привітний персонал продав мені комп'ютер, який я хотів. Коли я запропонував поміняти місцями жорсткі диски, щоб спростити перенесення даних, вони подивилися на мене здивованим поглядом: «У жодному разі! Це найгірше, що можна зробити. Якщо комп'ютер відкриє хтось, крім співробітників фірми, гарантія анулюється».
Таким чином, фірма в Бремені продала мені несправний комп'ютер, після чого довго наважувалася визнати свою помилку і забрати ноутбук назад. Відкривши мій зламаний комп'ютер, вони анулювали мою гарантію і надію на безкоштовний ремонт. До речі, вони ще повинні віддати мені гроші за несправний комп'ютер, але я сподіваюся, що це лише питання часу.
Добра новина в тому, що я пишу це на своїй «новій повії» і вона працює без збоїв. Я знову закоханий. Немає нічого кращого, ніж цей шматочок чарівництва, і я радію від того, що кілька років тому перейшов на Apple.
Більше точок зору тут