Складні питання. Чи вдасться залучити до ЗСУ ще пів мільйона мобілізованих і знайти гроші на їхнє утримання — експертне опитування NV
Події20 грудня 2023, 13:22
Під час учорашньої пресконференції президент Володимир Зеленський заявив, що Генштаб і головнокомандувач ЗСУ запропонували мобілізувати додаткових 450−500 тис. людей. На що президент відповів, що «це дуже серйозна цифра». Він заявив, що йому потрібно більше аргументів: очільник держави чекає на «конкретний план», зокрема у питаннях демобілізації, ротації, відпусток та переведення військовослужбовців з одного місця на інше. Зеленський також додав, що на утримання одного військового потрібно мати шість платників податків. Тобто, потрібно буде додатково знайти ще 3 млн таких платників.
NV опитав військових та економічних експертів, аби з’ясувати, скільки реально людей потрібно ЗСУ, чи можливо додатково мобілізувати 0,5 млн та чого це буде вартувати для економіки країни.
Скільки потрібно людей ЗСУ
Наразі на тимчасово окупованих територіях перебуває близько 450 тис. російських загарбників, пояснює Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач групи Інформаційний спротив. Тому, за його словами, Україна повинна кількісно мати не менше, а набагато більше військових.
Зараз лише в Сухопутних військах — основі ЗСУ — налічується близько 600 тис., — така оцінка прозвучала раніше з вуст самого Зеленського під час привітання військових 12 грудня.
Але окрім бійців на лінії боєзіткнення, потрібні резерви, пояснює Коваленко. А також необхідно закривати зони потенційної небезпеки — північну, північно-східну, та ще й південно-західний плацдарм — тобто кордони з Білоруссю, РФ та з невизнаним Придністров'ям.
Також не варто забувати і про втрати — тобто загиблих, поранених та полонених військових.
«Ми потребуємо відновлення боєздатності підрозділів, які вже існують. Іноді ми навіть повинні формувати нові підрозділи. Але найбільша наша проблема — це ротація. У нас ротація не відбувалася вже досить давно», — сказав Коваленко.
За словами експерта, для ротації потрібно набагато більше людей, ніж для того, аби компенсувати втрати.
Владислав Селезньов, військовий експерт і колишній речник Генштабу ЗСУ, зауважив, що протягом 2014−2017 років відбулося шість хвиль мобілізації. Громадян призивали, вони служили 12−15 місяців. А потім, якщо виявляли бажання, могли перейти на професійну службу, тобто укласти контракт, або ж звільнитися. «Мені здається, що президент наполягає на тому, щоб була повернута така схема, щоб при мобілізації наші громадяни чітко розуміли, скільки часу вони будуть у лавах Сил оборони, а потім поверталися до своїх родин», — пояснив Селезньов.
«А що таке 450−500 тисяч? Якщо розтягнути цей процес на рік, то в місяць вийде мобілізація 40−50 тис. людей. І при цьому це не просто мобілізація повинна бути, це й підготовка», — додав Коваленко.
Як підготувати сотні тисяч мобілізованих
Селезньов наголошує, що для підготовки мобілізованих потрібні ресурси, адже «ми можемо заявляти будь-які цифри, але чи мають наші мобілізаційні інституції ресурси для реалізації цього плану»?
«Мало призвати до українського війська таку кількість особового складу, але ж треба ще їх забезпечити матеріально та технічно, провести підготовку та бойове злагодження», — сказав він.
Експерт пояснив, що будь-які рішення, які ухвалюють, мають бути раціональними й обґрунтованими: «Виходити з міркувань: давайте призвемо таку кількість, а потім будемо дивитися, що з цим робити, — це абсолютно не раціональний підхід. Саме тому акцент треба робити на необхідності ретельного планування та попереднього аналізу, на цьому наголошує президент».
За словами Коваленка, базова підготовка мобілізованого має тривати близько 3 місяців. Після цього не менш як місяць має бути виділено на злагодження та проведення підготовки на рівні, наближеному до бойових дій.
Експерт зазначає, що найбільших втрат мобілізовані зазнають у перший тиждень на лінії боєзіткнення, коли вони опиняються в умовах, до яких вони морально-психологічно не готові. А підготовка до таких умов дозволяє знизити показники втрат вдвічі та навіть більше.
«А тепер рахуємо: якщо завтра розпочинається така мобілізація, якщо через місяць мобілізують 40 тисяч, то ці 40 тисяч зможуть ротаційно замінити на лінії боєзіткнення тих, хто там перебуває вже пів року та рік, а іноді дехто навіть більше, не раніше, ніж через 4 місяці», — сказав він.
При цьому Коваленко вважає, що підготувати таку кількість бійців можливо, адже підготовка може проводитися не лише в Україні, а й на території держав-союзників. За його словами, тренування можна проводити у країнах Євросоюзу та НАТО — Великій Британії, Німеччині, Франції, Румунії, Польщі.
Чи реально мобілізувати 500 тис. людей
Селезньов наголошує, що мобілізація українців має відбуватися відповідно до закону Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, згідно з яким громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 є у складі мобілізаційного контингенту.
У законі також передбачений перелік підстав для звільнення від мобілізації, надання відстрочок, але цей список є виключним.
З огляду на це, громадяни України у разі оголошення мобілізації мали б прибути до ТЦК та СП для уточнення та звірки даних: «Ну і, відповідно, в рамах закону мають діяти представники ТЦК, бо те, що ми бачимо в інтернеті час від часу, не завжди вкладається в розуміння не лише законності дій, а взагалі здорового глузду».
З приводу зниження призовного віку для чоловіків із 27 до 25 років, то президент підтримує це рішення, але очікує на ретельне обґрунтування такої необхідності.
«Має бути ретельний аналіз, обґрунтування, щоб ухвалювати такі рішення на рівні держави. Звісно, що війна, як у тій пісні говориться, справа молодих. Це не зовсім нормально, коли люди віком 45+ зі зброєю в руках виконують бойові завдання. Є фізіологічні зміни, вони цілком природні. Тому що молоді військовослужбовці більш вправні під час виконання відповідних бойових завдань», — вважає Селезньов.
При цьому експерт зауважив, що в такому разі має бути налагоджена якісна комунікація не лише між військовослужбовцями й українським суспільством, а й між урядом: «Бо, як бачимо, через відсутність належної комунікації ми маємо проблеми».
Вплив масової мобілізації на економіку
Зеленський зазначив, що мобілізація додаткових 500 тис. людей коштуватиме Україні 500 млрд грн, тому він «хотів би розуміння, звідки гроші».
Економіст Сергій Фурса вважає, що цифра, озвучена президентом у розрахунку 1 млн грн на особу, може бути реалістичною. При цьому фахівець не розуміє, звідки в бюджеті можна взяти такі великі гроші.
Коваленко пояснює, що у питанні витрат на мобілізацію мова йде про грошове забезпечення, технічну комплектацію підрозділів, обмундирування, а також харчування.
Селезньов підкреслює, що війна — досить ресурсно затратна справа, а Збройні сили — не дешева історія. «Але з іншого боку, ми маємо розуміти, що той, хто не готовий годувати вас, буде годувати армію ворога», — додає експерт.
А от Фурса зауважив, що з такими величезними витратами на мобілізованих Україні не зможуть допомогти міжнародні партнери, адже зовнішня допомога завжди йде на все, окрім військових видатків.
При цьому Коваленко вважає, що союзники можуть допомогти із забезпеченням процесу мобілізації. Йдеться як про фінансову підтримку, так і про гуманітарну та військово-технічну складові.
При цьому експерт додає, що фінансування має бути не ситуативним, а довгостроковим — аби не лише компенсувати можливості із забезпечення великої кількості мобілізованих, а й «закрити прогалину в мінусі економіки від їхньої нестачі».
Фурса згоден з тим, що економіка відчує цей самий «мінус». Як мінімум, посилиться вже наявний кадровий голод. Але на стан справ із податками масова мобілізація не вплине, адже нові військовослужбовці їх все одно сплачуватимуть.
«Тобто втрат [з точки зору податків] не буде, але все одно потрібно 500 млрд грн, щоб їх [мобілізованих] забезпечити», — сказав він.
Проте, за словами експерта, поразка у війні матиме куди більший негативний вплив на економіку.
На думку Коваленка, наразі для України важливо заохочувати людей не лише мобілізуватися у лави ЗСУ, а й повертати додому тих, хто виїхав, адже країні необхідні робочі руки. «Нам дуже важко перемогти у війні, коли у нас не працює економіка», — додає експерт.