Три роки тому юніор Дем'єн Шазелл відчинив важкі голлівудські ворота визначним ударним дробом. Його дебютна «Одержимість», що виросла з симпатичної короткометражки, стала справжньою сенсацією – три «Оскари», нехай і другорядних, для режисера у віці двадцяти дев'яти років! І що важливіше – номінація на кращий фільм там же.
Фабула тоді здавалася нішевою і тривіальною (історія юного барабанщика, якого наставляє злий вчитель), але увімкнувши, ти вже не відривався – це було неперевершено, дев'ять з десяти і карб максимальних розмірів – не пропустити подальших подвигів юніора.
Рік тому мене приємно здивував фільм «Кловерфілд, 10» (увійшов у наш топ-5, до речі, найкращих фільмів 2016-го), то наш хлопчик і тут відзначився, серед сценаристів.
А потім настало минуле літо, і заокеанська профільна преса наповнилася товстими натяками – гряде! Другим повним метром Шазелла став мюзикл «Ла-Ла Ленд» з Гослінгом і Стоун. Сьогодні він дебютує в нашому прокаті і, м'яко кажучи, я в повному захваті.
Тут важливо відзначити один момент – американці люблять мюзикли, а я – ні, від слова зовсім. От не моє, бабуся змушувала дивитися «Веселих рєбят», а мене тоді зачепила тільки бійка в оркестрі. Інші мюзикли стріляли повз мою мішень – від усіх мені пахло «Летючою мишею», більше того, я і КВК вимикав, тільки-но вони починали співати.
Іншими словами, смаки давно сформувалися, і на цей мюзикл я пішов виключно з інтересу до режисури, не на фабулу ж «Лавсторі з Лос-Анджелеса»? І був тут же посоромлений: перша пісенна «вставка» – дивлюся на годинник, друга – роблю замітку, з третьої вже не відривався.
У першу чергу відзначу каст – Райан Гослінг не фальшивить, на тлі постерних героїв останніх років він виглядає максимально переконливо. А Емма Стоун після «Зомбіленду» і особливо другого плану в «Бердмені» (пам'ятається, довелося дивитися в російському дубляжі, так там їй такий соковитий голос підібрали, на подив) взагалі на особливому рахунку.
До речі, про другий план – Дж. К. Сіммонс, що отримав «Оскара» за «Одержимість», тут відзначився лише епізодом, зате відмінно прописався музикант (Гремміносець!) Джонні Ледженд (самоіронія вирішує!).
Відмінна гра, прекрасні довгі постановочні плани і музика, режисер знову бродить навколо неї. Так, золотий вік мюзиклів залишився далеко позаду, на цій галявині давно і плідно пасуться кліпмейкери, але у Дем'єна Шазелла вийшло. Скільки їх було, спроб оживити ретро-жанр, тут сам Кевін Спейсі спіткнувся («Біля моря»), а вийшло у юніора. Я вже зайняв чергу в першому ряду на фільм Шазелла «Перша людина» про Ніла Армстронга (з тим же Гослінгом, прославимо небеса).
Мені здається, всі залишаться задоволеними – і фанати олдскульних мюзиклів, і покоління флешмобів. Ця історія, пронизлива як наскрізна рана і мелодія лейтмотиву, наполегливо рекомендується до перегляду, 9 з 10 з тегом ПБ – Поспішайте Бачити! Треба ж, стільки негативу обіцяв 2017 рік, а так добре почався.
P.S. Наш дубляж на рівні, добре, що не «переспівували» музичні номери, це довго, дорого і часто не йде на користь фінальному продукту.
Читайте тематичні колонки на НВ:
Сьогодні у світі з Іваном Яковиною – щодня
Момент в історії з Олександром Пасховером – щопонеділка
Уроки минулого з Олегом Шамою – щопонеділка
Особисті фінанси з Іваном Компаном – щовівторка
Діловий тиждень з Сергієм Фурсою – щоп’ятниці
Відкриття з Олексієм Бондарєвим – щонеділі
Більше думок тут