Гучний Куп’янськ. Журналіст NV відвідав ділянку фронту, про «оточення» якої оголошував особисто Путін

«Шалений успіх» тривалістю у пів року. Де і як насправді просувається ворог

Перші тривожні повідомлення про активізацію росіян на сході Харківщини стали з’являтися на початку літа. Спочатку ворог спробував швидкий прорив на південь від Куп’янська. Цей населений пункт став одним із символів харківського контрнаступу 2022 року та відіграє важливу логістичну роль. Його втрата могла б стати дуже болючою для всього східного флангу оборони Харківщини.

Проте, зіштовхнувшись з опором однієї з найбільш досвідчених та підготовлених бригад в українському війську, Третьої штурмової, окупанти припинили спроби швидкого прориву на селище Борова та перейшли до тактики «промацування» слабких місць. У Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України намагання росіян оцінили як провал.

Протягом літа змін на цьому напрямку майже не було, а на деяких ділянках Силам оборони вдавалося навіть переходити до локальних контратак. Та на початку осені 2024 року ворогу вдалося вклинитися на ділянці лівобережжя річки Оскіл, в районі села Кругляківка. Прорив не вийшов легким та швидким, відстань в 8−10 км ворог долав із великими втратами близько трьох місяців. Проте зміг перерізати трасу вздовж лівого берега Оскола, що з'єднує, зокрема, Борову та Куп’янськ. Зараз ця траса значною мірою контролюється окупантами.

На тлі цього, вкрай обмеженого, просування вийшла заява російського диктатора Володимира Путіна, який оголосив — не багато й не мало! — про оточення українських військ на двох ділянках Куп’янського напрямку. У «котлі» нібито опинилися 15 тисяч військовослужбовців, що могло б стати найбільшим оточенням за весь час повномасштабного вторгнення, перевершивши блокаду маріупольського гарнізону.

Поїздка в невідомість. Що насправді відбувається на лівому березі Куп’янської громади

З дня, коли російський диктатор оголосив про ту «велику перемогу», минуло вже кілька тижнів. Тоді Путін патякав, що українські захисники буцімто намагаються тікати з лівого берега, але знищуються. Іронічно, але майже одразу після цієї заяви просування ворога біля Кругляківки суттєво загальмувало.

Військовослужбовці 43-ї окремої механізованої бригади, що супроводжували журналіста NV на ту саму «оточену ділянку», жваво обговорювали слова Путіна та російських пропагандистів.

«Я вже читав в телеграм-каналах, що вони ніби весь лівий берег самого Куп’янська контролюють. Тобто, оця дорога, де ми зараз їдемо, — це ми вже з вами на окупованих територіях? Бачите, блокпост? Треба хлопців спитати, може, то вже росіяни свій встановили», — сміється водій, іронізуючи з ворога.

За кілька днів журналіст NV відвідав і лівий берег міста Куп’янськ, і селище Куп’янськ-Вузловий, і населені пункти Ківшарівка та Новоосинове, які, згідно з повідомленнями росіян, з усіх боків заблоковані.

«І не страшно вам було сюди їхати? Ви в курсі, що ми в оточенні?» — з посмішкою питає кореспондента командир гранатометного розрахунку 43-ї ОМБр на позивний Поляк.

Гранатометний розрахунок — частина піхотного підрозділу, що розміщений безпосередньо на першій лінії оборони. Поляк та його підлеглі, за задумом, мали б зупиняти ворожу бронетехніку за допомогою радянського станкового протитанкового гранатомета СПГ-9. Утім, останнім часом ворог на його ділянці майже не застосовує техніки, тому з гранатометів доводиться бити по укріпленнях, що зайняті ворожою піхотою.

«Загалом це їхній метод. Конкретно на нас вони не ідуть тут великими колонами бронетехніки, як колись або як це, можливо, буває на інших напрямках. В напрямку Кругляківки ішли нещодавно, але не на нас. Тут вони промацують, шукають слабкі ділянки і просуваються малими піхотними групами. Буквально просування по 30 метрів, іноді по 50. Подолали їх, починають закріплюватися на цих відбитих зонах. Потім знов вперед. На ділянці, за яку відповідає мій підрозділ, просування по суті немає зовсім. Але відкриті дані усі бачать, де у них є певні рухи, усі знають», — пояснює стан справ Поляк.

Однак траплялося, що ворог залучав і техніку, в тому числі — масово. Командир роти батальйону Ахіллес Антон, позивний Бандерас, розповідав, що 26 вересня окупанти вдалися до штурму із залученням 50 одиниць техніки, що стало однією з найпотужніших атак на Куп’янському напрямку за останній час. Він згадував, що лише FPV-дрони знищили 40 одиниць техніки біля села Кругляківка.

Своїм поглядом на ситуацію ділиться головний сержант роти на позивний Бармен. Чоловік мав досвід участі в АТО з 2016 року, а з часів повномасштабного вторгнення не тільки воює, а й навчає новобранців.

«З одного боку, не треба вважати, що усі їхні повідомлення про успіхи на цьому напрямку є брехнею. Ні. Якщо вони нікуди не наступають насправді, то чому ж ми несемо втрати, чому втрачаємо контроль над населеними пунктами? Так, повільно, але… Проте, звісно, їхні заяви про оточення — це просто смішно. Ви самі зараз доїхали сюди, скажімо так, відносно вільно. Я не знаю, може, Путіну так доповідають. Треба йому провести інтернет, подарувати DeepState. А може і не треба, хай думає, що вони вже усіх перемогли і все захопили», — розмірковує Бармен.

«Сміятися можна, але не потрібно чекати, поки брехня стане реальністю». Які є проблеми при обороні Куп’янщини

Бармен підтримує жарти побратимів про божевільні заяви ворога, але закликає до тверезих оцінок. За його словами, у Силах оборони справді є проблеми, зокрема, і на Куп’янському напрямку. Серед основних чоловік без роздумів називає брак особового складу та якість первинної підготовки мобілізованих.

«Сміятися з заяв окупантів можна, але не потрібно чекати, поки брехня стане реальністю. У нас критично не вистачає людей. А у тих, хто приходить, вік 40−50 років. Стан здоров’я — відповідний віку. До того ж жахлива підготовка в навчальних центрах. Дозволю собі сказати, що там, по суті, нічому не навчають. Зараз збільшили тривалість базової військової підготовки, але якщо буде така сама якість, то яка різниця, чи ти займаєшся дурнею 30 днів, чи 40 днів, чи 50?» — каже головний сержант.

Водночас він переконує, що його бригада відповідально ставиться до підготовки новобранців, навіть якщо вони прийшли без необхідної «бази» після навчального центру. Одразу в бій піхотинців не відправляють, а дають ще кілька тижнів тренуватися в умовах, що наближені до бойових. Потім дають завдання, що дозволяють поступово «включатися» у виконання обов’язків.

«Я навіть збився з рахунку, скільки разів я чув від бійців, що за два-три заняття з нашими інструкторами чи головним сержантом роти вони отримали більше практичних навичок, ніж за місяць БЗВП», — говорить Бармен.

Також він підіймає болюче питання — підготовка фортифікацій. За його словами, якісні укріплення досі залишаються відповідальністю самих військових, які часто зводять їх уже в умовах наступу ворога чи інтенсивних обстрілів.

«Це сніжний ком, розумієте? У нас брак людей на першій лінії. Але треба будувати укріплення на випадок проривів, бо треба розуміти, що за спиною є куди відступати у випадку чого. Якщо знімати людей, навіть частково, з першої лінії для підготовки тилу, то починаються проблеми, власне, там, звідки ти їх знімаєш. А якщо не знімати, то потім виникають ситуації, коли ворогу достатньо прорвати першу лінію укріплень, і далі їх зустрічати вже дуже важко. Тому потрібні люди. І в першу лінію, і в другу, і в третю. І потрібна участь держави у побудові укріплень глибшого порядку. Там, де є можливість, використовувати техніку, трактори, екскаватори, бетономішалки».

«Чому я та колеги маємо ризикувати життям?» Як поліція евакуює цивільних та бореться із колаборантами

15 жовтня 2024 року Рада оборони Харківської області ухвалила рішення щодо обов’язкової евакуації у чотирьох громадах — Куп’янській, включно з містом Куп’янськ, Кіндрашівській, Курилівській та Петропавлівській. Це пов’язано як з активізацією ворога та його просуванням, так і з погіршенням умов життя.

Поки військовослужбовці зупиняють просування ворога, співробітники поліції та ДСНС вивозять місцевих мешканців із небезпечних зон. Журналіст NV провів день із поліцейськими та дізнався про стан справ в громаді.

«Станом на зараз лівий берег — це дуже складна ділянка, де майже немає нормальних умов для життя. Обстріли — це проблема, до того ж немає світла, в деяких населених пунктах — води та зв’язку. У випадку поранення чи іншої проблеми людина навіть не може звернутися оперативно про допомогу, — коментує ситуацію начальник сектору превенції Куп’янського районного відділу поліції Констянтин Домрин. — У самому Куп’янську, навіть на правобережжі, де центр міста, ситуація також складна. Постійні обстріли, КАБи. Нещодавно був удар по ринку. Люди там просто продавали продукти, одяг, необхідні побутові речі. Ворог скинув туди надпотужну бомбу. Летіти їй лічені хвилини. Загинула людина, було багато постраждалих».

Цю інформацію підтверджує і голова міської військової адміністрації Андрій Беседін. 16 листопада він повідомляв, що менш ніж за два місяці Росія вдарила по центру Куп’янська п’ятьма півторатонними керованими авіабомбами. Застосовуються й інші види озброєння.

Майор поліції Домрин — один із тих, хто безпосередньо займається евакуацією.

«В жовтні у нас був пік евакуацій. Виїжджали і волонтери, і ДСНС, і ми, і інші організації. Залучали великі броньовані автівки, щоб мати змогу забрати більше людей. Але станом на зараз вже і заявок менше, і ворог трохи просунувся, а броньована автівка — це для них першочергова ціль. Тому іноді доводиться виїжджати менш помітним транспортом», — каже він журналісту NV, з яким вирушив у поїздку в небезпечну зону.

Цього разу поліцейським було необхідно евакуювати двох людей — чоловіка з Ківшарівки та жінку з Новоосинового. За даними мапи DeepState, ці населені пункти розташовані за 5 км від зони, що контролює ворог. Джерела NV у Силах оборони стверджують, що ворог на цій ділянці регулярно намагається засилати диверсійні та розвідувальні групи.

Коли наша машина наближалася до Новоосинового, на дорозі посеред понівеченого села звідкись з’явилися кілька фігур у формі. Начебто, свої…

— А наскільки імовірно, що окупанти отак можуть тут вийти на нас? — запитав журналіст.

— Давайте я не буду це коментувати, щоб вас не лякати зайвий раз, — відповів майор Домрин.

Попри напружену обстановку евакуація з Новоосинового пройшла успішно. Уже на шляху до безпечної зони жінка, яку поліцейські евакуювали, зізналася, що її раніше вже вивозили із села, але вона повернулася кілька тижнів тому.

«Я думала, що тихіше стало, ніж було у жовтні. У мене там будинок, може, зуміла б його опалювати взимку», — каже вона і додає, що швидко зрозуміла, що ситуація у селі тільки погіршилася.

Один із поліцейських, що до того був максимально стриманим та зосередженим на керуванні авто, емоційно коментує почуте: «Ви сидите, поки ворог не опиниться у вас під дверима, а потім благаєте про допомогу. Тоді ми ризикуємо життям, хоча раніше були десятки можливостей виїхати. Чому мої побратими мають прориватися через зони боїв, коли ви відмовлялися евакуюватися? Але нехай, ось ми вас забрали. Вивезли. Ви, незважаючи на заборону, повернулися. Тобто якось обходили блокпости, так? А тепер знов звертаєтеся, допоможіть. Це що, через тиждень чи два я знов вас забирати буду?»

Жінка обіцяє, що цього разу не повернеться без дозволу місцевої влади. Поліцейські уточнюють, що у неї є можливість звернутися за безкоштовним розселенням та гуманітарною допомогою. Евакуйована каже, що у неї є можливість жити у Харкові.

«Небезпека для тих, хто виїжджає на евакуації, постійна. Обстріли, спроби завдати удари по авто з евакуйованими — це звичайна річ. Нещодавно було кілька ударів КАБами під час евакуації з Ківшарівки. Але не було ситуацій, коли поліцейські чи цивільні під час евакуації отримували поранення або ще гірше. Все ж таки у нас вже і досвід, і особовий склад навчений», — кажуть у секторі превенції поліції Куп’янська.

У соцмережах поширена думка, що ті, хто залишаються у небезпечних зонах, чекають на Росію, або, що гірше, збирають інформацію про ЗСУ та співпрацюють з окупантами.

Майор Домрин нагадує про частину 1 ст. 111−1 Кримінального кодексу України — «Колабораційна діяльність».

Але ця стаття має термін давності — два роки, каже поліцейський. Таким чином, у вересні 2024 року закінчився час для притягнення до відповідальності тих, хто скоював подібні злочини за часи окупації Куп’янська — місто та громада були звільнені у вересні 2022 року.

«Є нові матеріали, звісно. Є люди, хто не під час окупації, а ось зараз були задіяні до збору та передачі інформації ворогу, наприклад. Це поодинокі випадки співпраці. Такого немає, що кожен день по 10 людей знаходимо. Крім того, що ловимо подібних персонажів, ще і вживаємо превентивні заходи, щоб подібну агентурну роботу було вести складно, навіть якщо є охочі. Можуть бути різні кваліфікації, різні статті. Наприклад, найбільш тяжке звинувачення, державна зрада, терміну давності не має. Тут працюємо і ми, і Служба безпеки України», — уточнює Констянтин Домрин.

Слабоумство та відвага. Як росіяни героїчно прорвалися в Куп’янськ та що з цього вийшло

Мабуть, найбільш бентежне та неочікуване повідомлення з Куп’янська надійшло 13 листопада. Стало відомо, що росіяни прорвалися до лівобережної частини міста, подолавши один ривком близько 9 кілометрів. Проєкт DeepState, що першим повідомив про прорив, заявив, що ворог здійснив його «в парадному режимі».

«Штурмові групи противника атакували позиції українських захисників в чотири хвилі. Загалом ворог задіяв близько 15 одиниць техніки. Зокрема, танки, бойові броньовані машини та установку розмінування УР-77», — було зазначено в офіційному повідомленні Генштабу.

DeepState повідомляв, що міста дісталися лише три одиниці броньованої техніки ворога й танк окупантів. Іншу техніку вдалося знищити на підходах. Ця інформація підтверджується відео з дронів ЗСУ, що також опубліковане у відкритому доступі.

Також Генштаб уточнив, що частина російських солдатів була переодягнена у форму Збройних Сил України, імовірно, задля маскування. Це є порушенням звичаїв та правил ведення війни та може трактуватися як воєнний злочин.

Російська пропаганда зустріла операцію великою хвилею переможних звітів, позиціонуючи її як неймовірний успіх. Москва встигла багато разів заявити, що група змогла закріпитися на лівому березі Куп’янська та успішно просувається далі.

Джерела NV в Силах оборони на цьому напрямку зовсім інакше оцінюють «успіхи» окупантів. Більша частина учасників прориву була знищена ще в перші години на околицях Куп’янська, але кілька окупантів спробували сховатися у місті. Не маючи зв’язку, підкріплення, боєприпасів і втративши боєздатність, група прийняла рішення здатися в полон. У з’явилися кадри затримання окупантів. Офіційно Генштаб не коментував це відео, проте співрозмовники NV у Силах оборони підтвердили, що це справді зйомка операції з зачищення.

«Один з полонених при затриманні щиро кричав: „А за що мене? Я ж нічого не зробив“», — поділився з журналістом NV один з учасників операції із захоплення полонених, дані якого редакція не розкриває з міркувань безпеки.

З моменту тих подій минуло майже два тижні. Закріпитися в Куп’янську ворог не зумів. Водночас Сили оборони поповнили обмінний фонд. 24 листопада начальник Генштабу Збройних Сил України Анатолій Баргилевич в ефірі телемарафону заявив, що українські військові відбили всі атаки на Куп’янськ та наразі загрози місту немає.

Чого очікувати на Куп’янському напрямку

Майже усі бійці Сил оборони, з якими вдалося поспілкуватися у Куп’янську та навколо нього, очікують настання важких часів. Відзначають насамперед можливість ворога просуватися із такими втратами, яких українська армія не могла собі дозволити ніколи.

24 листопада з’явилося повідомлення, що окупанти на човнах здійснили висадку на правий берег річки Оскіл, південніше Новомлинська. На цій ділянці майже два роки не було змін. DeepState уточнює, що поки невідомо, чи вдасться росіянам закріпитися та налагодити постачання через річку.

18 листопада командир батальйону ударних безпілотних авіаційних комплексів Ахіллес 92-ї ОШБр Юрій Федоренко в інтерв'ю Radio NV висловив думку, що до 2025 року ворог не реалізує своїх намірів на Куп’янському напрямку. «Ті сили і засоби, які застосовує противник для здобуття результатів на полі бою, і ті тактичні успіхи, які він мав за попередній період, неспівмірні», — зазначив він.

19 листопада Куп’янськ відвідав президент Володимир Зеленський. Він провів нараду щодо реалізації потреб бригад на цьому напрямку і збільшення їх можливостей щодо дронів та РЕБ.