Одна з причин, чому демократії так невміло відповідають на ту дезінформаційну повінь, що надходить з Росії, полягає у тому, що не існує очевидної форми протидії чи прямої відповіді – зуба за зуб. Російський президент брехав про вторгнення до України, стверджуючи, приміром, що чоловіки в уніформі, які сновигали Кримом, були лише солдатами у відпустці. За словами Путіна, вони могли прикупити собі військове обмундирування у магазинах. Коли кілька місяців потому він вручав цим самим солдатами медалі, що могло би стати адекватною та виваженою відповіддю? Перервати вихід фейкових новин за кордони? Розповідати купу історій про божевільного Володимира Путіна щоб лише поглянути, яка з них приглянеться аудиторії?
До сьогодні більшість західних урядів на офіційному рівні утримувались від публічного тролінгу та відвертого хитрування, яке для самих росіян стало рутинним. Замість продукувати дезінформацію на протидію дезінформації, більшість західних журналістів зробили подвійну ставку на факти, взявши до уваги те, що живуть у надзвичайно нестабільному світі, тож мають якомога ретельніше шукати саме правду.
Та зараз українські спецслужби порушили це табу та самостійно пішли на власний несподіваний акт масового тролінгу. […]
Іншим країнам удавалось ловити вбивць і без інсценування смертей
Для тих, хто не знає останні події: кілька днів тому з’явилась жахлива новина про те, що Аркадія Бабченка – жорсткого антипутінського російського журналіста, який жив у еміграції у Києві – вбили у власній квартирі. Друзі взялись його оплакувати: написали некрологи, розвішали плакати, придумали премії на честь цього журналіста. Звичайно ж, російські медіа кинулись працювати у заздалегідь спланованому напрямку – переважно критикували «хаос» в Україні та «поразки» їхньої влади. Страх у колі українських журналістів справді існує, і ця знервованість заразна: коли за кілька днів до подій я сказала кільком людям, що збираюсь до Києва, ті надіслали мені занепокоєні повідомлення: «Бережи себе».
У середу ввечері українські спецслужби перевернули все з ніг на голову. Під час прес-конференції вони оголосили, що Бабченко не помер. Злочин інсценізували щоб спіймати найманого кіллера, якому заплатили $40 тисяч за це та інші заплановані вбивства. Бабченко зайшов у кімнату. Люди аплодували. CБУ напустили пихи…[…]
Вони нарешті змусили росіян виглядати по-тупому, а себе – по-розумному. Який «хаос»? Які тепер «поразки»? Вони переконали світ у тому, що Бабченко мертвий, зробили сюрприз, упіймали злочинця. Позаяк спецслужби прямо підконтрольні президенту України, вони могли зробити велику послугу його майбутній виборчій кампанії, частиною якої, можливо, і були всі ці події. Один з українських депутатів гордо сказав, що спецоперація пройшла в дусі Шерлока Холмса.
Та за своєю суттю ця операція має більше спільного з російськими методами, чи навіть старомодними радянськими. […] Бо, як сказав мені один український журналіст, це класичний приклад «досягнення цілі попри засоби». І ціль хороша: впіймати кіллера. Та засоби – фіктивна смерть, публічні повідомлення – зменшать і без того мікроскопічний рівень довіри, який українці відчували до власного уряду та ЗМІ.
[…] Ніхто не задумався про те, чи хоч хтось повірить СБУ, коли ті наступного разу повідомлять про смерть журналіста. У країні, де журналістів справді вбивають, тепер не ясно, чи хто-небудь буде вірити журналістам узагалі – ну вже точно не Бабченко. Не ясно, чи ті іноземні дипломати, які кинулись співчувати та зробили офіційні заяви, зможуть найближчим часом пробачити український уряд. Ніхто досі не пояснив, чому було не знайти менш складний та шкідливий спосіб упіймати злочинця. Зрештою, іншим країнам удавалось ловити вбивць і без інсценування смертей відомих людей та спонукання до всенаціональної, та що там – міжнародної скорботи.
І це не кінець історії. […] Та прогалини у ній заповнюються, тож раджу звернути увагу на цей вартий дослідження приклад. Якщо ти хочеш потролити росіян, використовуючи російські методи, то ось до чого це може призвести. Ось та висока ціна, яку ти заплатиш.
Повний текст читайте на the Washington Post
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени