Побив до втрати слуху. Чому суди в Китаї відмовляють жінкам у розлученні з чоловіком-агресором

На щастя для жертв, Китай нещодавно прийняв закон про насильство в сім'ї, пише авторитетне видання в матеріалі In China, courts deny women divorces in the name of «social harmony». Це дозволило жінці отримати судову заборону щодо чоловіка, а місцеві ЗМІ оцінили це як приклад нового закону в дії.

Пізніше той же суд відхилив клопотання пані Донг про розлучення. Суд обгрунтував це тим, що шлюб все ще має «дуже міцну основу», і чоловік повинен отримати «шанс».

Для Китаю цей випадок є звичайною справою. Закон про насильство в сім'ї, який вступив в силу в березні 2016 року, спрямований на захист жінок. Але він також покликаний «сприяти гармонії у сім'ї і соціальній стабільності». Судді часто вважають, що це важливіше, ніж благополуччя жінок.

Дослідження 150 тисяч справ про розлучення, порушених у період з 2009 року по вересень 2016 року, виявило, що новий закон мало що зробив для допомоги жінкам — жертвам домашнього насильства.

Під час подачі першого клопотання про розлучення суд з більшою ймовірністю не відмовить, якщо позивач — чоловік.

«Для жінок, які зазнали насильства, суди — це проблема, а не рішення», — говорить автор дослідження Ітан Майкельсон з Університету Індіани.

Лідер Китаю Сі Цзіньпін — прихильник традицій. А згадка про розлучення Сі з його першою дружиною в 1982 році, після всього лише трьох років шлюбу, табуировано. Чиновники побоюються, що «чарунка суспільства» руйнуються, так як рівень шлюбів падає, а кількість розлучень зростає.

«Врегулювання сімейних спорів стосується не тільки щастя окремих осіб і сімей, а й соціальної гармонії і стабільності, а також розвитку цивілізації», — заявляє Сі Цзіньпін.

У минулому році більше 10 мільйонів пар оформили шлюб і майже 4,5 мільйона розірвали його. Для багатьох людей оформити шлюб стало набагато простіше. До 2003 року було потрібне схвалення роботодавця або лідера спільноти. Тепер, якщо обидва партнери згодні, вони можуть швидко вийти заміж в місцевому бюро з цивільних справ.

Кожен шостий випадок, який закінчується в суді, складний. У минулому році дві третини з них були відхилені на першому слуханні. Домашнє насильство є законною підставою для розлучення і відшкодування збитку з 2001 року. Однак іноді судді відмовляються затверджувати розлучення заради власної роботи. Цільові показники часто включають завершення певної кількості справ. Для суддів сказати «ні» розлученню зазвичай швидше, ніж схвалити його.

Деякі судді також побоюються неадекватних реакцій. Тому, коли чоловік погрожує вбити свою дружину або суддю, якщо розлучення відбудеться, суди часто вважають за краще зберегти шлюб.

Можливо, завдяки громадській увазі до справи пані Донг, вона врешті-решт отримала розлучення. Через два роки після побиття, яке тимчасово пошкодило її слух.

Однак суддя відхилив її клопотання про відшкодування $7 тисяч від колишнього чоловіка. Суд погодився з тим, що вона піддалася насильству, але не з «серйозними наслідками».

Такі рішення поширені, говорить Синь Хе з Університету Гонконгу. Судді часто допускають розлучення, відхиляючи звинувачення в домашньому насильстві, таким чином дозволяючи чоловікові уникнути будь-якого покарання. Однак Донг все ще вірить в систему: вона подала апеляцію і чекає рішення до січня.

Ухвалення закону про побутове насильство стало проривом. Незважаючи на це, законопроект не розглядає насильство в сім'ї, включаючи зґвалтування в шлюбі, як кримінальний злочин. Отримання заборонного ордера вимагає вагомих доказів наявності загрози.

За перші 33 місяці дії закону тільки 5860 жінок звернулися у суди. Це становить мізерну частку від числа жертв. За оцінками підтримуваної державою Всекитайської федерації жінок, кожна четверта дружина в Китаї страждає від домашнього насильства.

Пані Донг, викладачка університету, вважає, що їй допомогла її фінансова незалежність. «Ті, хто слабший, не бачить надії», — говорить вона.