Хороший серіал-андердог – це найкраще, що може статися із сучасним телеглядачем, який пішов далі сліпого слідування програмці або бездумного серфінгу каналами різного ступеня нудотності. Цієї осені такому глядачеві пощастило, якщо звичайно, він не проти нежданчика про солдата, який став кілером.
Тим більше приємно, коли статус «придатного» отримує оригінальна історія без зірок і роздутого бюджету. Це як вихід команди першої ліги у фінал Кубка, якщо ви розумієте, про що я – випадок рідкісний і приємний з кожного погляду.
Йдеться про серіал «Куоррі», який на крайній півночі локалізували як «Найманець Куоррі», щоб їхня цільова аудиторія не злякалася незнайомого слова, яке так і норовить покинути мономовні голови. Ми ж не звикли відступати, як і наступати на чужі мозолі, тому назву залишимо оригінальною – просто «Куоррі».
Сеттінг – Америка після В'єтнамської війни, жанр – нео-нуар, у літоснові американський письменник Макс Аллан Коллінз, який зачав три саги, і вбивця Куоррі – особа однієї з них. Отже, солдат (зі смішним ім'ям Кар'єр) повертається з В'єтнаму в США після другого добровільного відрядження, встряє в проблему (через друга, звісно ж) і приступає до максимально насиченого неприємностями процесу відбування, приймаючи пропозицію, від якої не можна було відмовитися. Для створення особливо чіткого німба героя вкручують і в расові конфлікти (на стороні добра, звичайно ж), для цього сюжет розміщено в Мемфісі.
Такими фабулами встелений шлях до Воронежа, тож ніяких особливих очікувань не було. Так, пам'ятаю, «Cinemax» – пристойний канал, що в принципі не скасовує порожняків типу «Банші». Смішно – у процесі написання рецензії з'ясувалося, що шоураннер Грег Яйтанс якраз над «Банші» і працював.
Головна удача Яйтанса – вибір на головну роль маловідомого актора Логана Маршалла-Гріна, серіал тягне його харизма (Логан схожий на молодшого кузена Тома Харді). Непогана історія, якщо, звичайно, ставитися до бюджетності того, що відбувається, з розумінням і прикривати очі на деякі сценарні залисини. Типу рояльчиків у кущах або зачіски головного героя, яка сподобається стилістам зі стилягами, але навряд чи була би практичною на війні.
Я боявся, що це буде процедурал: одне замовлення – один тиждень, але бог милував, сюжет горизонтальний – одна історія на сезон. Та й кількість епізодів уселяла повагу – всього вісім, краще менше, але краще. Хороша операторська робота, особи й тачки з минулого часу, а також відвертість постільних і кривавих сцен входять у вартість – кабель рулить!
Станом справ на передостанній епізод дивитися, як і раніше, цікаво, нехай в Америці показ і збирає маленьку аудиторію з половинку Оболоні. У підсумку – 7,5 з 10 з тегом МГ – Можна Глянути.
P.S. У старинках сьогодні серіал, який не можна, а треба глянути. Більше того, їх два, і обидва рвуть шаблони. Це відразу два «Вбивства» – оригінальне данське й американський ремейк. Так, уявіть собі, заокеанська адаптація буває пристойною. Більше того, багатьма вона шанується краще за оригінал, а дует Мірей Інос і Юеля Кіннамана – близьким до канонів жанру. Рекомендую обидва – вони по-своєму хороші та відмінно презентують скандинавську й американську школи.
Кінопошук з Фоззі – щочетверга
Читайте тематичні колонки на НВ:
Сьогодні у світі з Іваном Яковиною – щодня
Момент в історії з Олександром Пасховером – щопонеділка
Уроки минулого з Олегом Шамою – щопонеділка
Особисті фінанси з Іваном Компаном – щовівторка
Тиждень по-діловому з Сергієм Фурсою – щоп'ятниці
Відкриття з Олексієм Бондарєвим – щонеділі
Більше точок зору тут