Японське диво

Комфортний, місткий, надійний — якби седан з такими характеристиками виготовляли китайці, вони написали б ці слова блискучими літерами прямо на кришці його багажника. Але машину створили японці, які обмежилися лаконічним Toyota Corolla

 

Андрій Смирнов

 

 

Якщо людину, яка має гроші і бажання придбати автомобіль, випадково або навмисно завести в салон Toyota, то найпевніше звідти він виїде на Corolla. Так говорить статистика, яка знає все: ця модель, що випускається з 1966 року,— найбільше продається не тільки у Toyota, але і в світі.

З серпня в Україну прибула рестайлінгова Corolla 11-го покоління — з іншою решіткою радіатора і підкорегованою оптикою. Вона, безумовно, продовжить справу, розпочату півстоліття тому, змушуючи покупців купувати не яскравий і швидкий автомобіль, а плавний хід, комфортний і місткий салон, великий багажник і визнану надійність.

Corolla заковтує людину та її сім'ю з невблаганністю удава: ти лише годину тому сів за кермо — і вже готовий жити в ній просто тому, що лінь вибиратися з цього розміреного японського світу в навколишню суєту.

Corolla неідеальна, але тисне півстолітнім авторитетом. НВ переконався в цьому, побувавши в обіймах оновленого седана в максимальній комплектації з бензиновим двигуном 1,6 л (також доступний, як і раніше, скромніший двигун 1,33 л) і варіатором. Головне з цього знайомства — в декількох пунктах:

 

1 Комфортний седан. Corolla — плавний і комфортний автомобіль у всьому.

Підвіска не дозволяє дорогам зайвий раз турбувати сідоків. Машина м'яко перекочується через основну масу типових для Києва проблем, але на люках або асфальтових ямах з гострими краями вона здає.

У віражах відчувається породжена цією м'якістю валкість, але для міських швидкостей і міських маневрів машина налаштована добре — без небезпечної різкості і страшної ж розхлябаності.

Corolla не напружуючись тримає пряму і на великих швидкостях, починаючи "плавати" лише після 180 км/год. Кермо робить 2,7 обороту від упору до упору. Він не найінформативніший, але якщо це не екстрим-старти, то все прогнозовано. А ще кермо має підігрів, чим у Toyota пишаються.

Шумоізоляція хороша, за винятком колісних арок.

Гальма тугуваті.

Дорожній просвіт становить 145 мм.

2 Неспішний рух. Бензиновий двигун 1,6 л — зовсім не монстр, а варіаторна коробка, що імітує сім передач, любить плавне кочення. На газ реагує так, як і належить трансмісіям такого типу — дає двигуну розкрутитися і лише потім змінює передавальне відношення. Різкий старт, стрімкий кидок — ці слова варіатор знає, але терпіти їх не може.

Коробку можна перевести в ручний режим, машина стане трохи жвавішою, однак підпорядкувати собі варіатор повністю все одно не вийде: при розгоні він сам буде змінювати псевдопередачі вгору, як тільки стрілка тахометра підкрадеться до червоної зони, і скидати їх при гальмуванні. Знизити передачу примусово водієві не завжди вдасться, якщо він втиснув педаль акселератора і їде досить швидко — коробка чинитиме цьому опір. Газ краще скинути, знизити передачу, а вже потім намагатися різко додати швидкості.

У варіатора є і спортивний режим, що активується окремою кнопкою,— це збільшення обертів і посилені завивання двигуна, неадекватно потужні порівняно зі скромним приростом динаміки. Жодного впливу на мануальний режим натискання кнопки Sport не надає.

 

3 Обволікання м'якістю. Передні сидіння м'які, з достатньою бічною підтримкою.

У другому ряду росла людина за рослим водієм всядеться без проблем і лише трохи підіпре стелю. Сидіти тут можна і втрьох: диван плоский, ширини вдосталь, трансмісійний тунель ледь видно, центральний бокс не стирчить. Двері доволі широкі і відкриваються від душі — вхід-вихід вільний.

Із зручностей у другому ряду є відкидний м'який підлокітник і розетка на 12В.

Спинка дивана роздільно складається вперед, лягаючи на подушку з ухилом,— виходить не надто широкий лаз у багажник.

Сам по собі багажник об'ємний — 452 л, з поглибленнями-кишенями з боків. Петлі кришки хоч і відкриті, але розставлені широко. В підпіллі — повноцінна запаска на сталевому диску.

4 Непримітний інтер'єр. Наближена до водія передня консоль зверху м'яка, дає почуття захищеності, дозволяє легко діставати до основних органів керування і краде відчуття передніх габаритів.

Органи керування зручні. Всі кнопки підсвічуються синім. Панель приладів проста за оформленням, прикрашена новим 4,2‑дюймовим монітором борткомп'ютера.

В основі центральної консолі є бокс, що закривається. У ньому заховані кнопки ступінчастого підігріву передніх сидінь, розетка 12В, роз'єми usb і aux.

Великий бардачок, у передніх дверях — великі кишені, у задніх — дрібніші.

Також є два підсклянники і бокс між передніми сидіннями. Останній накритий підлокітником, який ніяк не регулюється, але розташований оптимально.

На центральній консолі фейсліфтингової Corolla розташований новий блок керування двозонним клімат-контролем з прапорцями зміни температури — логічний і зручний.

Новий сенсорний 7‑дюймовий монітор у центрі — хоч і з синюшною і мультяшною графікою, але читається добре. Також є камера заднього виду, на відео з якої габарити промальовані статично.

Навігація теж мультяшна і навіть на справжньому автомобілі крутить картинкою, намагаючись визначити позицію, але зате швидко перераховує маршрут.

 

 

5 Терпима витрата. Corolla не вражає економічністю. Проте загалом усе непогано: середня витрата в місті — 9,8–11,8 л (залежно від трафіку), за містом можна увійти в режим споживання на рівні 5,0–5,3 л.

 

6 Висновок. Якщо брати окремі дисципліни, то в кожній з них можна знайти автомобіль і кращий. Але в сумі споживчих якостей складно знайти рівню Corolla. Адже є ще і сила бренду.