Колишній президент України Леонід Кравчук досі вірить у силу міжнародних норм і їхню здатність підтримувати мир.
«Сучасний світ заснований на великих принципах: суверенітет, територіальна цілісність і недоторканні кордони. Наскільки я розумію нинішню ситуацію, Сполучені Штати є захисником цих принципів», – сказав Кравчук у відповідь на питання про ймовірність визнання анексії Криму новообраним президентом Америки Дональдом Трампом.
«Якщо країни знову вирішать, що найсильніші держави, насамперед США, готові пожертвувати інтересами однієї держави на догоду інтересам іншої, це буде кінець світового порядку», – зазначив він. При цьому додав, що не хоче оцінювати заяви Трампа, доки той не займе Білий дім.
Поряд з першим президентом України в організованій Atlantic Council дискусії взяли участь колишній голова Верховної Ради Республіки Білорусь Станіслав Шушкевич і найближчий соратник Бориса Єльцина Геннадій Бурбуліс. Троє колишніх державних діячів обговорювали розпад Радянського Союзу 25 років тому, свою роль у цій знаковій події, а також виклики, з якими регіон зіткнувся згодом. Всі троє погодилися, що ключові ліберальні принципи – діалог, демократія і повага до міжнародних норм – настільки ж важливі сьогодні, як і чверть століття тому.
«Кожен раз, коли Україна намагалася виробити власну політику, відносини з Росією погіршувалися»Кравчук, Шушкевич і Бурбуліс брали участь у створенні Біловезьких угод, які ознаменували розпад Радянського Союзу і формування Співдружності незалежних держав. Угоди були написані і підписані 8 грудня 1991 року в білоруській Біловезькій пущі.
Шушкевич розповів, яким чином це відбувалося. Він запросив Бориса Єльцина в мисливський будиночок у Білорусі, щоб домогтися збільшення поставок нафти і газу. Заступник Єльцина, Бурбуліс, теж був присутній на зустрічі, як і Кравчук. Раптово, за словами Шушкевича, Бурбуліс сказав: «Чи згодні ви, хлопці, підписати договір, після чого СРСР як суб'єкт міжнародного права припиняє існування?»
Радянський Союз вже давно розвалювався, і Єльцин, за словами Шушкевича, погодився. При цьому Єльцин додав, що доведеться якось пояснити світу, що нова співдружність виконуватиме всі міжнародні зобов'язання, поважати права людини і сформує зрозумілі межі. Політичні експерти всю ніч працювали над вдосконаленням тексту документа, який був узгоджений шляхом консенсусу.
«Той факт, що ми прийняли це рішення шляхом консенсусу, є важливим. Раніше, за радянською традицією, існував так званий демократичний централізм, коли влада перебуває в руках більшості, а права меншин повністю ігноруються, - каже Шушкевич. – Я гордий тим, що ми ввели традицію консенсусу».
За словами білоруса, Єльцина попросили зателефонувати президентові США Джорджу Бушу-старшому і коротко викласти суть нової угоди, після чого сам Шушкевич зв'язався з президентом СРСР Михайлом Горбачовим. «Коли я розповів про підготовлювану угоду Горбачову, він з якоюсь ноткою несхвалення сказав мені: «Ти не маєш ані найменшого уявлення про те, як люди підписують міжнародні відносини», – продовжує Шушкевич. – Я сказав, що президент Єльцин вже зателефонував президентові Бушу, і той схвалив наше рішення. Після цього Горбачов почав говорити зі мною на ви».
Кравчук підкреслив, що зустріч у Біловезькій пущі і підписання відповідних угод – складніша тема, аніж здається багатьом. До цього довелося йти багато років. Десятиліттями Україна потерпала під владою Радянського Союзу. «Дорога до Біловезької пущі була довгою, – підкреслює він. – Це не випадковість, це наш свідомий вибір за умов, коли іншого вибору не було». Втім, додав він, коли люди впливають на хід історії, вона може рухатися дуже швидко і непередбачувано.
У ті часи, розповідає Кравчук, Єльцин і інші росіяни, здавалося, шанобливо ставилися до нової незалежної України. Здавалося, вона їм цікава. «Коли в 1992 році журналіст запитав Єльцина, чи збираються Росія і Україна воювати одна проти одної, він піднявся і відповів: «Ви з глузду з'їхали?». А потім почав пояснювати, наскільки тісно пов'язані наші країни», – доповнює екс-президент України.
Звісно, каже він, навіть тоді Україну вважали певним чином підвладній Росії: «Щоразу, коли Україна намагалася виробити свою власну політику, включно з зовнішнім курсом, наші відносини одразу погіршувалися – як це відбувається зараз».
Проте, Україна прийняла рішення про вектор руху «Ми заявили, що обрали європейський шлях, і ми побудуємо новий демократичний шлях. Ніхто не має права зіштовхувати Україну з обраного нею шляху», – рішуче заявив Кравчук.
Він висловив жаль з приводу того, що Будапештський меморандум, який мав гарантувати Україні безпеку в обмін на відмову від ядерної зброї, з огляду на все, більше не діє. «Напевно, Росія воліє використовувати силу. Всю свою історію Росія воювала. Але запевняю вас, шлях застосування сили веде в нікуди».
Бурбуліс згоден з цим. «Все, що відбулося в Криму і в Україні, докорінно суперечить духу і суті Біловезького консенсусу. П'ята стаття наших угод звучить майже дослівно так: сторони повинні поважати територіальну цілісність і кордони одна одної; вони гарантують відкритість кордонів, свободу пересування громадян і передачі інформації в рамках Співдружності».
Бурбуліс каже, що вірить у шанобливе спілкування та рішення, прийняті шляхом консенсусу. «Я глибоко переконаний і наполягаю на тому, що єдиний можливий шлях – це діалог. Це інша культура взаємин, не заснована на правилі «я сильніший, ви слабші». Це, за його словами, є реальною спадщиною Біловезьких угод.
Переклад НВ
Новое Время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Аманди Абрамс. Републікування повної версії тексту заборонене
Більше точок зору тут