Найважливіша промова адміністрації Байдена. Що сказав Ентоні Блінкен

«За останні чотири роки, — сказав Блінкен, — ґрунтуючись на Авраамських угодах, ми намагалися досягти їхньої кінцевої реалізації — нормалізації відносин між Саудівською Аравією та Ізраїлем. І зараз, коли ми перебуваємо тут, усе готово до роботи. Усе може зрушити з мертвої точки вже завтра. Але для цього необхідні дві речі. Потрібно припинення конфлікту в Газі та надійний шлях до створення палестинської держави».

Коли він виступав зі сцени Atlantic Council, здавалося природним, коли він задумався про багатовікові європейські війни і претензії, які в кінцевому підсумку призвели до грандіозного примирення, даючи тим самим урок для песимістів щодо Близького Сходу.

Усе може зрушити з мертвої точки вже завтра

«Як завжди буває в конфліктах, — сказав він, звертаючись до ізраїльтян і палестинців, — що більше люди страждають, то менше вони співчувають стражданням тих, хто перебуває на іншому боці».

Однак у бесіді зі мною після свого виступу Блінкен сказав: «Одна з речей, Фреде, у яку я твердо вірю, з мого власного досвіду за останні тридцять років і дивлячись на всю історію, — це те, що не існує такого поняття, як ворог у спадок; що ми не приречені на конфлікти або ворожнечу; і навіть те, що здавалося найзапеклішою і найжорстокішою ненавистю, може зникнути, може змінитися».

Блінкен усміхнувся і додав: «За останні чотири роки, ймовірно, двома найближчими моїми партнерами — нашими партнерами — були Німеччина і Японія. Не так давно це був зовсім інший світ. Ми сприймаємо це як належне. А даремно. Нам потрібно нагадувати собі про це, мотивувати себе цим, тому що це говорить нам про те, що ніщо не є визначеним і зумовленим».

Варто вчитатися в кожне слово однієї з найзначніших промов адміністрації Байдена. Вона не шкодує критики на адресу Ізраїлю чи палестинців, і в ній немає жодної наївності щодо труднощів досягнення проривних результатів для регіону, подібних до тих, які сталися в Європі після Другої світової та холодної воєн.

«В усьому арабському і мусульманському світі, — каже Блінкен, — значна більшість вважає, що 7 жовтня не було — а якщо й було, то це був законний напад на ізраїльських військових. А в Ізраїлі майже не повідомляють про умови в Газі і про те, що люди там переживають щодня».

«Ця дегуманізація — одна з найбільших трагедій цього конфлікту, — сказав Блінкен. — Покійний кардинал (Карло Марія) Мартіні одного разу зазначив, що нам необхідно вміти переживати спільне горе. Це допомагає нам у моменти втрат і відчаю зберігати почуття спільної людяності. Без цього ми втрачаємо одну з найважливіших основ для примирення і, зрештою, співіснування».

Скористайтеся історичним моментом

Репортери зосередяться на деталях післявоєнної Гази, які виклав держсекретар США, і вони дуже важливі. Вони фокусуються на кількох найважливіших принципах: «Газа ніколи більше не буде управлятися ХАМАСом або використовуватися як платформа для терористичних чи інших насильницьких атак. Нові керовані палестинцями уряди об'єднають Газу із Західним берегом під владою Палестинської адміністрації. Жодної ізраїльської військової окупації Гази або скорочення її території. Жодних спроб оточити або блокувати її після конфлікту. І жодного насильницького переміщення населення Гази».

Інші сфокусуються на зауваженні Блінкена про те, що більшу частину роботи з нормалізації саудівсько-ізраїльських відносин завершено, включно з угодою про стратегічний союз, що закріплює Саудівську Аравію як союзника США за угодою, та угодою про оборонну співпрацю між Вашингтоном і Ер-Ріядом, що посилює військову координацію та інтеграцію. За словами Блінкена, також вдалося досягти прогресу в переговорах щодо енергетичної угоди, яка охоплює співробітництво в галузі цивільної ядерної енергетики, та економічної угоди, яка сприяє розвитку торгівлі та інвестицій.

Однак для мене найзначнішим посланням у цій промові стала унікальна можливість скористатися історичним моментом і вивести Близький Схід на більш позитивну траєкторію. Насамперед, це пов’язано з тим, що Іран, який тривалий час був головною перешкодою на шляху до прогресу, зараз перебуває у вкрай невигідному становищі і слабший, ніж будь-коли за останні тридцять років.

Іранські проксі-структури ослабли. Організаторів терористичної атаки ХАМАС 7 жовтня було вбито, а військовий потенціал цього угруповання підірвано. «Хезболла», найзначніший проксі Ірану, позбулася свого керівництва і більшої частини військового потенціалу. Режим Асада в Сирії впав, а іранські війська в основному відступили з країни. Крім того, два безпрецедентні прямі ракетні удари Ірану по Ізраїлю були зустрінуті контрзаходами США та Ізраїлю, внаслідок чого Тегеран завдав відносно невеликої шкоди. Водночас власна протиповітряна оборона Ірану виявилася пробитою.

За словами Блінкена, зараз необхідно, щоб Ізраїль «погодився на возз'єднання Гази і Західного берега» під керівництвом реформованої Палестинської адміністрації. Після цього, на його думку, «всі повинні прийняти обмежений за часом і умовами шлях до створення незалежної палестинської держави».

Розвиваючи успіхи один одного

Ось що ще вселяє в мене надію з боку США у зв’язку з приходом до влади нової адміністрації.

Адміністрація Байдена визнала розумним розвивати те, що було, можливо, найбільшим зовнішньополітичним досягненням першої адміністрації Трампа — Авраамські угоди. Тим самим адміністрація Байдена наблизила Саудівську Аравію та Ізраїль до нормалізації відносин. (Блінкен сказав, що вибір часу для нападу ХАМАС був «не випадковим», і що записи, знайдені у високопоставлених чиновників ХАМАС, показують, що вони прагнули до регіональної війни, «щоб зірвати цю угоду»).

Мені важко уявити, що майбутній президент США Дональд Трамп захоче зробити щось іще, окрім як розвивати свої власні Авраамські угоди, щоб домогтися глибшої економічної інтеграції та інтеграції в царині безпеки між Ізраїлем і арабськими сусідами, з якими він досяг нормалізації.

Обнадіює і те, що Джейк Салліван, радник із національної безпеки адміністрації Байдена, тісно координує свої дії з Майком Волцом, який займе його місце в адміністрації Трампа. Бретт Макгурк, парламентер Байдена з Близького Сходу, був у Катарі, беручи участь у переговорах щодо припинення вогню і звільнення заручників разом зі Стівом Віткоффом із майбутньої адміністрації Трампа. Наша власна Ініціатива № 7, партнерство Atlantic Council і Фонду Джеффрі М. Талпінса, бачить великий потенціал у майбутньому з приходом нової адміністрації.

З жахів періоду, що настав після 7 жовтня 2023 року, на Близькому Сході, все ж таки, може вирости історичне благополуччя, і це може статися завдяки тому, що адміністрації Байдена і Трампа розвиватимуть успіхи одна одної.

«Я вірю, що якщо лідери ухвалять важке рішення слідувати цим шляхом (до більшої інтеграції та можливостей), — сказав Блінкен, — то на їхньому боці буде не тільки Америка, а й сила, з якою не зрівняється жоден супротивник: покоління молодих людей, які рішуче відкидають ідею про те, що конфлікт неминучий і ворожнечу можна передавати у спадок… і досить сміливих, щоб прийняти мирне співіснування».

Переклад NV

NV володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Atlantic Council. Републікація повної версії тексту заборонена.

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV