Не поспішай, а то встигнеш. Тест-драйв дизельного кросовера Hyundai Santa Fe

В цілому, я б сказав, що після Mazda CX-9 в цьому класі Hyundai Santa Fe є найприємнішим за зовнішністю автомобілем.

Хороший спосіб виділитися з натовпу, простіше кажучи.

Комфорт

На ходу автомобіль виявився набагато більш приємним автомобілем, ніж я очікував (або точніше, згадав про свої враження від попереднього покоління Hyundai Santa Fe в 2018 році).

Підвіска досить м’яка і спокійно «ковтає» більшість нерівностей під колесами. На швидкостях 120−130 км / год машина впевнено тримає дорогу, як кажуть в народі. Не «плаває», не вимагає підкермувань тощо.

Шумоізоляція тут, звичайно, не преміальна, але не рівня корейцям попередніх поколінь. Власне, сильні шуми з’являються якраз на вищевказаних швидкостях. До них в машині тихо.

2,2-сильний турбодизель в салоні майже не чути. Навіть на різких обгонах, коли обороти піднімаються вище 3000−3500 тис.

Керованість

Якщо ви любите рідкісні перелаштування і різні там фокуси, то подивіться в бік інших автомобілів. Hyundai Santa Fe такі «приколи» не любить. На перевірку машина виявилася доволі валкою і в поворотах схильна до легкого крену.

Дизель злегка «придушено», якщо вам захочеться вичавити з нього максимум, доведеться відверто гвалтувати педаль газу, а 8-ступінчастий «робот» DCT вельми неохоче перемикається вниз при таких маніпуляціях.

Але якщо ви вибираєте сімейний автомобіль для спокійної, нехай і швидкої їзди, то Hyundai Santa Fe вам сподобається. Машина дуже хороша в швидкісному русі на трасі, за кермом не втомлюєшся абсолютно.

Словом, це — повна протилежність «німцям». Якщо ви не впевнені, який стиль вам більше підходить, обов’язково спробуйте Hyundai Santa Fe на тест-драйві, перш ніж починати якісь рухи в бік покупки.

Економічність

Великий автомобіль з такими швидкісними характеристиками (нехай і не схильний до азартної їзди) зазвичай асоціюється з великою витратою пального.

За тиждень їзди я отримав середню витрату пального на рівні 9,2 л на 100 км.

При плавному русі з передмістя Києва в центр міста (110 км / год на трасі і 60−70 км / год в місті) витрата сягає приблизно 7,5 л.

Якщо кататися по місту в годину пік, збираючи «всі затори світу», то цифра відразу піднімається вище 10 л.

Рухаючись трасою зі швидкостями вище 130 км / год, витрата також перевалює за 10 л на 100 км.

В цілому це — прийнятний показник для такого великого автомобіля з повним приводом.

Повний привід

До речі, поговоримо про 4×4.

Повний привід тут підключається, за його роботою легко стежити завдяки зручній індикації на панелі приладів (докладніше про це нижче).

Приблизно 90% часу крутний момент передається на передню вісь. Задні колеса підключаються тільки при старті з місця. Також повний привід задіюється, коли ви різко натискаєте на педаль газу на будь-якій швидкості. Навіть якщо швидкість 130 км / год і різко натискаєте на педаль, частина крутного моменту піде на задню вісь.

Повний привід при розгоні додає машині стійкості, тож тут питань немає.

Мені пощастило, і в період, коли у мене був Hyundai Santa Fe, в Києві та околицях випав весь сніг, який природа заборгувала нам за останній рік.

На заздрість всім сусідам я припаркував Hyundai Santa Fe прямо в заметі. І вранці спокійно виїжджав із замету без попередніх маніпуляцій з лопатою.

На центральній консолі є перемикач режимів повного приводу (він суміщений з традиційним перемикачем комфорт-драйв, який можна зустріти в багатьох сучасних авто). Там є режими для бруду і піску, але мене більше цікавив режим для снігу. Не заглиблюючись у деталі, що саме змінюється в роботі, коли включається цей режим, можу сказати, що без нього Hyundai Santa Fe виїжджає із замету менш рішуче, ніж з ним.

Мені вдалося кілька разів поїздити на Hyundai Santa Fe в ожеледь під рясним снігопадом.

Автомобіль поводився зразково — в режимі Сніг повний привід задіяний практично постійно. Інші електронні системи безпеки надійно утримують автомобіль від занесення (звичайно, якщо не перевищувати розумну швидкість).

Загалом, я цілком можу рекомендувати Hyundai Santa Fe водіям, які в першу чергу дбають про безпеку на дорозі.

Приємні дрібниці

До таких в Hyundai Santa Fe я можу віднести в першу чергу конфігурацію панелі приладів і ергономіку органів управління.

Поясню.

Більшість виробників в середньому і преміум-сегментах щосили використовують переваги технічного прогресу і можливість замінити звичайні прилади зі стрілками на великий екран. Там можна легко обмалювати прилади та будь-які інші фішки програмними методами, бавитися з кольорами, шрифтами і т. ін.

Однак найчастіше такі вишукані принади призводять до надзвичайного ускладнення інтерфейсу і появи непотрібних наворотів. А більшості водіїв потрібна просто чітка індикація кількох ключових параметрів.

У Hyundai до панелі приладів підійшли свідомо, наворотів тут мінімум, а ті, що є, дуже виправдані. Знімаю капелюха.

Спідометр і тахометр присутні завжди у вигляді традиційних «кіл». Між ними — простір для інформації, яку можна вибирати кнопками на кермі. Тут можуть бути дані про витрату, велика цифра поточної швидкості, компас, індикація повного приводу, тиск в шинах.

Але нижче цього простір і нижче «кіл» завжди світяться рівень температури охолоджуючої рідини, запас пального в баку, поточна витрата і цифра середньої витрати з моменту останньої заправки.

Фактично вам взагалі не потрібно думати на тим, як налаштувати панель приладів — на ній завжди буде виведена більша частина потрібної інформації. Це дуже зручно.

Розсип кнопок на центральній консолі на перший погляд видається архаїчною. Однак вже через день їзди на Hyundai Santa Fe до такого розташування звикаєш.

Зайвих кнопок там немає, їх розташування логічне, а маркування вельми наочне. Для того щоб управляти налаштуваннями режимів руху, роботою клімат-контролю і підігрівів не потрібно заходити в меню, щось там з’ясовувати тощо. Все під рукою.

Ну і, до речі, про навороти.

Одна з «фішок» Hyundai — при включенні сигналу повороту в одному з «кіл» на приладовій панелі з’являється зображення відповідного ряду руху ззаду вас. Це дозволяє при перелаштуванні в сусідній ряд не повертати голову, що подивитися в дзеркало, а просто глянути на приладову панель. Зручно, хоча і вимагає певного звикання.

Hyundai Santa Fe — що не сподобалося

Тепер поговоримо про фактори, які можуть відштовхнути від купівлі Santa Fe. Точніше, про один такий чинник, але, без перебільшення, вирішальний.

Ціна

Гроші — найболючіше питання для багатьох моделей авто. Найчастіше, коли машина подобається, достатньо дізнатися цінник, щоб тут же розчаровано зітхнути.

З Hyundai Santa Fe у мене було щось подібне.

З одного боку, Santa Fe стартує від 1,011 млн грн. Начебто небагато для такого великого сімейного кроссовера.

Однак за ці гроші ви отримаєте найпростішу комплектацію Dynamic без безлічі електронних помічників (включаючи круговий огляд, спостереження за сліпими зонами), електричних регулювань сидінь, навігаційної системи, світлодіодних фар і т. ін.

Що ще гірше — за ці гроші ви отримаєте 2,5-літровий бензиновий двигун зі 6-ступінчастим «автоматом».

Поєднання досить старообрядне, єдиний його плюс, напевно, в тому, що такі технології вважаються більш надійними і довговічними. Але про витрату пального тут краще навіть не питати.

Але, що найжахливіше — за 1,011 млн грн така Hyundai Santa Fe буде передньопривідною.

Я не знаю, хто в здоровому глузді захоче купити такий великий автомобіль без переднього приводу.

Все те ж саме, але з повним приводом, буде коштувати 1,063 млн грн. А трохи багатша комплектація, в якій з’являється більше електроніки, включаючи бездротову зарядку для смартфонів, а також шкіряний салон, вже потягне на 1,2 млн грн. Така ж версія, але в повному фарші (комплектація ТОП) коштує вже 1,33 млн грн.

Якщо ж говорити про 2,2-літровий дизель з 8-ступінчастим «роботом» (а саме про цю версію йшлося в моєму тексті вище), то в найбіднішій комплектації вона коштує 1,2 млн грн, а в максимальній (як та, що побувала у мене) — 1,5 млн грн. Тут є всі доступні для Santa Fe опції, включаючи можливість автоматичного паркування за допомогою брелока (особливо не випробував цю функцію, оскільки в заметах вона марна).

І тут виникає питання, а чи варта машина таких грошей з урахуванням присутності на ринку безлічі конкурентів, частина з яких мають більший іміджевий заряд.

Можна згадати, наприклад, про Infiniti QX60, який за прийнятні гроші може бути з гібридною силовою установкою. У нього більше місця в салоні, краща динаміка (при досить прийнятних витратах) і він відчутно престижніше.

Або Land Rover Discovery Sport, який трохи поступається за розмірами, але відчутно виграє за комфортом, опціями і, знову ж, престижем.

Словом, Hyundai Santa Fe — це вибір для дуже вдумливого покупця, який готовий віддати перевагу саме цьому автомобілю за такі гроші через те, що він йому більше підходить. Не піддаючись на спокусу купити щось більш пафосне і не зважати на клас дещо вищий.