Український уряд вирішив, що тільки німці впораються з українською ж залізницею — прем'єр Олексій Гончарук на сніданку в Давосі заявив, що уряд хоче віддати Укрзалізницю в управління Deutche Bahn AG на 10 років. І, незважаючи на те, що більше за всіх такій новині здивувалися в Deutche Bahn, помітна хвиля радості пройшла рядами популярних блогерів — мовляв, німці дійсно наведуть лад і підвищать якість обслуговування.
Це добре ілюструє відразу два міфи, що існують у масовій свідомості щодо залізниці в Україні та за її межами.
Перший міф добре ілюструється коментарем Борислава Берези: «Я вірю в те, що вони наведуть там лад, зможуть успішно боротися з корупцією в закупівлях і підвищать якість обслуговування». Що таке якість обслуговування для рядового пасажира поїзда? Давайте припустимо, що це чистий вагон, ввічливі провідники і поїздка за розкладом. І в цей момент міф не витримує зіткнення з дійсністю, вираженою даними з річного звіту Deutche Bahn AG — за підсумками 2018 року дотримання графіка пасажирських поїздів у Німеччині склало 93,4%, причому за підрозділом DB Long-Distance — 74,9%. Перекладаючи на більш зрозумілу мову — у пунктуальної Німеччини спізнюється кожен четвертий поїзд далекого (тобто не приміського) сполучення. Укрзалізниця, на жаль, не публікує саме цей показник у своїй статистиці, але, здається, що підстав заздрити німецьким колегам в українських залізничників немає.
Другий міф зазвичай навіть не формулюється явно, але загалом виглядає так «У всьому світі вигідно возити пасажирів і тільки в Україні ці перевезення збиткові». Ніщо не може бути більш неправильним, оскільки ніде в світі — включаючи, зрозуміло, Європу і США, — пасажирські перевезення не є прибутковими і всюди вони субсидуються державою тією чи іншою мірою. Наприклад, федеральний бюджет Німеччини в 2018 році передбачав таких субсидій для залізничного транспорту на загальну суму в 11,5 млрд євро, що склало приблизно п’яту частину від загального бюджету Deutche Bahn AG. І схожа картина спостерігається в інших країнах — будь то Китай, що витрачає щорічно до 130 млрд доларів на будівництво нових доріг і роботу старих, невеликі Нідерланди, що обмежують ці витрати кількома млрд євро або США, де пасажирські перевезення виділені в окрему державну компанію Amtrak, яка щорічно одержує мільярд-півтора доларів у вигляді федерального фінансування.
Звичайно, на цьому місці має постати питання — а навіщо ж тоді держави фінансують збиткові пасажирські перевезення? Правильна відповідь викладається навіть в українських транспортних інститутах приблизно на першому тижні навчання — тому що залізниці, як масовий вид транспорту, виконують важливу соціальну роль, забезпечуючи високу мобільність економічно активного населення. На жаль, за неповні три десятка років численні українські уряди не надто цікавилися ані цим питанням, ані цією очевидною відповіддю. І, здається, нинішній не збирається бути винятком.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ