Голландський мир

У Нідерландах ось уже шість місяців тривають переговори про формування парламентської коаліції. Поки нічого не ясно, але найгірше позаду — популісти і праворадикали програли

Максим Бутченко

 

Ц ентр політичного життя Нідерландів знаходиться не в столиці Амстердамі, як багато хто міг би подумати, а на березі невеликого ставка Хоффейвер в центрі Гааги. Саме там, оточений клумбами і тюльпанами, височить адміністративний центр країни, так званий Бінненхоф (з нідерладської - внутрішній двір), де розташовані будівлі парламенту і резиденція прем'єр-міністра. 61-річний голландець Арі ван де Ента пояснює: ще навесні в Нідерландах боялися, що на парламентських виборах праворадикали з Партії свободи (PVV), відомої своєю антиемігрантською політикою, наберуть більше голосів, ніж усі їх опоненти.

Її лідер Герт Вілдерс під час виборчих перегонів виступав за закриття голландських мечетей та ісламських шкіл. У Нідерландах проживає близько 960 тис. мусульман, що чимало для країни з населенням в 17 млн осіб. Крім того, PVV ратувала за вихід Нідерландів з Євросоюзу. Це означає, що у співдружності після Brexit міг з'явитися ще один головний біль у вигляді Hollexit.

Але в березні, всупереч прогнозам, PVV взяла менше парламентських місць, ніж планувала, — 19 крісел. А правляча правоцентристська Народна партія за свободу і демократію (VVD) знову №1-31 крісло зі 150 можливих.

Чинний прем'єр Марк Рютте урочисто оголосив, що голландці проголосували проти "шкідливого популізму", проявами якого він назвав в тому числі Брекзіт і перемогу Дональда Трампа на виборах в США.

У той день багато голландців з полегшенням зітхнули. А ось Арі ван де Ента — ні. "Голландію чекає, напевно, один з найконсервативніших урядів за останні роки, — говорить він.— Особливо [гостро] постане питання з напливом іммігрантів. Не занадто радикально, але відчутно".

Нідерландське суспільство завжди було неоднорідним. Але особливо чітко його поляризація стала помітна в останні роки, про що свідчать такі цифри: взяти участь в останніх парламентських виборах виявила бажання 81 партія. Щоб бути допущеними до виборів, вони повинні були зібрати підписи на свою підтримку в 30 регіонах країни. Вдалося не всім. У виборах взяли участь 28 партій, що теж для такої невеликої країни, як Голландія, чимало. В кінцевому рахунку 13 отримали достатньо голосів, щоб їх члени стали депутатами. І це результат, гідний подиву: в українському парламенті їх шість.

"У містах у нас голосують за прогресивних лібералів, а в селах — за правих чи консерваторів, — каже 24-річний голландець Тобіас Волс.— Голландія схожа на поле тюльпанів — рябить від кольорів і думок". Яблуком розбрату часто служать речі, зрозумілі тільки голландцям. Наприклад, ліберали вимагають спростити доступ громадян до евтаназії. Партія свободи бореться за те, щоб заборонити в країні використання вітрогенераторів. Оскільки, на думку місцевих праворадикалів, вони шкодять природі.

Н ідерланди — суворо парламентська держава. Королівська родина ще в XIX столітті передала владу двопалатному парламенту. Тоді ж була прийнята Конституція, що обмежує повноваження короля і підсилює виконавчу владу Кабінету міністрів.

На чолі уряду ось вже сім років стоїть Марк Рютте. Очолювана ним партія три рази поспіль перемагала на виборах в нижню палату парламенту, де 75 депутатів розробляють закони, які затверджують 150 членів парламенту верхньої палати.

Щоб створити коаліцію, необхідно зібрати воєдино 76 депутатів. Для Партії свобода ця місія нездійсненна. Ніхто, хто входить в парламент, не захотів ділити з нею владу, вважаючи PVV занадто "токсичною" для будь-якого зіткнення з нею.

Тому зараз проходять переговори про створення коаліції на чолі з VVD, також до складу повинні увійти партії Християнсько-демократичний заклик, Демократи 66, Християнський союз і, можливо, Зелені ліві. Волс каже, що з п'яти претендентів на коаліцію у трьох негативне ставлення до мігрантів. Але вони не налаштовані настільки радикально, як голландські свободівці.

"Два роки тому центри прийому біженців з'явилися в невеликих поселеннях, — розповідає Волс.— Люди злякалися, хоча причин особливих немає, адже всього в Нідерланди прибуло менше 1% мігрантів від загального населення".

Українець Олександр Снідалов більше трьох років прожив в Нідерландах і завжди стежив за політичними процесами. Він вважає, що голландський парламентаризм напрацював безліч способів, як забезпечувати ефективне управління в країні. Якщо жодна партія не набрала більшість голосів, а отже, не може сама ініціювати коаліцію, збирає так звана парламентська меншість, на основі якої і створюється майбутній уряд... Правда, вже ніхто не може сам призначити прем'єра, заради чого йдуть довгі переговори.

Що найважливіше і характерне для всіх західних демократій, в тому числі і для Нідерландів, — це те, що всі депутати знаходяться під жорстким контролем медіа. Будь-який скандал з претензією на ділову неохайність — і кінець політичній кар'єрі. Правда, найчастіше місцевій пресі доводиться нудьгувати. Так як, згідно з індексом сприйняття корупції Transparency International, Нідерланди входять до вісімки найчистіших від цього пороку країн. Позаду голландців виявилися канадці і німці.

При цьому майже всі співрозмовники НВ відзначили, що рівень довіри до парламентаризму Нідерландів — досить низький. Згідно зі статистичними даними Statistics Netherlands, тільки 31% голландців довіряє палатам парламенту. Але політики не сумують. Адже ще менше число голландців довіряють ЗМІ і церкві. Хтось може сказати: "Цим голландцям не догодиш". Але це не так. Найбільше мешканці цього європейського північного заходу довіряють банкам (69%) і поліції (67%).

Що в перекладі з мови цифр на мову букв означає, що за фінансову стабільність і особисту безпеку голландці більш-менш спокійні. А то, що в парламенті, медіа та церкві "все не так", але ж це справа вирішувана. Перших можна переобрати. Друге — не читати. Третє — не помічати.

Головне — це здатність суспільства домовлятися з усіх ключових питань. А воно в Голландії зараз одне — формування коаліції переможців.

Арі ван де Ента чи то впевнений, чи то сподівається, що вона буде стабільною. Адже велика частина політичних сил, які об'єдналися навколо уряду, ідеологічно близька один до одного. А навіть якщо і не так, то у Арі ван де Ента заготовлений ще один варіант відповіді на виклики майбутнього: "У Голландії історія парламентаризму настільки глибока, що ми можемо вийти практично з будь-якої політичної кризи", — резюмує він.