Сюрпризи для росіян. Що за озброєння отримає Україна для застосування на F-16 та які завдання в першу чергу вирішать ці літаки

— По-перше, скажу, що після Великодня ми ці літаки не отримаємо. Це був такий жарт від речника Повітряних сил ЗСУ Іллі Євлаша.

По-друге, я поки не розумію, чому такий хайп [галас] навколо цих F-16. Річ у тім, що ті літаки, які нам нададуть, це — машини перших серій, які, у ліпшому випадку, просто замінять вибиті МіГ-29 і Су-27.

Щодо озброєння, яке можуть нести винищувачі F-16, то далекобійних ракет, які собі дехто нафантазував, там фактично не буде. Річ у тім, що технічні можливості не дозволяють використовувати далекобійні ракети класу повітря-повітря із літаків F-16 перших серій. Тому що їх оснащено радаром, дальності дії якого просто не достатньо для супроводу таких ракет.

Через це західні аналітики й пілоти кажуть, що, у першу чергу, це будуть літаки для підсилення української ППО, тобто для знищення ворожих крилатих ракет, безпілотників тощо. Ну і, можливо, для нанесення ударів по першій лінії фронту, для чого використовуватимуться ті ж [протирадіолокаційні] ракети AGM-88 HARM, бомби з лазерним наведенням і т. п.

Таким чином, слід розуміти, що можливості надаваних нам F-16 досить обмежені. Та й кількість [наданих літаків] навряд чи буде відразу відчутна. Звісно, у медійному плані це добре — Україна отримає літаки західного виробництва, але у військовому плані миттєвого «вау"-ефекту не буде.

— Якщо українська армія поки не отримує далекобійні ракети, то яка дальність ураження тих зразків, на які Повітряні сили ЗСУ можуть розраховувати?

— Приблизно до 120 км. Але необхідно розуміти, що для всього потрібна ціла інфраструктура.

Річ у тім, що на Заході F-16 працюють у зв’язці з військовим стратегічним літаком дальнього радіолокаційного виявлення Boeing E-3 Sentry, так званий AWACS. Таким чином останній дає наведення, після чого винищувачі відпрацьовують по цілях. Тому важко сказати, як це буде реалізовано в Україні, доки не зрозуміло ні базування [F-16], ні хто виконуватиме роль AWACS.

А от використання західних винищувачів у ролі штурмовиків, як-от Су-25, то це виглядає, як повноцінна заміна нашого авіапарку з такими ж можливостями. Адже F-16 зможуть використовувати високоточні крилаті ракета класу повітря-поверхня AGM-158 JASSM, такий американський аналог Storm Shadow, або ж бомби JDAM. Тобто все те, що зараз використовують наші МіГ-29 і Су-27.

До того ж, здається, F-16 можуть нести французькі керовані авіабомби AASM Hammer. А британці заявили, що надають Україні авіабомби з лазерним наведенням Paveway IV, які потужніші за американські JDAM.

— Ну, і ракети класу повітря-повітря теж можуть з’явитися на озброєнні надаваних Україні F-16?

— Насправді США в кількох пакетах військової допомоги вже надавали Україні ракети класу повітря-повітря, це і AIM-9 Sidewinder, і AIM-120 AMRAAM. Усе це передбачено. Тобто літаки в Україну не надійдуть «голі», а матимуть якесь базове оснащення та озброєння.

Але мріяти про те, що Повітряні сили ЗСУ збиватимуть МіГ-31К чи якісь інші російські літаки над Москвою або над Смоленськом, поки не варто. Це не про F-16 першої серії.

Адже зараз європейці передаватимуть ті винищувачі, які зніматимуть у себе з озброєння й замінюватимуть їх на F-35. Тому зрозуміло, що там будуть борти, скажімо, 1991-го чи 1993 року, які фактично будуть ровесниками тих же Міг-29 і Су-27.

— Але західні винищувачі все ж кращі за радянські?

— Вони інші. Тут варто зазначити, що F-16 ніколи не використовувались проти противників, які мали рівнозначну зброю. Бо, якщо пригадати, то ці літаки свого часу використовував Ізраїль проти арабів, F-16 брали участь у війні в Іраку та в Афганістані. Тому одна річ воювати проти погано озброєного противника, і геть інша — проти російської армії.

Тому, яка саме тактика буде розроблена і як західні літаки використовуватимуться проти російських окупантів, покаже тільки час.

— У такому разі, яка мінімальна кількість винищувачів F-16 необхідна Україні, щоб відчути від них ефект?

— Мова має йти про 24−36 літаків, щоб підсилити ППО, скажімо, на Західній Україні чи в Житомирській області. А те, що нам мають передати 8−12 одиниць західних винищувачів, то це поки ні про що.

А ще ж потрібно відпрацювати їхнє базування, тактику, як це буде в реальності, хто наводитиме літаки на ціль, як їх обслуговувати тощо. Тому поки запитань більше, ніж відповідей.

До того ж слід розуміти, що за цей час українські пілоти змогли отримати тільки базову підготовку. Тобто їх навчали здійснювати зліт-посадку, відпрацьовувалося групове злітання чи робота в парі. Ну і було кілька занять із використанням зброї, наприклад, робота по малорозмірній цілі та робота з якимось типом бомб. І все.

І очевидно, що протистояти доведеться російській армії, яка вже має дворічний досвід повномасштабної війни та має на озброєнні досить потужні далекобійні ракети.

Втім, для ворога теж постає питання наведення. Адже після втрати двох літаків далекого радіолокаційного виявлення та управління А-50 у росіяни можливостей значно поменшало. Бо якщо раніше біля кордонів України в повітрі були чотири літаки А-50, то нині їх менше. Тому можливості у агресора не такі райдужні, й він очікує на F-16 з певним острахом, адже він ще не стикався із західною авіаційною технікою. Одна річ, МіГ-29, характеристики якого росіяни добре знають, з яким працювали на полігонах у ролі повітряної цілі, а геть інша — західна техніка. Тут можуть бути для росіян сюрпризи.

— А що, на вашу думку, може стати першочерговими цілями для F-16?

— Не думаю, що їх відразу кинуть у якусь «м’ясорубку». Адже ризик втратити [літак] у перших же вильотах досить високий. Тому перші цілі будуть такі ж, як на полігоні. Тобто відпрацював і відійшов, прикритий мінімальною ППО. Інакше кажучи, вони знаходитимуть шпаринку й знищуватимуть якусь позицію ворожого зенітного ракетного комплексу. Працюватимуть там, де ворожа ціль найменш прикрита.

Адже, зрозуміло, що, по-перше, потрібен медійний ефект, щоб була красива картинка, як ракета прилітає, наприклад, у російський ЗРК С-400 Тріумф. А по-друге, щоб це було максимально безпечно. Тому що західні союзники будуть вкрай незадоволені втратою F-16 у першому ж бойовому вильоті.

— Ну, а чи можна буде західним авіаційним озброєнням знищувати ворожі літаки у повітряному просторі РФ чи на території агресора?

— Ні, бо ж не буде далекобійного озброєння. Хіба що буде пропрацьована якась засідка, на кшталт тієї, що була у травні 2023-го, коли над Брянщиною збили чотири ворожі борти — два гелікоптери Мі-8 і винищувачі Су-34 та Су-35, або як було пропрацьовано збиття стратегічного бомбардувальника Ту-22.

Але слід розуміти, що цьому передують довгі тижні підготовки, щоб так підловити. Адже фактично росіян підловили на тому, що вони постійно повторювали одне й те ж.

Втім, думаю, щось вигадають і без далекобійного озброєння, але це не буде швидко. Навіть, якщо умовно завтра в Україні з’являться F-16, така операція буде проведена не раніше, ніж через два-три місяці

— До яких подальших кроків з боку західних союзників може призвести прецедент із наданням Україні винищувачів F-16?

— Абсолютно точно можна сказати, що такий підхід і досвід використовуватимуться й надалі. Адже поки ще вагається Швеція, яка ніби як не проти надати Україні кілька [багатоцільових винищувачів] JAS 39 Gripen. Вагається Франція, яка планує передати [багатоцільові винищувачі] Dassault Mirage 2000. Хоча час від часу з’являлася напівофіційна інформація, що українські пілоти вже навіть тренуються літати на цих винищувачах.

Тому прецедент передачі західної авіаційної техніки, особливо якщо вона буде ефективною, а Україна продемонструє, що західні партнери передають винищувачі не аби куди, — може стати додатковим стимулом для передачі Повітряним силам ЗСУ й інших літаків.

— І що це дасть Україні?

— Річ у тім, що зараз у нас навіть носіїв авіаційних крилатих ракет Storm Shadow лічені одиниці. Втрати фронтових бомбардувальників Су-24 якщо не колосальні, то досить значні. В Україні взагалі було дві ескадрильї Су-24, одна з яких — розвідувальна. Тому з часом може виникнути ситуація, що матимемо Storm Shadow, а от пускати їх буде ні з чого, бо не буде платформ. Тому що винищувачі МіГ-29 і Су-27 не можуть пускати Storm Shadow, їх можуть брати під крило тільки Су-24. До того ж і з МіГ-29 та Су-27 ситуація доволі критична.

— У цьому контексті я б згадав ще й авіаційні крилаті ракети Taurus, адже їх теж можуть запускати не всі літаки. Здається, для цього потрібні вже не F-16, а такі винищувачі, як Eurofighter Typhoon?

— Абсолютно точно. Втім, слід розуміти, що західне авіаційне озброєння все ж таки більше узгоджується із західними літаками, ніж із радянськими. Тому й варіанти використання Taurus на F-16 геть інші [ніж на радянських винищувачах]. Для цього необхідно лише написати додаткову програму. Адже пілони там натовського стандарту, використання шини підключення теж стандартне. Питання тільки в написанні відповідних програм. Але, думаю, що для цього є кваліфіковані програмісти як у Німеччині, так і в Україні.

Інакше кажучи, це не буде, як у випадку з МіГ-29, коли необхідно розробити під ракету новий пілон, а потім намагатися забезпечити керування боєприпасом із допомогою планшетного комп’ютера.

— Тобто теоретично Україна зможе використовувати F-16 і для запуску ракет Taurus?

— Суто теоретично — так. І якщо там будуть якісь доопрацювання, то вони будуть незначні.