Був виключений з Партії регіонів. Головні факти про Дмитра Мариніна, який балотується в мери Харкова
11 жовтня 2021, 14:33
Співробітник МВС, виконроб, комунальник та інженер на заводі бронетанкової техніки
Дмитро Маринин народився 9 липня 1967 року в Донецьку, повідомляє харківський новинний портал Редпост.
Після школи вступив до Горьківського політехнічного інституту (зараз Нижегородський політехнічний інститут в Нижньому Новгороді, у 1932−1990 роках місто називалося Горький).
У 1985 році, після першого курсу, приїхав до Харкова і вступив до Харківського вищого військового училища тилу МВС СРСР, навчався у взводі спецпризначення. Ще через рік Мариніна комісували за станом здоров’я і перевели у військову частину 7454, в якій він служив до жовтня 1987 року.
У 1990−1991 роках Маринін працював в МВС, а потім прийшов в будівельну фірму АТ Агросервіс-Україна виконробом. У наступному році він став заступником директора Будівельно-монтажного управління-1.
З 2001 року Маринін був заступником директора в ТОВ Будівельна фірма Скеля. А з 2002 року він п’ять років працював в науково-виробничому підприємстві Промтехпостач, займаючи посади від начальника ділянки до директора.
При цьому у 2005 році він закінчив Харківський національний автомобільно-дорожній університет, отримавши повну вищу освіту за спеціальністю Автомобілі та автомобільне господарство і кваліфікацію інженера-механіка. У наступному році Маринин також отримав освіту за напрямом Економіка і підприємництво.
З кінця липня 2007 року по кінець грудня 2008 року він був заступником директора КП Жилкомсервіс, потім три місяці був начальником Управління експлуатації та ремонту житлового фонду на цьому ж підприємстві. З 1 квітня 2009 року Маринин очолював Управління ремонту і реконструкції житлового фонду КП Жилкомсервіс.
У червні 2010 року він став радником з питань житлово-комунального господарства мера Харкова Геннадія Кернеса. На цій посаді Маринін залишався до листопада 2012 року.
З січня по травень 2012 року він також був першим заступником головного інженера на держпідприємстві Завод ім. Малишева — оборонного підприємства з виробництва бронетанкової техніки.
Членство в Партії регіонів і виключення з неї
У 2010 році Дмитро Маринин був обраний до Харківської міської ради від Партії регіонів. За даними видання Адвокат консалтинг, Маринин був членом Партії регіонів з 2006 року.
Проте 3 жовтня його виключили як із фракції регіоналів у міськраді, так і з самої партії.
«В обох випадках причини однакові: за порушення Статуту та Програми партії, партійної дисципліни і дії, які несумісні з членством в Партії регіонів, паплюжать її і негативно впливають на її репутацію», — говорилося в повідомленні Харківської міської ради з цього приводу.
Геннадій Кернес, який був тоді мером, сказав, що виключення Мариніна було погоджене з керівництвом обласної організації Партії Регіонів.
«Ми бачимо свої помилки, і якщо ми — однопартійці, то це не означає, що дозволено здійснювати різні вчинки не в інтересах людей, працювати на підрив іміджу влади, партії і своїх колег. Депутати повинні знати, що вимагають від них виборці, вони повинні постійно бути серед людей і повинні працювати для них», — заявив також Кернес з приводу виключення однопартійця і радника.
Видання Адвокат консалтинг наводить також коментар з приводу виключення з Партії регіонів Мариніна Михайла Добкіна, який на той момент очолював Харківську ОДА і був главою харківської обласної організації Партії регіонів.
«Я завжди попереджав публічно, що вимоги до членів Партії регіонів вище, ніж до безпартійних, бо ми запитуємо з них як за основною роботою, так і по партійній лінії, — наголосив він. — Якщо людина забруднила високе ім'я члена Партії регіонів своїми протиправними діями і порушенням чинного Статуту партії, то їй більш немає місця в наших рядах», — заявив Добкін.
Сам Маринін в ефірі Robinzon TV сказав, що дізнався про своє виключення з партії після того, як йому о 9 годині вечора зателефонував і повідомив про це товариш. Він наголошував, що ніхто його про це не сповіщав і на засідання партії, на якому прийняли рішення про його виключення, він також не був запрошений.
Маринін стверджував, що ініціатором його виключення був Геннадій Кернес.
«Все, що відбулося вчора, це все надумано і намальовано однією єдиною людиною, яка сьогодні приймає всі рішення, як в місті, так і в міській організації Партії регіонів», — заявляв він.
Маринін мав намір оскаржувати своє виключення і звертатися для цього до Миколи Азарова, який на той момент був прем'єр-міністром, та іншого вищого керівництва Партії регіонів.
Він також заявляв, що залишив два депутатські запити на ім'я прокурора Харківської області Геннадія Тюріна та начальника облуправління міліції Віктора Козицького про стеження, допити і погрози щодо нього.
«Я спостерігаю часто біля місця свого проживання людей певних, які чергують то на машинах, то просто сидять на лавочках, роблять дзвінки певні. Я боюся за здоров’я своїх близьких і себе», — говорив Маринін.
Членство в Європейській партії України
На початку квітня 2013 року Маринін, який все ще залишався депутатом міської ради, вступив у Європейську партію України.
«У листопаді 2012 року мене виключили з фракції Партії регіонів. Причиною такого рішення стала моя постійна критика на адресу партії про згубність прийнятих рішень, як для самого міста так для кожного жителя Харкова зокрема. Всі мої спроби переконати керівництво фракції враховувати інтереси харків'ян ігнорувалися. Зрештою, я став їм незручний і мене просто позбулися. … Мною було прийняте рішення про вихід з Партії регіонів», — розповідав він тоді про своє виключення з «регіоналів».
Кримінальна справа і втеча в Абхазію
У червні 2016 року Маринин розповів виданню Накипело про відриту проти нього кримінальну справу, яка на той момент все ще розглядалася, через яку він на кілька місяців втік з України в Абхазію.
Мариніна обвинувачували у розкраданні коштів з використанням службового становища (ст. 191 ч. 4 Кримінального кодексу України) та службовому підробленні (ст. 366 ч. 2 Кримінального кодексу України) в той час, коли він очолював КП Жилкомсервіс.
На той момент вже колишній депутат міськради стверджував, що справа проти нього була сфабрикована за вказівкою Кернеса. Маринін розповів, що під час перебування на посаді заступника директора КП Жилкомсервіс, куди його запросив Кернес, він дізнався про «незаконні схеми», які відбувалися як в самому підприємстві, так і навколо нього. Коли Маринін став депутатом і членом постійної комісії з житлово-комунального господарства, він, за його словами, почав боротися з цими «схемами», але йому стали погрожувати. У 2012 році його вперше викликали на бесіду в Управління з боротьби з економічною злочинністю, а потім обласний прокурор підписав підозру щодо Мариніна.
«Деякі з правоохоронців говорили, що мені потрібно тікати з країни, тому що на другому допиті повинні пред’явити рішення суду про арешт. Говорили, що в СІЗО мене посадять до звичайних кримінальних злочинців, а вони вже будуть робити те, що від них вимагав Кернес. Він вимагав вибити з мене відмову від депутатства», — стверджував екс-депутат у 2016 році.
У підсумку у жовтні 2013 року Маринін втік до Росії, а звідти — в Абхазію. У березні 2014 року, після Революції Гідності, Маринін повернувся в Україну. У тому ж році він безуспішно балотувався в Раду в одномандатному виборчому окрузі № 168.
У червні 2016 року кримінальну справу проти Мариніна передали до суду.
У підсумку за статтею про службове підроблення його виправдали, а статтю про розкрадання коштів з використанням службового становища перекваліфікували на службову недбалість. За цією статтею його засудили до трьох років позбавлення волі з позбавленням права займати організаційно-розпорядчі посади на два роки. Водночас його звільнили від покарання у зв’язку із закінченням терміну давності.
«Приблизно сьогодні суддя сказала так, що так, ви не вкрали, вона, до речі, скасувала збиток, збиток 166 тисяч, що просять Жилкомсервіс, ну це смішно. Вона скасувала, спасибі їй, тут мене виправдала. Але недбалості я теж не бачу, недбалість — це халатність моїх підлеглих, які надали документи, які я відповідно за всіма положеннями, які були на підприємстві, я підписав, тут своєї провини я не спостерігаю», — коментував Маринин рішення суду.
Підпал автомобіля Мариніна
За кілька місяців до суду — 22 квітня 2016 року — у ЗМІ з’явилися повідомлення про те, що невідомі підпалили автомобіль Toyota Prado, що належав Мариніну, який стояв у дворі. Машина була повністю знищена вогнем, також вогонь пошкодив два автомобілі які стояли поруч.
«Вони розбили бокові вікна, передні пасажирські, і туди залили якусь запальну суміш. Вони були підготовані, з каністрами, вилили туди запальну суміш — на лобове скло, на капот і підпалили. Машина спалахнула, вони втекли», — розповідав про підпал Маринін.
Поліція розслідувала інцидент як підпал. Маринін стверджував, що замовником підпалу його автомобіля є Геннадій Кернес.
«Бізнесу у мене немає. Я займаюся громадською діяльністю. Раніше був простим депутатом міської ради. Перша моя підозра — це Кернес і його банда, немає у мене більше ворогів», — заявляв він.
Коментуючи цю заяву, директор Департаменту у справах інформації та зв’язків із громадськістю міськради Юрій Сидоренко сказав, що вона «занадто відповідальна» «для такої безвідповідальної людини, яку на минулих виборах не взяла жодна партія».
Викликав поліцію в міськраду через маски
В кінці червня 2020 року видання KharkivToday повідомило, що Маринін викликав поліцію до міськради Харкова, оскільки Харківський міський голова Геннадій Кернес, секретар міськради Олександр Новак, віце-мери Ігор Терехов та Андрій Руденко, директор департаменту бюджету і фінансів Тетяна Таукешева, директор департаменту інфраструктури Сергій Дульфан, директор департаменту житлового господарства Роман Нехорошков, директор Комбінату дитячого харчування Надія Тимофеєва, а також депутати Ігор Вировець, Олексій Калина і Семен Сирота не надягали маски під час засідання міськради.
15 вересня 2020 року в Харківській міськраді офіційно визнали, що Геннадій Кернес перебуває в 17-й міській лікарні з коронавірусом і двостороннім запаленням легенів. Наступного дня його евакуювали на літаку в берлінську клініку Шаріте, де він згодом помер.
Кандидат у мери
Про намір балотуватися в мери Дмитро Маринін заявив у квітні 2021 року в ефірі телеканалу Simon.
Він стверджував, що «готувався до цього ще у 2014 році».
Трохи більше, ніж за рік до цього — в кінці січня 2020 року — Маринін презентував громадську платформу Право знати, головним напрямком роботи якої він назвав громадський контроль за комунальними підприємствами Харкова.
Маринін регулярно критикував в.о. мера Харкова Ігоря Терехова, а 2 жовтня заявив, що подав позов до Адміністративного суду Харкова, оскільки Терехова висунули кандидатом в мери незаконно.
За його словами, на засіданні партії Блок Кернеса — Успішний Харків!, на якому було прийняте рішення про висунення Терехова, були допущені процедурні порушення.
«На цьому з'їзді практично були відсутні члени партії, які повинні були приймати рішення про висунення кандидата на майбутні вибори», — заявив він зокрема.
7 жовтня він повідомив, що суд відмовився розглядати його позов, і Апеляційний суд підтримав це рішення.
До цього Маринин заявляв, що Терехов отримав посаду секретаря Харківської міськради незаконно, оскільки обраний мером Геннадій Кернес, який подав його кандидатуру електронною поштою «перебував у непритомному стані весь час перебування у клініці Шаріте» і «не міг приймати ніяких рішень, ставити підписи, когось призначати».
5 жовтня 2021 року Маринін заявив, що не є приватним підприємцем або активістом.
«Дмитро Олексійович Маринін — аспірант Кафедри регіонального розвитку та місцевого самоврядування в Національній Академії державного управління при Президентові України! Моє основне заняття — наукова робота, з написання дисертації на здобуття звання доктор філософії Державного управління», — наголосив він.