Демобілізація і ротація. Депутати розглядають нові підстави для звільнення військових, відпустки та порядок ротації

Загальну мобілізацію та воєнний стан в Україні продовжили до 14 лютого 2024 року. Умови служби у воєнний час відрізняються від мирного, і військові мають менше підстав для відпустки, тривалість їх коротша, звільнення відбувається за чотирма основними підставами, а ротація засекречена і порядок вирішується вищим військовим керівництвом.

В Україні розглядають зміни до законодавства, які впорядкують порядок, підстави і терміни звільнення, відпусток і ротації. Поки депутати мають робочий варіант проекта, який досі на обговоренні, й не відомо, на якій стадії розгляду він знаходиться, що ще можуть додати чи прибрати із тексту.

Демобілізація 2024 ― хто може отримати право на звільнення

Цей проєкт закону регулює питання звільнення з військової служби. Зокрема, ним дозволяється звільнення зі служби:

• у зв’язку зі звільненням з полону (якщо військовий не захотів продовжувати службу);
• за власним бажанням — для військових із числа іноземців та осіб без громадянства, які проходять службу за контрактом у ЗСУ, Державній спеціальній службі транспорту чи Нацгвардії України.

Ротація 2024 ― які зміни розглядають у проекті

В проекті, який отримав NV є статті, які стосуються ротації військовослужбовців:

• військові, які беруть безпосередню участь у відсічі збройної агресії проти України, підлягають ротації для відпочинку та відновлення боєздатності не пізніше ніж через три місяці безперервної участі;
• військові строкової служби звільняються з військової служби у запас у термін, що не перевищує шість місяців, з дня набрання чинності закону;
• військові, які проходять службу на посадах в територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, мають переміщуватися на інші посади до військових частин через три місяці служби в ТЦК. Повторне призначення до ТЦК можливе у порядку просування по службі, але не раніше ніж через три роки;

Відпустка військовим ― які зміни розглядають до існуючого порядку

Законопроєкт також регулює норми про надання відпустки. Зокрема, після звільнення з полону військовому має надаватися додаткова відпустка із збереженням грошового забезпечення тривалістю 90 календарних днів без поділу на частини.

Окрім того, така ж додаткова відпустка має надаватися військовим, які після введення воєнного стану проходили протягом 24 місяців безперервну військову службу, брали безпосередню участь у бойових діях не менше 12 місяців та виявили бажання для подальшого проходження військової служби.

Звільнення з військової служби ― які підстави діють

Наразі військові в Україні під час воєнного стану мають право на звільнення за підставами, вказаними у статті 26 закону України Про військовий обов’язок та військову службу. Крім того, законодавством передбачено, що строк служби військових обмежений закінченням воєнного стану, наказом про демобілізацію або наявністю підстав для звільнення, якщо вони підтверджені документально.

Звільнитися військові, мобілізовані за призовом можуть:

1) за станом здоров’я;

2) за сімейними обставинами;

3) у разі досягнення граничного віку перебування на службі

4) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання.

Підстави для звільнення такі:

1. За станом здоров’я. Військовослужбовець може бути звільнений через постанову ВЛК:

• про непридатність до військової служби з виключенням з військового;
• про непридатність до військової служби з переоглядом через 6−12 місяців;

У разі важких хвороб у військових, на ВЛК можуть призначати лікування з обстеженням через певний час. Раніше, дообстеження було необхідне через два місяці. Після вступу в силу законопроєкту № 8169, військовослужбовець, який має тяжку хворобу, відправлений на лікування із дообстеженням має право на звільнення за станом здоров’я. Після дообстеження ВЛК зможе прийняти рішення про повернення до служби чи звільнення з виключенням з обліку.

2. Найбільше підстав для звільнення військових ― за сімейними обставинами.

• у зв’язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років;
• у зв’язку з вихованням дитини, хворої на тяжкі захворювання, вказані в законі, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
• у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;
• у зв’язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
• у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною;
• у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи;
• у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
• військовослужбовці-жінки — у зв’язку з вагітністю;
• військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
• один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;
• військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
• перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років;
• військовослужбовці, якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.

3. Граничний вік перебування військових на службі ― 60 років. Під час воєнного стану військові можуть за власним бажанням залишатися на службі понад граничний вік до 5 років.

4. У разі набрання сили обвинувачувального вироку суду військовий може бути звільнений у разі обмеження волі або позбавлення військового звання.

Звільнення з військової служби контрактників

Для військових, які служать за контрактом та для мобілізованих військових частково співпадає частина підстав для звільнення з військової служби під час воєнного стану.

Крім основних чотирьох категорій, військові за контрактом мають право на звільнення за власним бажанням ― якщо вони громадяни або піддані іншої країни.

Військові контрактної служби не можуть звільнитися, якщо:

• у них є дружина (чоловік) з інвалідністю;
• один із батьків (своїх чи дружини/чоловіка) є особою з інвалідністю I чи II групи;
• на утриманні військовослужбовця перебуває троє і більше дітей віком до 18 років. У разі якщо частина дітей народжені в іншому шлюбі і проживають з матір'ю, то факт їх утримання підтверджується довідкою про сплату аліментів на рідних дітей.

Ротація в Україні ― чи є зараз

Ротація в Силах Оборони під час воєнного стану проводиться за таємними наказами вищого військового керівництва. Затвердженого законом порядку ротації, про який було б відомо громадянам України, не існує і не може бути застосованим до теперішньої ситуації.

Існують окремі розпорядження чи накази, які стосуються відправки військових у відрядження, проте це не можна вважати ротацією і їх зміст не дозволяє встановити порядку чи підстав ротації.

Відпустка військовим ― які види є зараз

Юристи Василь Кісіль і Партнери пояснили, які види відпусток загалом доступні мобілізованим, та як подавати рапорт для їх отримання. Під час воєнного стану військовослужбовцям може надаватись:

• частина щорічної основної відпустки;
• відпустка за сімейними обставинами та з інших поважних причин;
• відпустка військовослужбовцям-жінкам у зв’язку з вагітністю та пологами;
• відпустка для догляду за дитиною;
• відпустка у зв’язку з хворобою або для лікування після тяжкого поранення.

Трьом категоріям військових в червні 2023 року продовжили терміни відпустки.

«Раніше військовослужбовці мали можливість отримати щорічну відпустку під час воєнного стану лише на 10 днів. Наразі термін такої відпустки збільшився до 30-ти днів. Така відпустка надається без урахування часу на дорогу, яка може займати не більше двох діб в один кінець. Така щорічна відпустка в період дії воєнного стану надається частинами. Можна використати не більше 15-ти днів за один раз — за умови, що відсутні не більше 30% загальної чисельності військових певної категорії підрозділу», ― пояснила NV Ірина Підреза, експертка з Юридичної сотні.

Військові зараз мають відпустки на такий термін:

• мобілізовані військові і контрактники — частина щорічної відпустки 30 днів;
• курсантам — канікулярна відпустка 10 днів зимова та 20 днів літня;
• строковикам — 30 днів відпустки;

Окремо право на відпустку мають жінки-військовослужбовці:

• у зв’язку з вагітністю та пологами;
• для догляду за дитиною до трьох років та якщо дитина потребує домашнього догляду — тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до шести років (якщо обоє батьків є військовослужбовцями, така відпустка надається одному з них за їхнім рішенням).