Придворні інтриги, олігархи і план Зеленського. Інтерв'ю Олександра Данилюка

Ключове (чим наразі займається команда Зеленського – ред.) – розробка плану на перші 100 днів і формування команди. Я зараз залучений, як в ці питання, так і в зовнішньополітичні: міжнародні зустрічі і планування карти візитів президента. З приємного – відповідаємо на привітання міжнародних лідерів, і це, до речі, займає багато часу.

Я б оцінив готовність [плану] у 95%. Це документ, в якому покроково розписано, що саме ми збираємося робити. У команді достатньо людей без досвіду втілення змін. Вони вважають, що можна зробити дуже багато за дуже короткий час. А коли не вдасться реалізувати частину обіцяного, це призведе до дискредитації президента. Тому важлива пріоритизація. Програма 100 днів – це про пріоритети та шляхи реалізації. Наступний крок – відбір сильних людей за цими напрямками.

Перший [пріоритет команди Зеленського] – це боротьба з корупцією. У нас є план з перезапуску антикорупційних органів. Другий – навести порядок у судовій системі. Зараз виробляємо для внесення в парламент конкретні рішення, співпрацюємо з громадськими організаціями, наприклад, з Центром протидії корупції. Ми плануємо запустити набір і атестацію суддів. Третє стосується правоохоронних органів. Реформа СБУ і створення Служби фінансових розслідувань. Остання забере частину функцій у СБУ і Нацполіціі. Потрібно також остаточно ліквідувати Податкову міліцію.

Володимир Зеленський підтримав [нову систему відбору кадрів на всі посади]. Він формує Номінаційний комітет з трьох-чотирьох, максимум, п'яти ключових членів своєї команди. Вони розглядають всіх претендентів по ряду заздалегідь певних критеріїв. В результаті, повинно бути ухвелене, бажано, консенсусне рішення, і дана відповідна рекомендація президенту для ухвалення остаточного рішення.

У нас був передвиборний лозунг: "Весна покаже, хто де крав". Потрібно дивитися на результати, зараз можна багато чого обговорювати. І це правильна тактика – оцінювати конкретні кроки, в цьому випадку – призначення. Зараз величезний інформаційний шум. Багато хто намагається покататися на імені Володимира Зеленського і підвищити свою впізнаваність.

Потрібно йти до Верховної Ради з кадровими призначеннями та пріоритетними законопроектами. Вносити і наполягати – голосуйте! Президент Зеленський збирається так діяти. Чому не голосуєте? І далі... треба зробити так, щоб відмова депутата підтримати хорошу ініціативу мала для нього високу політичну ціну. Нехай пояснює своїм виборцям, чому він проти антикорупційних законів і оновлення кадрів. Нам потрібно, щоб приймалися важливі рішення. Навіщо розпускати працюючу Раду? А непрацюючу – просто необхідно.

Зараз ніхто з нас не повинен торкатися теми Привату і навіть теоретично мати можливість впливати на подальший розвиток подій. Повинна бути збудована стіна між нами і справою Привату, інакше це підірве довіру і дискредитує президента. Більш того я впевнений, що президент не повинен вникати в історію з Приватом.

Якщо одні олігархи побачать в команді Зеленського людей інших олігархів, це буде сигналом: правила залишилися колишніми. Повинні прийти нейтральні люди, що працюють не на когось, а на державу. Також, потрібно зачистити систему влади від представників великого бізнесу. Зараз в системі вистачає людей Фірташа, Ахметова та інших. Вони намагаються влізти всередину, тому що держава не забезпечує чесну конкуренцію і ефективне регулювання економіки.

Наступний етап, і це тільки моє бачення, – заборонити фінансовим групам володіти медіа. Субсидування каналів на десятки мільйонів доларів – це ні що інше, як ціна, яку платять олігархи за політичний вплив. А воно неминуче обходиться нашим громадянам в тисячі разів дорожче.

Вперше [з Володимиром Зеленським] зустрілися в лютому. Я вже прийняв пропозицію очолити інвестфонд. Але вирішив познайомитися з людиною, у якого були всі шанси стати президентом України. Зустрілися разом з Айварас. По-моєму, вони нас покликали на експертну зустріч. Звернув увагу на правильні цінності Зеленського. Вирішив попрацювати деякий час.

[Зеленський] не знав всієї цієї політичної кухні. На нашій зустрічі Зеленський зронив, що у нього відбулася зустріч з послами, і йому здалося, що все пройшло непогано, але в ЗМІ написали, що жахливо. Я переговорив з послами, нічого страшного не було, але був злив у пресу, нібито, про погані зустрічі. Це зіпсувало фон відносин кандидата Зеленського з західними партнерами. А я розумів, щоб впевнено рухатися далі, у нього зараз повинні бути налагоджені відносини з ними. Спираючись на свою репутацію, організував зустрічі з Послами G7, МВФ, Світовим банком і т.д. А пізніше – і з президентом Франції. Так я став займатися міжнародкою. Але я не бачу себе в цьому напрямку в довгостроковій перспективі. У мене інші амбіції.

[Придворні інтриги навколо Зеленського] присутні. Але це не порівняти з візантійщиною в оточенні Петра Олексійовича. Тут дуже багато прямої комунікації. І такі речі не сприймаються. Зеленський – пряма людина, і це великий плюс.