Оскільки наше суспільство раптово висловило величезну стурбованість наявністю профільної освіти у великих керівників, хотів би поділитися деякими думками з цього приводу.
Ніколи, ніколи в історії незалежної України не було проблем з тим, що йому не вистачає професійних знань. Міністрам завжди не вистачало совісті. І головні народні вимоги до міністрів, керівників адміністрацій та генеральних прокурорів насправді дуже прості і зрозумілі: не брехати, не красти, діяти в інтересах країни. А цього, як ви розумієте, ні в якому інституті не вчать.
Особистий досвід спілкування з Квіташвілі (міністром без профільної освіти) і спостереження за його діяльністю, певним чином вплинули на моє ставлення до обговорюваного питання.
Один елементарний, але показовий приклад.
Є якийсь утримуваний на народні гроші монстр під назвою «інститут удосконалення лікарів»: величезна, неефективна, наскрізь пронизана бумаготворчістю і корупцією структура. Для того, щоб її змінити, потрібно розуміти, як вона працює, що це за курси спеціалізації чи підвищення кваліфікації, як і якою ціною здаються іспити, як головний лікар вирішує, кого і на які курси направити, і багато іншого. Реформувати це без спеціальних знань і досвіду роботи в системі не можна. Але без знань і досвіду можна або закрити, або нічого не робити.
Таким чином, якщо новоспечений керівник готовий до еволюційних змін ввіреної йому структури, без профільної освіти йому не обійтися.
Абсолютно очевидно, що, якщо реальних реформ в планах немає, а мета походу у владу – продаж посад і рішень, освіта взагалі не має ніякого значення і не є темою для обговорення.
Наявність спеціальної освіти бажана, але не критична і не обов'язкова в ситуації, коли прийнято рішення про революційні перетворення, про зміни принципового характеру, які торкнуться кожного жителя країни. Зрозуміло, що ключ до революційних реформ — особистість реформатора і його підтримка вищим політичним керівництвом.
Оскільки нинішнє керівництво у прагненні до революційних реформ поки не помічено, недивний суспільний скептицизм, пов'язаний з тотальним дефіцитом у владі тих, хто не бреше і не краде.
Текст публікується з дозволу автора.