Учасники Всесвітнього економічного Форуму виокремили репутацію як один із головних компонентів ринкової вартості бізнесу, що займає до 25% в структурі його вартості, впливає на рішення інвесторів, акціонерів, партнерів, співробітників компанії і, звичайно ж, на вибір її кінцевих клієнтів та покупців.
Консалтингова компанія Deloitte провела опитування 300 топ-менеджерів, що керують бізнесом різного спрямування у всіх частинах світу і 88% опитаних назвали репутаційні ризики одним з головних викликів для бізнесу. Якщо вони не відпрацьовуються якісно, то мають тенденцію загострюватися і переростати в стратегічну кризу для компанії.
Продукт з підмоченою репутацією перестають купувати, а разом з падінням продажів неминуче падають і доходи бізнесу. 41% опитаних назвали головними наслідками репутаційної кризи зниження доходів і прибутків компанії, втрату цінності бренду (41%), розслідування та санкції з боку держрегуляторів (37%). Головними причинами для кризи репутації бізнесу є неетична поведінка компанії та її співробітників (шахрайство, хабарництво, корупція), ненадійність систем фізичної та кібербезпеки, а також низька якість товарів та послуг.
Доповнюючи вищесказане, я б виділила четверту причину, особливо актуальну для України – низьку культуру діалогу зі споживачем. Нерідко буває так, що продукт чи послуга були надані неналежним чином, при цьому усунути недоліки – справа абсолютно неважка, проте потребує часу. Виробник/продавець береться за фактичне усунення недоліку, але некоректно інформує клієнта щодо того, як буде вирішуватися питання. Наприклад, хто є уповноваженою особою щодо прийняття рішення по суті претензії; як, ким і коли будуть усунені недоліки і тому подібне. В результаті клієнт переживає та емоційно занурюється в ситуацію набагато більше, аніж вона на те реально заслуговує. Отримані негативні емоції в подальшому трансформуються в негативне ставлення до компанії/бренду, навіть якщо ситуація була вирішена позитивно. Все як у відомому анекдоті: «Ложечки знайшлися, проте осад лишився».
Відкритість каже про те, що компанії нема чого приховувавати
В моєму особистому клієнтському досвіді є історія про те, як через підозру у шахрайських операціях закордоном банк заблокував мою кредитну картку і жодним чином не повідомив мені про це. Про те, що картка заблокована, я дізналася абсолютно випадково в найбільш непідходящий момент, коли просто не змогла здійснити важливу для себе покупку. Клієнтської лояльності до банку мені ця історія не додала. Був у мене ще один випадок, коли туфлі, придбані у відомому магазині, виявилися з дефектом, магазин взяв їх на 1 день для діагностики, а повернув через 10. Напевно, діагностика цілком могла затребувати і більшого часу. І я як споживач із розумінням до цього поставилась б, якби магазин поінформував мене щодо особливостей цього процесу. Але проходила діагностика у стані «тотального мовчання» і ігнорування мене персоналом магазину. Врешті-решт, дефекти – підтвердилися, туфлі – забрали, гроші – повернули… Але 10 днів «ігнору» зробили свою справу. В цьому магазині я більше не купую нічого, принципово.
Впевнена, схожі історії траплялися з кожним. Ситуації негативного клієнтського досвіду, де пожежу можна було погасити на стадії іскри, якщо б компанія була проактивною у комунікації. Вчасно і повному обсязі подана інформація щодо статусу вирішення питання здатна заспокоїти навіть дуже негативно налаштованого клієнта, знизити емоційне напруження ситуації. Більш того, відкритий діалог з клієнтом може навіть трансформувати негатив у позитив і підвищити лояльність.
Сталася зі мною якось історія під час подорожі Португалією. Моя подруга захворіла, їй було геть зле, симптоматика – загадкова. Посеред ночі були вимушені їхати до найближчого госпіталю. Там неочікувано для нас її направили на повноцінне велике обстеження, яке тривало… майже 5 годин.
Протягом цього часу я звісно ж переживала за подругу. Проте на табло в залі очікування постійно висвічувалася інформація щодо того, на якому етапі обстеження знаходиться міс Вікторія Д: «здає аналіз крові», «проходить консультацію у терапевта», «отримує лікувальну процедуру і буде вільна за 40 хвилин». За всі 5 годин очікування у мене жодного разу не виникло необхідності вияснити статус того, що відбувається у персоналу або губитися у найгірших здогадках через брак інформації. З того часу минуло 4 роки, але я не втомлюся розказувати цю історію і хвалити ставлення португальської медицини до громадян.
Бути ефективним в комунікації з клієнтом в момент кризи, коли той найбільш потребує чесності і підтримку бренду, перетворювати складну ситуацію на win-win-партнерство – зовсім не складно. Для цього необхідно:
• Бути уважним до відгуків і зворотнього зв’язку від клієнтів. Фейсбук, гаряча лінія, візит в точку продажу – потрібно працювати з кожним негативним відгуком. Навіть розгніваний покупець завдяки персоніфікованому підходу до вирішення проблеми може перетворитися на задоволеного і лояльного. А ще відгуки, особливо в соцмережах – це хай і не ідеальний, але безплатний аналог маркетингового дослідження, індикатор взаємодії продукту/бізнесу з аудиторією. Діалог з користувачами може подарувати вам багато ідей про те, як вдосконалити роботу.
· Надавати більше інформації, ніж питають. «‒ Коли буде усунуто дефект? ‒ Протягом 7 робочих днів. Деталі замовлять вже завтра. 1 – 3 дні підуть на доставку і ще 3 дні, щоб зробити ремонт. Як тільки продукт буде готовий, наш менеджер зв’яжеться з вами!» Не бійтеся надати більше інформації, ніж у вас запитали. Відкритість каже про те, що компанії нема чого приховувавати, і вона грає нас стороні клієнта. Так вибудовується ланцюжок «відкритість – довіра – безпека». А це самий правильний шлях до Лояльності.
· Визнавайте помилки. Помиляються усі. І нема нічого страшного, щоб визнати, що ваш продукт чи послуга не ідеальні. Проте завдяки тому, що трапилося у вас з’явився шанс зробити їх ще кращими, а клієнта – щасливішим.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени