Як мінімум, дві міжнародні правозахисні організації відреагували на видалення незалежного російського телеканалу Дождь з українських кабельних мереж гнівними звинуваченнями в «цензурі». Втім, ні в одній з них не пояснили, в чому саме неправа українська влада. Можливо, Freedom House та Комітет із захисту журналістів почали бити у дзвони, наслухавшись вищих кремлівських чиновників, які взяли кричати про «цензуру» проти телеканалу. Того самого, який російський політичний режим неодноразово намагався знищити.
Рішення Національної ради з телерадіомовлення України, звісно, стало шоком. Дождь – один з небагатьох незалежних каналів Росії, а також важливий майданчик для громадських активістів, опозиційних політиків і тих, хто хоче сказати правду, в тому числі, про політично мотивовані арешти в Криму і прокремлівських бойовиків на Донбасі.
У Москви існує давня традиція перебільшувати будь-які обмеження, що вводяться Україною. А в ситуації з відключенням Дождя це зовсім нескладно: в ЗМІ будь-яка тема висвітлюється неточно, а загальна реакція – змішана.
Нацрада з телерадіомовлення України прийняла своє рішення на основі моніторингу програм телеканалу. Дождь повідомили про допущені порушення, але канал так і не вніс обіцяні зміни до мовлення. Перш за все, потрібно відзначити, що Україна не «заборонила» канал як такий. На нього можна підписуватися і дивитися через Інтернет. А ось кабельні телемережі зобов'язані дотримуватися українського законодавства, тому Нацрада і вказала на ряд порушень.
Наприклад, телеканал Дождь говорить про Крим як про частину Росії, показуючи аналогічні карти. В інтерв'ю Радіо Свобода російський політик-утікач Ілля Пономарьов, єдиний депутат Державної Думи РФ, що проголосував проти анексії Криму, зазначив: якби журналісти Дождя показали іншу картинку, на них чекала б в'язниця.
У Москви існує давня традиція перебільшувати будь-які обмеження, що вводяться УкраїноюРеакція Наталії Лігачової, відомої української журналістки, була простою і доречною: «Виходить, що в Росії вони не можуть не виконувати російські закони, а в Україні «Дождь» нехай не виконує закони України?»
Потрібно чітко роз'яснити, в чому тут проблема. Мова йде не про те, чи можуть дві спікера на російському телеканалі висловлювати протилежні точки зору щодо приналежності Криму. Визнану на міжнародному рівні позицію, згідно з якою Крим є і залишиться частиною України, на російському телебаченні взагалі не почуєш. Двом кримчанам – кримському татаринові Ільмі Умерову і журналісту Миколі Семені – загрожує п'ятирічний тюремний термін на окупованому Росією півострові виключно за те, що вони публічно висловилися проти окупації.
Таким чином, щоб не суперечити російському законодавству, телеканал Дождь повинен представляти Крим виключно як частину Росії, в тому числі на картах.
І це в той час, коли Росія веде проти України неоголошену війну, а також витрачає великі суми грошей на пропаганду власного наративу по Криму, війну в Україні і санкцій. Останнім часом спроби просунути російський наратив по Криму активізувалися. Імовірно через проросійську і антисанкційну позицію новообраного президента США Дональда Трампа і його оточення.
Нацрада з телерадіомовлення також зазначила: незважаючи на те, що Дождь взяв на себе зобов'язання дотримуватися українського законодавства, він продовжує транслювати російські рекламні оголошення в Україні. Телеканал навіть створив українську версію свого сайту, але так і не представив його Нацраді з телерадіомовлення для адаптації.
Нацрада також вказує на те, що журналісти Дождя часто в'їжджають на територію Криму незаконно, тобто з боку Росії і без згоди України.
Втім, не все так однозначно. З того часу, як Росія вторглася і анексувала Крим, свобода слова на території півострова різко скоротилася – як і всі інші права і свободи. Можливо, Дождь слухняно повторює російську брехню про статус Криму, але при цьому висвітлює важливі події, такі як численні арешти кримських мусульман за сфабрикованим звинуваченням у «тероризмі».
Freedom House і Комітет із захисту журналістів у своїх заявах необґрунтовано назвали забороною рішення українських властей, у Freedom House навіть припустили, що Україна якимось чином намагалася заборонити перегляд телеканалу в інтернеті, що в корені невірно. Комітет із захисту журналістів, тим часом, стверджує, що «така незграбна цензура позбавить російськомовних українських глядачів доступу до протилежної контрольованої російським ЗМІ точки зору».
На цьому звинувачення вичерпуються. Нічого не сказано про альтернативну точку зору по Криму – Дождь обмежується кремлівською позицією, підтримуючи її відповідними картами. Насправді, немає «альтернативної точки зору» – є тільки альтернативна реальність, творцями якої є озброєні до зубів російські солдати і бойовики. З весни 2014 року Росія укоренила цю альтернативну реальність з допомогою утиску свободи слова і арештів мирних противників російської політики, включно з кінорежисером Олегом Сєнцовим і багатьма іншими.
Україна, яка віддала свій ядерний потенціал (один з найбільших у Європі) в обмін на гарантії територіальної цілісності, сьогодні не може захистити себе силою зброї. Міжнародним неурядовим організаціям варто було б подумати, чи можна назвати цензурою намагання держави захистити своє населення від викривленої інтерпретації дійсності.
Переклад НВ
Новое Время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Галі Койнаш. Републікування повної версії тексту заборонене
Більше поглядів тут