"Армія має бути контрактною чи за призовом?"

Сучасна армія має бути за контрактом. Рівень озброєння і технологічність сучасних воєн не дозволяє використовувати "людей з вулиці", тобто призовників.

Крім цього, є ще моральний аспект усвідомленого вибору. Справжній воїн має бути готовим до смерті. Тоді у нього буде більше шансів вижити.

Костянтин Стогній, тележурналіст

.

На мою думку, сьогодні вже всі мають зрозуміти, що на Україну чекає ще чимало випробувань. Тому для захисту суверенітету, територіальної цілісності та конституційного ладу в Україні має бути встановлена загальна військова повинність, складова частина якої — проходження військової підготовки всіма дієздатними громадянами незалежно від статі, політичних, релігійних та інших переконань.

Обов'язковим також вважаю створення ефективної системи територіальної оборони з неодмінним збереженням легкої стрілецької зброї вдома у кожного її учасника.

Георгій Учайкін, голова наглядової ради
Української асоціації власників зброї

.

Армія має бути добровільною контрактною, без жодного примусового призову. Така армія буде боєздатною та забезпечить стримування агресора.

А от систему територіальної оборони слід будувати з урахуванням досвіду Швеції, Фінляндії та Швейцарії. Коли населення проходить нетривалу підготовку, форма та спорядження зберігаються вдома, зброя — на складах неподалік. І в разі загрози кожне село виставляє взвод, а кожен район — батальйон для захисту своєї оселі та землі.

Анатолій Гриценко, лідер партії Громадянська позиція,
екс-міністр оборони України

.

Як показує досвід Ізраїлю, досягти пристойного рівня професіоналізму можна й у призовній армії. Враховуючи, що потенційний супротивник Збройних сил України чисельно перевершує їх, а велика контрактна армія нам не за кишенею, рівнятися треба на [армію оборони Ізраїлю] ЦАХАЛ. До того ж служба — це непогана школа патріотизму

Карл Волох, блогер,
власник медичної клініки Роміталь

.

Тільки контрактною. Із добрим фінансуванням, високими зарплатами та мотивацією. Із застосуванням такого підходу черга охочих буде, як до нової поліції.

І заклик не потрібен. Для того щоб показати автомат і навчити виконувати команди, рік — це багато. Достатньо місяця-двох військової підготовки у межах середньої або вищої освіти. Кожною справою мають займатися професіонали. Інакше — це воювати числом, а не вмінням.

Руслан Ольховський, директор IT-компанії Softengi

.

Розмірковуючи романтично, зрозуміло, я прихильник контрактної армії. В різних країнах світу в різний час у мене були друзі — професійні військові, зокрема з французького Іноземного легіону. Й у мене від них залишилися найкращі враження — професійна армія виховує вірність слову, і на цих хлопців у звичайному житті завжди можна було покластися.

Але, як реаліст і спілкуючись із військовиками, я виступаю на цьому етапі за змішаний метод комплектування збройних сил, коли сили територіальної оборони ефективно доповнюють контрактну армію. Потрібна обов'язкова військова повинність строком на 12 місяців, а не на весь період збереження загрози російської агресії — жодні "мінськи" і "парижі" тут не аргумент.

Ну і класика те, що швейцарська армія та ЦАХАЛ з точки зору завдань і викликів — одні з найефективніших у світі.

Олег Покальчук, соціальний психолог

.

З огляду на набутий досвід та національні особливості, оптимальний варіант — це контрактна армія. Але радше шведська модель, де є контрактна армія і зберігається компонент призовної армії з метою підготовки активного резерву.

Олексій Мельник, співдиректор програм зовнішньої політики
та міжнародної безпеки Центру Разумкова

.

Має бути контрактна армія. І чим швидше, тим краще. Я розумію, що це дорого, що потрібно створювати особливі умови для цієї армії. Але коли беруть не дуже грамотних хлопців, переважно сільських, бо міські знаходять довідки, довідочки та інші можливості не піти [служити], то це не армія. Це така класика Радянського Союзу.

Семен Глузман, президент Асоціації психіатрів України,
правозахисник і дисидент

.

Вважаю, не треба нічого вигадувати, а взяти модель, яка добре працює. Як така мені подобається швейцарська. На мій погляд, має бути стовідсотковий призов, але він має бути коротким і мати на меті підготовку резерву, а не службу в армії, як у СРСР.

Таким чином призовники утворюють резерв і, за винятком великої справжньої війни, в бойових діях не беруть участі. А ядро постійної армії має бути контрактним і професійним.

Це довгий процес, який починається ще в школі. Причому жінки теж мають пройти спеціальну підготовку. Сенс у тому, що всі громадяни країни мають бути готові до надзвичайних ситуацій, зокрема воєнних. Ну й періодично, раз на місяць, раз на п'ять років проходити підвищення кваліфікації.

Олександр Ольшанський, президент холдингу Інтернет Інвест,
голова оргкомітету найбільшого в Україні ІТ-форуму iForum

.

Контрактна — і жодної, крім контрактної! Примусова армія ніколи не була ефективною. Навпаки — це форма покарання. Наприклад, у СРСР туди надсилали студентів, які "косячили" по ідеологічній лінії. Фраза "підеш до армії!" — загроза і вирок одночасно.

Солдат — це робота, а професію у вільній країні зазвичай вибирають. І найголовніше: призовника не заманиш до війська і за $ 2 тис. на місяць, мобілізований — група ризику, а от контрактник — свідомо обраний шлях.

І я не вірю, що із 40 з гаком мільйонів українців не можна залучити 300 тис. охочих служити за контрактом.

Андрій Кокотюха, письменник

.

Подивіться, хто охороняє першу особу держави. Покажіть мені в службі охорони хоч одного вісімнадцятирічного хлопця, призваного на два роки.

Армія — інструмент захисту. Якщо влада охороняє себе офіцерами-суперпрофесіоналами, чому ми маємо охороняти себе своїми дітьми? Яким до того ж у цьому віці це нафіг не треба. І ще матеріально не відповідальними. Створи хоч супер-пупер-професійний танк, дай його сільському підліткові — і танка не буде за півроку. Ну от не хоче він служити, і нічого тут не вдієш. До дисбату ще на три роки? Тобто на п'ять років вилучити з економіки виробничу одиницю?

Призовна армія — занадто дорога. Служити мають люди із бажаням, мотивовані, навчені, матеріально відповідальні. Будь-яка армія будь-якої держави, що поважає себе, може бути тільки професійною.

Що не скасовує паралельного призову як елемента інституту резервістів. Тут у ЦАХАЛ, наприклад, можна багато чому повчитися. Але кістяк все одно — професійний.

Аркадій Бабченко, російський журналіст,
видавець журналу Мистецтво війни

.

Ми можемо кивати на досвід Швейцарії. Але постає питання: чи реально і чи безпечно на сьогодні дати кожному українцеві гвинтівку?

Хтось наводить приклад Ізраїлю. Але Ізраїль перебуває в стані війни не один десяток років. Якщо ми спиратимемося на цей досвід, це означатиме, що ми розраховуємо на те саме — багаторічні бойові дії.

Ми маємо говорити про використання якихось елементів позитивного зарубіжного досвіду та при цьому створювати схему, прийнятну у нашій реальності.

Для мене очевидно, що найкращий варіант — це все ж таки контрактник із гідною оплатою своєї служби. Він більш мотивований, робить вибір свідомо і має більше можливостей для професійного зростання.

Максим Глущенко, колишній заступник гендиректора Укроборонпрому,
експерт із розвитку оборонно-промислового комплексу