Зеленський, балтійський досвід і передвиборні обіцянки. Айварас Абромавічус – в інтерв'ю НВ / NV

Екс-міністр економічного розвитку і торгівлі України Айварас Абромавічус в інтерв'ю Радіо НВ розповів про Володимира Зеленського, досвід країн Балтії, розвиток України і обіцянки кандидатів у президенти.

Я вважаю, що для економічного прориву України потрібен destruction (руйнування – ред.). І я в міністерстві, в тому числі займався тим, що 50% кадрів вигнав, намагався теж з вашою допомогою когось запросити, від когось позбутися. Ми знаємо, від кого ми позбавлялися спільними силами. Я вважаю, що цей процес, на жаль, не мав продовження. Але насправді у нас поганий продукт – це управління країною, яке потрібно повністю міняти, робити так званий destruction. Все-таки потрібно основні моменти управління державою повністю поміняти, щоб створити умови для всіх інших, для бізнесу, розвиватися.

По-перше, я хотів би сказати, що ми були частиною тієї ж самої країни ще 30 років тому. І дивіться, де ми в Україні зараз знаходимося, і де країни Балтії. Країни Балтії за останнім дослідженням Світового банку Doing Business – всі ті три країни знаходяться в топ-15 в світі. [...] Що вони зробили по-іншому? У них теж була корупція, у них теж була організована злочинність. Але в Литві в 1994 році один журналіст-розслідувач вийшов зі своєї квартири, його застрелили просто на вулиці. Зібралися генпрокурори, зібралися керівники країни і сказали: "Досить! Або ми станемо як суверенна країна і поборемо корупцію, в тому числі, або ми все-таки залишимося якоюсь державою, що не відбулася". І це був момент становлення країни. Я очікував, що в Україні такий момент після Майдану і ще кілька можливостей під час війни відбудеться, але, на жаль, цього моменту поки не відбулося. Але все-таки політичні еліти повинні об'єднатися і сказати: "Давайте будемо будувати і керувати країною по-іншому".

На мою думку, ми маємо "сірих кардиналів", на жаль, керуючих енергетичними секторами. І це не уряд керує, не парламент, а "сірі кардинали".

Я з [Зеленським] зустрічався вже досить багато разів протягом останніх півтора місяців, і у мене немає сумнівів, що стосується його набору цінностей, що людина бачить місію, що країною керує неправильним чином, що є дуже сильний запит на нові обличчя, і він відкрито говорив, що очікував, що Слава Вакарчук буде балотуватися. Вони, можливо, були б в одному полі, він пропонує до сих пір йому об'єднатися. І коли Слава Вакарчук вирішив не балотуватися, він єдиний, в принципі, зайняв цю нішу протестного електорату, молодіжного електорату, людей, які бачать розвиток країни зовсім іншим способом, шляхом, які розуміють, що старі політики не здатні все-таки управляти країною зовсім по-іншому.

Він підтвердив, що, не дивлячись на те, що МВФ проти, він, на відміну від нинішньої влади, знайде компенсатори і можливості урізати витрати. У нас роздутий штаб бюрократів. [...] Він також сказав, що обіцяє, на відміну від нинішньої влади, що економічною діяльністю СБУ, МВС, Генпрокуратура та Адміністрація президента не буде займатися. Ці функції від них заберуть. Замість цього зробить те, що намагався зробити Олександр Данилюк. Служба фінансових розслідувань, аналітична служба при Мінфіні, буде єдиним органом, який буде займатися фінансовими розслідуваннями, зловживаннями що стосується бізнесу.

Айварас Абромавічус / Фото: Айварас Абромавічус / Facebook

Вважаю, що для бізнесу це досить, і ми це вже слухали, як він спілкувався з представниками IT-індустрії, де сказав, що "я вважаю, що ви розвиваєтеся правильно, головне – вам не заважати". І тут згадалася моя улюблена фраза Рональда Рейгана, який сказав: "Дев'ять найстрашніших слів по-англійськи: Я з уряду. І чим я можу допомогти?" Я теж дотримуюся такої думки, що ні президент, ні уряд не повинен заважати розвитку підприємницької діяльності в нашій країні. Це буде найкращим їхнім внеском у розвиток бізнесу.

У тих умовах, в яких я його бачив, я думаю, зараз ситуація дуже стресова для нього, це взагалі нове щось для нього, він поводиться досить спокійно, тримає все під контролем. На відміну від старих політиків, нових облич, таких, як Слава Вакарчук і Зеленський, я бачу якусь платформу для того, щоб найняти зовсім інших людей зовсім іншого складу, яким дати повноваження, підтримувати і всіляко мотивувати, щоб ці професійні люди робили правильні речі. [...] І перший раз як раз на зустрічі з бізнесом він сказав, що чільну п'ятірку своїх найближчих і найбільш важливих призначень він оголосить перед другим туром. І я сподіваюся, що це буде сильна п'ятірка.

Я вважаю, що керівники у нас погані в основному, і вони стримують, скажімо, потенціал цих всіх неймовірно талановитих людей, які в різний час заходили в уряд. Тому я зустрічався з одним товаришем шведом, який керує дуже великою компанією, який має у нас фабрики, це велика японська компанія, що має 20 мільярдів доларів оборот, він сказав: "Таких талановитих людей, як в Україні, я не зустрічав ніде і таких поганих керуючих, як в Україні, я теж ніде не зустрічав". Тому потрібно міняти керівників, тому що весь інший персонал готовий робити економічний прорив в нашій країні.

Насправді, ще три місяці тому я був одним з головних претендентів в кандидати мера Вільнюса. Я півтора року думав над цим, тому що головна партія Литви, яка весь час виграє вибори в Вільнюсі, партія консерваторів, ставила на мене дуже великі надії. І я мав тільки останню розмову з Габріелюсом Ландсбергісом, керівником цієї партії, три місяці тому, де я сказав, що насправді я живу в Україні десять років, в Литві я не живу 25 років, але все одно я там досить популярний і відомий, я сказав, що вважаю, що Вільнюс і Литва рухаються в правильному напрямку. Вільнюс – найщасливіше місто Європи. 93% жителів задоволені життям у Вільнюсі. Тому я сказав, що для Литви, в тому числі, важливіше буде, якщо в Україні буде успіх. Тому я сказав, що мої обов'язки зараз в Україні.

Бачу, що рефлексують кандидати, в тому числі що стосується вимог бізнесу, податок на виведений капітал, урізування бюрократичного апарату. Так що за будь-якого розкладу, якщо ці люди прийшли б до влади через парламентські вибори, через президентські вибори, якщо вони будуть робити те, що вони обіцяють, то, можливо, ми будемо жити колись вже зовсім в іншій країні. Але як ми знаємо, тенденції бувають такі, що обіцянки рідко виконуються.

Я завжди вірю, що люди зі сторони, в тому числі з приватного сектора, вони ефективніше старих бюрократів. Тому від старих бюрократів потрібно позбавлятися, вони вже показали свою недієздатність, і потрібно якомога більше людей з позитивним досвідом з приватного сектора, з-за кордону, в тому числі з Малайзії, із США, зі Швеції, з Польщі, з інших країн, щоб вони прийшли і реально впроваджували то, що вони побачили в інших країнах. І нам потрібно йти не обов'язково американським шляхом, ні якимось іншим шляхом, я вірю, що найкращий шлях розвитку – це шлях північних країн з соціальною відповідальністю.

Редактор: Діана Ковальова