1. Головна новина цих днів - це президентські і парламентські вибори. які відбулися в Туреччині. Переможцем перших став чинний президент Реджеп Таїп Ердоган, переможцем других - підконтрольний йому блок партій. Опозиція визнала свою поразку, що особисто для мене стало сюрпризом: за її власними підрахунками, Ердоган не набирав більше ніж 50 відсотків, тобто мав відбутися другий тур. Але тепер його не буде, а буде ось що. Завдяки торішнім змінам конституції новообраний президент отримав гігантські повноваження, ставши справжнім султаном. Тепер він без жодних проблем може докорінно знищити всю опозицію і будь-які паростки демократії у своїй країні. Чи зробить це Ердоган? Я майже не сумніваюся. Думаю, що Туреччина в найближчі роки остаточно стане східною деспотією, на кшталт Росії.
2. Авторитетні міжнародні організації, а також іноземні ЗМІ вщент розкритикували турецькі вибори. ОБСЄ назвала їх нерівними, нечесними і такими, що пройшли з обмеженнями свобод для опозиції. Преса була ще жорсткішою у своїх оцінках. Звучали навіть визначення на кшталт "похоронний дзвін для турецької демократії". Я повністю згоден з такими оцінками. Навіть більше, мені здається, що вони ще досить м'які. Свої власні я написати тут не можу, оскільки вони зовсім вже нецензурні. Важливо що. Ердоган стане проблемою не тільки для самої Туреччини, але і для оточуючих її країн. Річ у тім, що всілякі там "султани" і "національні лідери", здобувши необмежену владу всередині своєї країни, в обов'язковому порядку починають лізти до своїх сусідів. Це неминуче. Гітлер, Каддафі, Саддам, Путін... Список можна продовжувати. У цьому випадку ситуація ускладнюється ще й тим, що Туреччина - важливий член НАТО. Як у цьому союзі будуть уживатися західні демократії і відверта східна диктатура, сказати поки що неможливо.
3. Першими Ердогана привітали азербайджанець Ільхам Алієв і угорець Віктор Орбан. Слідом - лідери інших країн, включно з Володимиром Путіним і Дональдом Трампом. Ердоган, треба сказати, перебуває в чудових стосунках і з російським, і з американським президентами - їхні управлінські стилі багато в чому схожі. Путін і Трамп зараз активно готуються до першого повноцінного двостороннього саміту. Як очікується, він пройде у Відні - столиці нейтральної Австрії. Місцевий прем'єр-міністр Себастьян Курц теж з симпатією ставиться до російського і американського лідерів. Зараз у Відень уже прибули команди співробітників спецслужб РФ і США. Вони готують візит з погляду його організації та охорони перших осіб. Якщо підготовка саміту зайшла вже так далеко, то він майже напевно відбудеться. Для всього прогресивного людства це не дуже гарні новини. Якщо Трамп після зустрічі обсипає компліментами Кім Чен Ина, якого до цього лаяв, то що ж буде після переговорів з Путіним, якого Трамп і зараз майже щодня облизує.
4. Втім, не з усіма країнами у США такі гарні відносини. Сьогодні стало відомо, що американці збираються істотно обмежити китайські інвестиції у свої підприємства, які займаються високими технологіями. Крім того, буде введено заборону на експорт деяких чутливих технологій у КНР. У такий спосіб американці намагаються перешкодити Китаю досягти поставленої ним мети - до 2025 року стати світовим лідером у десяти науково-технологічних галузях, а до 2050 року лідирувати в науці і технологіях на всіх фронтах. Тут я маю сказати, що буду тільки радий, якщо перший загальний штучний інтелект з'явиться не в авторитарному Китаї, а в США. Бо такий винахід дасть автору світове панування, а глобальний "китайський світ" - це досить невесела перспектива.
5. Іран попередив світову спільноту про "негативні наслідки" виходу США з угоди щодо ядерної програми цієї країни. Про що йдеться, він не сказав, але це і так зрозуміло - Тегеран з потроєною енергією візьметься за створення власної ядерної зброї. Іншого виходу у нього немає, оскільки всередині країни в умовах міжнародної ізоляції зростає бідність і невдоволення. А ядерна зброя, як нещодавно показав приклад Північної Кореї, відкриває будь-які двері на міжнародній арені. Майже не сумніваюся, що завдяки діям Дональда Трампа через кілька років Іран теж стане ядерною державою.
6. Сам президент США поки що буцається з демократами у себе вдома. Зараз там найгарячіша тема для політичних суперечок - це імміграція, зокрема - нелегальна. Трамп зажадав, щоб Конгрес ухвалив закон, який дозволяє йому максимально швидко виганяти геть із країни тих людей, хто масово і незаконно переміщується на її територію. Тут взагалі цікава історія: якщо одна людина зі, скажімо, України, без візи прибуде до США, то її депортують як раз та два. Якщо ж туди без віз прибуде батальйон гондурасців, то їх уже не можна виганяти, оскільки це буде "расизм". Я не дуже розумію логіку, та нехай. Навколо біженців і мігрантів зараз у світі діється багато незрозумілого.
7. В Європі на цю тему у вихідні відбувся міні-саміт ЄС. У його роботі взяло участь приблизно половина країн союзу, інші сказали, що їх ця тема не стосується. Присутні вирішували, що робити з постійним потоком мігрантів з Азії та Африки. Як пояснили італійські представники, або це питання буде якось вирішено, або спочатку буде знищено Шенгенську угоду, а слідом за нею - і Євросоюз. Протягом дня розмов жодного рішення ухвалено не було. Зараз все йде до того, що Німеччина закриє свої кордони, її приклад наслідуватимуть інші країни, після чого Шенген припинить працювати в явочному порядку. Ну а далі вся ситуація покотиться чортзна куди. В кінці всіх чекатиме розвал ЄС і пекельна криза. Якщо, звісно, терміново щось не буде придумано.
8. Проблеми загрожують не тільки ЄС, а й НАТО. Чинний генсек Альянсу Єнс Столтенберг оголосив, що НАТО може і загинути через розбіжності між США та ЄС. А ось колишнього генсека НАТО Хав'єра Солану просто не пустили до США. Річ у тім, що він нещодавно відвідував Іран, а за американськими законами, тим, хто був в Ірані, безвізовий в'їзд до США закритий. Мені здається, це дуже показова історія.