Венесуэла и уроки оппозиционной борьбы

2 мартa 2018, 14:53
Этот материал сейчас доступен только на украинском языке

На политическую арену страны выходят все больше радикалов, «аутсайдеров» и внесистемных игроков, которые предлагают опасные «пути к спасению»

У Венесуелі стався розкол усередині опозиції. Одного з лідерів опозиційного альянсу, який об'єднує понад 20 партій, виключили. Колишній губернатор Анрі Фалькон несподівано вирішив висунути свою кандидатуру на вибори президента. Такий крок засвідчив, наскільки розпорошеною є опозиція з приводу ключових питань.

Коли президент Венесуели Ніколас Мадуро оголосив про проведення виборів 22 квітня, опозиційний альянс «Круглий стіл Демократичної Єдності» заявив, що бойкотуватиме їх. Цей крок був логічним продовженням курсу опонентів Мадуро на його політичну та міжнародну ізоляцію. Якби опозиція дійсно повністю відмежувалася від виборів, їх би не визнали сусідні країни та міжнародна спільнота. Це призвело б до делегітимації Мадуро як глави держави, його дипломатичної і політичної ізоляції, а також полегшило б для країн процедуру запровадження санкцій. Принаймні, дало б привід це зробити. Ставка опозиції в умовах тотального контролю з боку Мадуро була саме на підтримку з-за кордону, передусім з боку США та Колумбії. Але рішення Анрі Фалькона все зіпсувало.

Колишній губернатор і член Соціалістичної партії Мадуро, Анрі Фалькон розчарувався у правлячій партії і перейшов до опозиції. Він є послідовним критиком президента Ніколаса Мадуро. Його шанси на перемогу є мізерними, оскільки в умовах авторитарного управління з боку Мадуро, результати президентських виборів вже зараз можна чітко спрогнозувати. З іншого боку, висування Анрі Фалькона сприйняли як спробу заповнити собою вакуум, який опозиція створила, бойкотувавши вибори.

Вибори президента стануть поворотним моментом в історії країни

Деякі опозиціонери навіть вважають, що рішення Анрі Фалькона – це «проект» влади, яка змусила його балотуватися, щоб розколоти опозиційний рух. У будь-якому разі, для Мадуро цей крок опозиції – справжній подарунок. Адже тепер він зможе використати Анрі Фалькона як фактор легітимації своїх виборів і показати, що у Венесуелі відбувається справжня президентська кампанія.

Тепер венесуельська опозиція має два варіанти. Перший – продовжувати бойкотувати вибори, оголосивши Фалькона «зрадником» або «агентом Мадуро» і гнути цю лінію до кінця. Або ж змінити тактику і висунути на вибори єдиного кандидата. Останній варіант має дві сторони медалі. З одного боку, висування єдиного кандидата від понад 20 партій мобілізує електорат, консолідує ресурси в руках «Круглого столу Демократичної Єдності» та дозволить створити реальну конкуренцію Ніколасу Мадуро. Це приверне більшу увагу ЗМІ, міжнародних спостерігачів і тим самим ускладнить для президента можливість фальсифікацій. Але з іншого боку, участь опозиції призведе до того, що вони також нестимуть відповідальність за результати виборів, у тому числі за можливе насилля, яке може спалахнути після голосування. Більше того, відмова опозиціонерів від своєї обіцянки бойкотувати вибори позбавить їх можливості критикувати владу та закликати світ не визнавати легітимність Мадуро.

Є ще третій варіант, але беручи до увагу реакцію опозиції, він є малоймовірним. Партії можуть підтримати Анрі Фалькона як єдиного претендента на вищу посаду в державі. 56-річний кандидат має непоганий вплив на політичне життя в країні. Він був членом правлячої партії і знає внутрішні розклади серед соціалістів. Фалькон став відомим у 2010 році, коли публічно порвав усі зв’язки з тодішнім президентом Уго Чавесом. Фалькон представляє себе як «аутсайдера» та щось середнє між радикальними опозиціонерами та автократичним Мадуро. Крім того, на користь Фалькона грає те, що він має зв’язки з найбільшими продовольчими асоціаціями та компаніями Венесуели, наприклад, з конгломератом «Polar». В умовах продовольчої кризи, цей аргумент може стати непоганим «козирем» у руках Анрі Фалькона на виборах. До того ж, його риторика містить елементи помірного анти-американізму. Це означає, що його складно звинуватити у тому, що він є «маріонеткою США» (це улюблений прийом Мадуро та його прихильників), а сам він має можливість грати на полі влади та поділяти ідеологію оточення президента.

Крім Анрі Фалькона у виборах бере участь ще один «позасистемний гравець» – євангеліст і пастор Хавьєр Бертуччі. Він та мільйони його набожних послідовників оголосив про свій намір балотуватися минулого тижня. З того часу він їздить по країні та організовує масштабні агітаційні меси під відкритим небом, представляючи себе ледь не як «пророка». Бертуччі має всі шанси перетягнути на себе частину електорату венесуельської опозиції. А тому останнім необхідно вирішувати, що робити і на якого політика ставити, або ж висувати альтернативу, ризикуючи ще більше подробити свій електорат між різними кандидатами.

Вибори президента стануть поворотним моментом в історії країни. Вони засвідчать, наскільки сильним є сам президент і наскільки розпорошеною є опозиція. В умовах кризи, на політичну арену Венесуели виходять все більше радикалів, «аутсайдерів» і позасистемних гравців, які пропонують «шлях до спасіння» через фантастичні популістські гасла, а часом й войовничу риторику. Це загрожує внутрішній стабільності Венесуели та може остаточно дискредитувати опозицію, якщо вона не напрацює чіткого плану дій до 22 квітня.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени

Журнал НВ (№ 21)

Парламентские списки

Благодаря двум новым политсилам парламент ждет беспрецедентное в истории Украины обновление

Читать журнал

Стань автором

Если Вы хотите вести свой блог на сайте Новое время, напишите, пожалуйста, письмо по адресу:

nv-opinion@nv.ua

Выбор редакции

Финансы

Вчера, 20:00

img
Вывод 155 млрд грн из ПриватБанка — не идея НБУ, а реальные последствия отмены национализации — Рожкова
Политика

Вчера, 15:28

img
Фото дня. Владимир Зеленский и Ангела Меркель — первая встреча
События

Вчера, 20:57

img
В Киеве проходит неделя КиевПрайд-2019 в поддержку ЛГБТ-сообщества — полная программа