Три года новой Украины

Доля України ніколи не була легкою. Наша держава не раз повставала у відчайдушній боротьбі з різними імперіями, прагнучи незалежності та свободи. Географічне положення України століттями породжувало агресивність її сусідів, котрі й понині не можуть змиритися з незалежністю та суверенітетом нашої держави.

Три роки тому Україна повстала, аби вже ніколи не бути такою, якою була до 21 листопада 2013 року. Для когось розуміння змін прийшло трішки пізніше, коли на Грушевського та Інститутській розстріляли людей. Хтось зрозумів, що минуле назавжди залишилось у минулому, коли Росія анексувала Крим та почала перші артилерійські обстріли у Донецькій та Луганській областях. Але для усіх нас цілком очевидним є те, що Україна вже ніколи не буде частиною імперії. Ми будуватимемо незалежну державу для людей.

Битва за майбутнє Європи сьогодні триває не у Франції, Німеччині чи Польщі. І розпочалася вона 2014 року на Півдні та Сході України. Наша держава першою прийняла на себе підступний удар Росії. Ми першими усвідомили, що Кремль не зупиниться в Україні, а йтиме далі, поки не завоює півсвіту.

В день гідності та свободи хотілося б сказати про декілька важливих здобутків, які безперечно є в нашому спільному українському арсеналі. Без них, ми б не змогли продовжувати наш шлях, а, щонайменше, стали б мовчазливою масою, частиною автократичної імперії, яку сьогодні будує Путін.

Головним здобутком Майдану я вважаю народження громадянського суспільства. Щоби не говорили вороги, а в Україні є справжнє громадянське суспільство, яке продовжує множитись кожного дня. Vox populi України пролунав на весь світ у дні Революції гідності. Сьогодні він продовжує лунати на східних кордонах нашої держави.

Разом з тим, саме громадянське суспільство стало рушійною силою формування правової держави. Судова реформа, реформа поліції, прийняті Верховною Радою антикорупційні закони, функціонування НАБУ – все це стало можливим завдяки людському потенціалу українців. Спільне бажання йти демократичним шляхом, жити в умовах прозорості та відповідальності назавжди перекреслили повернення до часів ідеології СРСР. Ми кажемо «ні» поверненню до Союзу, яким керує Москва. І саме це є вирішальним фактором, аби зрозуміти, що робити далі і на які ризики слід очікувати.

Ще одним, без перебільшення, видатним здобутком Майдану можна назвати той факт, що свідомість українців на багато щаблів перевищила свідомість і рівень відповідальності багатьох політиків. Як українських, так і іноземних. Самоорганізація, порядність одне по відношенню до іншого, жертовність – все це характеризує громадянина, який бажає жити у новій, самодостатній та успішній Україні.

Відзначаючи третю річницю з початку подій на Майдані, ми розуміємо, що окрім нас самих, ніхто нам не допоможе так, як нам би цього хотілося. І це теж здобуток Майдану. І саме це має стати в основу національної стратегії розвитку. У сьогоднішньому світі геополітичних потрясінь, коли до влади у різних країнах приходять праві, популісти, націоналісти-радикали, Україна зобов’язана знайти власне місце. Українська стратегія успіху має базуватися на економічному зростанні, яке потім у вигляді потужних смислових конструкцій ми можемо передати іншим державам.

Нова національна ідея України повинна базуватися не на ідеології, політиці чи протиставленні одного типу правління іншому. Ми зможемо об’єднатися виключно навколо розвинутої економіки, інновацій та бажання йти вперед з тим країнами, які обрали шлях свободи і демократії. Три роки нової України показують, наскільки це важкий та складний шлях, але він того вартий, адже виводить нас усіх зовсім на інший рівень. Світоглядно ми стоїмо обличчям до Заходу, наче останній рубіж перед варварським Сходом.

Пам’ятаймо про це в день гідності та свободи, адже саме за гідність та свободу веде боротьбу нова українська держава.