Сила мыслить наперед

Кожна активна людина неминуче задумується про майбутнє, а отже – планує. Найбільш поширеним є короткострокове планування. Ні до чого його краще не застосуєш, як до власного бюджету. Найманий працівник, який отримує щомісячний дохід, планує на 30 днів наперед. Цикл повторюється місяць за місяцем – все логічно і просто. До того ж, такий тип планування ще й найбільш комфортний, тому що працівник може планувати зміну місця роботи, відпустку тощо, орієнтуючись лише на місячні цикли прийняття рішень протягом життя.

По інший бік короткострокового планування – довгострокове. Припустимо, зарплата працівника – 25 тисяч гривень, а якщо він розрахує місячну суму як річну, то матиме вже вже 300 тисяч. А це, погодьтесь, виглядає зовсім інакше. Та найважливіше те, що саме в цей момент для людини відкриваються абсолютно нові фінансові можливості. Довгострокове та короткострокове планування як в особистому житті, так і в бізнесі – це про спосіб мислення окремо взятої одиниці.

На співбесіді потенційні роботодавці часто запитують: «Де ти бачиш себе за п’ять років?» Таким чином вони хочуть отримати докази того, що кандидат вміє мислити довгостроково. Це демонструє потенціал та вміння думати за межами поточних, тобто короткострокових, обставин на майбутнє.

Відповідальність – це цінність європейської культури

Довгострокове мислення є фундаментальним принципом в стратегіях розвитку бізнесу, сучасних міст, навіть країн. Це драйвер змін, сил і тенденцій, які формують нове майбутнє. Сила довгострокового мислення – у відповідальності за прийняття рішення для справжньої «гри в довгу». Відповідальність – це цінність європейської культури. Саме тому європейці, а також носії західної культури – американці, канадці та інші – вибудовуючи стратегію розвитку сучасних міст та країн, послуговуються засобами довгострокового планування.

Натомість абсолютна більшість українців надає перевагу короткостроковому. По-перше, це проста і комфортна модель. По-друге, катастрофічно не вистачає розуміння цінностей. Звісно, українці знають про їхнє існування. Ба більше, щиро поділяють їх. Але проблема в тому, що українці глибинно не усвідомлюють сутність цих цінностей. Слово «відповідальність», тобто основу довгострокового мислення, ми схильні ставити поряд зі словом «порушення»: відповідальність за порушення трудового законодавства, відповідальність за неподання декларації, відповідальність за наклеп тощо. Хибне сприйняття цінностей – це надважлива проблема та справжній виклик для країни.

Довгострокове мислення вимагає від нас звільнитися від «пастки миттєвостей», яка ігнорує творчість, креативність, поступ.

Так чи інакше, ці міркування повинні бути частиною побудови кращого майбутнього для кожного громадянина.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени