Кто поможет Украине победить Россию

Кінець весни 2017 року став тим періодом, коли перед Україною відкриваються нові можливості на міжнародній арені. І якщо раніше усі сподівання летіли за океан у виключній надії на Сполученні Штати Америки, то сьогодні зовнішня політика нашої держави потребує зміни тактики.

Безперечно, США повинні залишатися й надалі стратегічним партнером України. Ми зобов’язані робити усе, аби унеможливити налагодження двосторонніх стосунків між Росією та Америкою за рахунок національних інтересів нашої держави. Проте, як засвідчив саміт Великої сімки, сьогодні більшої ефективності та результативності може дати поглиблення співпраці України та Європи.

З високою ймовірністю протиріччя між Дональдом Трампом та основними гравцями на європейській арені будуть тільки поглиблюватися. Про це свідчить відсутність порозуміння між США та іншими лідерами Великої сімки щодо проблем клімату та процесу міжнародної торгівлі. Найбільший розкол ми бачимо між Трампом та Ангелою Меркель. Крім того, заяви президента Америки щодо НАТО не вселяють надії на порозуміння між Білим Домом та Європою в питаннях фінансування Альянсу. З іншої сторони, наростає негатив по відношенню до Трампа всередині самої Америки. Скандали, пов’язані з контактами Трампа і Росії, тільки множаться. Наразі розгортається новий конфлікт навколо зятя Трампа та його старшого радника Джеральда Кушнера. ФБР висуває звинувачення на адресу Кушнера щодо того, що він налагоджував таємний канал зв’язку з РФ. Наразі ситуація може вилитися у грандіозний скандал та призвести до відставки Кушнера.

Що ж стосується Росії, вона не зупиняється у власних потугах налагодити двосторонні відносини з Сполученими Штатами та вирішувати долю України без участі самої України. І ніхто сьогодні не може гарантувати того, що Трамп не погодиться на варіанти, які йому нахабно пропонує Росія.

Зустріч Путіна та Емануеля Макрона дала чітке розуміння, що новий президент Франції буде провадити жорстку та принципову політику по відношенню до Росії. Таким чином, усі сподівання Кремля, що Франція стане союзником РФ у Європі, не виправдалися.

З огляду на вищесказане, можна зробити ряд висновків.

По-перше, Україна не повинна відмовлятися від співпраці з Америкою, але концентруватися потрібно на особі віце-президента Майкла Пенса та взаємодії з Конгресом і Сенатом США. Саме вони мають усі шанси приборкати амбіції та бажання Трампа вирішувати долю нашої держави без нашої ж згоди. До слова, 1 червня лідери комітету Сенату США у справах банків, житлового будівництва та міського розвитку республіканець Майк Крапо і демократ Шеррод Браун запропонували посилити санкції проти РФ через її дії в Україні, Сирії, та кібератаки. І така пропозиція має усі шанси стати реальністю.

По-друге, Україні варто активізувати свої відносини з Францією та Німеччиною. Це стосується як безпекової політики, так і торгівлі, інвестицій та культури. Також, важливо розвивати тактику «м’якої сили», формуючи позитивний імідж України серед європейських держав.

І, по-третє, нам варто наполегливо йти у напрямку зміни формату перемовин щодо врегулювання конфлікту на Донбасі. Україні потрібно розширення учасників такого формату. Найбільш ефективним таке розширення бачиться за рахунок підписантів Будапештського меморандуму. Мова йде про США та Велику Британію. Якщо це відбудеться, Україні вдасться створити передумови, за яких Росія буде змушена йти на поступки.

В той же час, ми маємо не забувати, що Кремль ніколи не відмовиться від своїх імперських задумів та амбіцій. Тому стратегія протидії гібридній агресії повинна враховувати довгострокову перспективу боротьби зі східним сусідом, який діє згідно принципу, що ціль завжди виправдовує будь-які засоби.

На жаль, сила розуміє тільки силу. Тому і наша головна ставка має бути зроблена на силу.