Как Украине отвечать на нападки Польши

Найгірше в рішенні Сейму про геноцид на Волині – це те, що в ньому поляки, фактично, відходять від формули “Пробачаємо і просимо пробачення” і застосовує свою власну - “Звинувачуємо і не визнаємо провини”.

Найгірше, що ми можемо зробити - це відповідати симетрично (або дзеркально). Такі відповіді лише загострять протиріччя і виведуть нас на новий виток конфлікту. Відкриття проти України “Другого фронту”, тепер вже західного і ідеологічного, нам ні до чого.

Але і показати нашим західним сусідам своє невдоволення їхнім рішенням ми, як держава-партнер, також змушені.

Тому в українсько-польських відносинах варто триматися лінії конструктиву. Якщо він у якихось питаннях, наприклад, політики пам’яті, неможливий, то краще його відкласти до кращих часів.

Неминучість потрібно сприймати як неминучість. А майбутнє вибудовувати з тими, хто є майбутнім Польщі. Наприклад, з партією “Nowoczesna”. Автори “Волинської декларації” з них саме зараз роблять “ворогів народу”. А вони просто реалісти, бо знали, до чого призведе це голосування у українсько-польських відносинах. Ні, не до “заморозки”, але до помітного похолодання. І до економічних втрат з обох боків, само собою.

У цій історії ще буде продовження, негарне продовження. Конструктивно було б дочекатися закінчення цього негативного антиукраїнського тренду і повернути наших польських партнерів до діалогу. Звісно, що після ухвали цього тексту зробити це буде вже набагато важче, але все одно потрібно.