Как написать программный код успешной страны

В Україні за неофіційними даними є близько 100 тисяч спеціалістів, що працюють в сфері розробки програмного забезпечення. Детальне технічне завдання (ТЗ) є не єдиним, проте одним з ключових факторів гарантії успішності розробки продукту. В ТЗ прописуються цілі, задачі, технічні та інші вимоги, на реалізацію яких набирається команда з відповідними знаннями та навиками, обираються технології, методи тестування та подальшої підтримки. Від наявності та деталізації технічного завдання залежить якість фінального продукту, а також кінцева вартість його написання, впровадження та супроводу. В глобальному сенсі не існує «поганих» технологій, мов програмування чи підходів, оскільки кожен з них відіграє роль інструменту, який потрібно використовувати в потрібний час для вирішення тієї чи іншої задачі. Очевидним є те, що ІТ технології та конкретні програмні рішення можуть значно оптимізувати час на виконання тих чи інших задач, стати інструментом для моніторингу діяльності чиновників, надати доступ до даних та перевести державні послуги в електронну форму, і як наслідок, покращити життя пересічного українця.

На жаль, на рівні нашої країни немає сформованого “технічного завдання”, яку ж країну потрібно запрограмувати. Тому ми маємо повну анархію у сфері надання електронних послуг, відкритих та громадських бюджетів, проектах “смарт сіті”, відкритих даних та постійні суперечки між ключовими бенефіціарами. Відсутня також інтероперабельність сервісів, тобто механізмів взаємодії різних сервісів, міських платформ тощо (найпростіший приклад - відсутність API у більшості реєстрів, електронних послуг).

На жаль, якісної взаємодії між професійними компаніями по розробці програмного забезпечення, державними органами, громадськими інституціями та міжнародними донорами немає. У результаті маємо низьку якість ІТ-сервісів, витрачені кошти та малу кількість дійсно потужних ініціатив з ІТ-складовою.

Звісно, деякі результати все ж таки є: OpenDataBot , ДонорUA , Prometheus , Навізор , UARoads , Розумне місто , Агенти змін - реальні локомотиви у своїх нішах. Але країні потрібно значно більше подібних ініціатив.

Як ІТ-спеціалісти можуть долучитись до розбудови “цифрової держави”:

1. Створювати нові продукти. Кожен успішний проект - велика мотивація для всіх інших. Звісно, не всі професійні команди чи компанії мають змогу працювати над волонтерськими чи соціальними неприбутковими проектами.

2. Допомагати експертизою. Виділяти декілька годин на тиждень, надаючи професійну допомогу соціальним та волонтерським проектам в ролі ментора,

3. “Взяти під крило” громадську організацію чи благодійний фонд та допомогти впровадити цифрові технології, новітні засоби комунікації, процеси та практики, що значно підвищить їх ефективність.

Також потрібно пам’ятати, що написати програмний код - це порівняно нескладна задача, набагато складніше запровадити його у державні органи та примусити працювати на благо громадян. Без розуміння того, як працюють державні органи та приймаються рішення зробити це буде важко. Тому на допомогу приходять організації та ініціативи на кшталт Великої ідеї , ГУРТ , EGAP Challenge , 1991 Open Data Incubator , Apps4Cities .

Сьогодні є дискусії, чи може Україна стати успішною, спробуючи імплементувати досвід інших країн та створивши аналог Кремнієвої Долини на своїй території. Якщо залишити за дужками доцільність і сфокусуватися на основних складових такого процесу, то серед них: наявність експертизи, локального ринку, сприятливих умов для ведення бізнесу (спрощене законодавство, пільгові умови, відсутність перепон для залучення капіталу тощо - список є далеко не повним), а також венчурного капіталу та інвестицій у новітні технології та перспективні галузі. На жаль, з усього списку в Україні на серйозному рівні немає нічого (хоча низку “перемог” можна перелічити: 3G, закон про електронні договори, розвиток відкритих даних).

Що це означає для нашої країни? Що у нас є унікальна можливість або прискореними темпами остаточно опинитись у прірві, або якісно перескочити сформовані екосистеми і створити свою унікальну (чи хоча би робочу) екосистему у певних галузях та сферах. Чи є теоретичні шанси піти другим шляхом? Безперечно. Вартість інновацій у даний момент досить низька, в Україні є тисячі талановитих інженерів та людей, які люблять та вміють працювати і в яких є величезна мотивація змінюватись на краще та змінювати навколишнє середовище. Інтернет та комунікації в Україні одні з найкращих і найдешевших у світі, до нас прикута увага багатьох країн, що готові допомагати та ділитись своєю експертизою.