"И Ленин такой молодой"

20 мартa 2018, 02:43
15
Этот материал сейчас доступен только на украинском языке

О судьбоносном портрете, битве за музей и совковые пиететы

Я, чесно, на мить замислилася, як у Радянському Союзі писали – великий чи Великий Ленін. А потім подумала, що все-таки навіть для легкого історичного дискурсу нині це вже не так і важливо. Зрештою, сама так не напишу, і пієтету ніякого не маю. Щоправда, він був – тимчасово і в дитячому садку.

Пам'ятаю розтиражований великий портрет великого Леніна. Уважні очі, легка посмішка Мони Лізи. Вихователька майстерно намагається викликати у нас захват, читає якісь оповідання про зустріч вождя з дітьми. І таки вразила дитячу уяву, заявивши, що Ленін – наймудріший і найдобріший дідусь для всіх дітей. Я намагалася знайти місце для новоспеченого третього дідуся, який несподівано з'явився у моєму житті. Зрештою, подумала я, шестирічна, третій дідусь – не такий вже зайвий.

Потім було «жовтенятство» зі значком і віршиками. А потім був він, символ епохи, – галстук. Піонерською краваткою чи хусткою бо якось його й не назвеш. «Клятву піонера» ми урочисто проголошували всім класом у переддень дня народження вождя, у квітні, попід піднятим червоним прапором. Кілька днів до того я вперто зубрила ту присягу, а потім, гордо розхристана, аби галстук бачили сусіди, йшла додому.

Щоправда, високо шанувати і нести цю «піонерську честь» мені таки не вдалося – то галстук забувала, то догани за поведінку отримувала, а то й нешанобливо в кишеню пхала. Якби Радянський Союз не розпадався на шмаття на моїх підліткових очах, точно б вигнали з піонерії – добре, що без жодних моїх шкодувань.

Я про тих, хто не піддає сумніву свої стереотипи і пієтети, але піддається на заклики і маніпуляції

Наступного разу я впритул стикнулася з ленінським портретом уже дорослою, між двома нашими революціями – Помаранчевою та Гідності. Тоді у переддень дня народження Вождя я, будучи блогером на російському ресурсі, виставила роботу Олександра Ройтбурда «І Ленін такий молодий».

Провокативну, сміливу і мейнстримову, як на мене. Але тоді навіть серед багатьох моїх тодішніх мережевих друзів, а там купкувалися у навкололітературних групах чи не зі всього колишнього совка, мене ніхто не зрозумів. Користувачів вона настільки обурила, що, як здавалося, освічені люди, які готові до критичного мислення і сприйняття, вони не змогли це переварити. Мене дуже вразив їхній збережений пієтет до Леніна.

І от нещодавно стався камбек. Він стався потужною хвилею. Коли велика, розвинута і така талановита Одеса – теж ледь не переварила.

Спочатку одна комісія при облраді розглядала кандидатури на посаду голови Обласного художнього музею. Серед них була – Олександра Ройтбурда. Він пройшов конкурс. Його противники, чиїми зусиллями кандидатуру й не підтримали, бризкали слиною і виставляли в соцмережах як закид – саме цю його роботу з Леніним. Мовляв, бачите, на що замахнувся, бачите, що він робить з історією!

Відтоді боротьба закипіла на новому рівні. Одеська культурна еліта обурилася. Створила петицію, заходилася писати пости на підтримку кандидата, додавала фото, де в зубожілому музеї підставляють відра, бо з даху тече вода прямо на коштовну художню колекцію. А далі ставки виросли. Друга комісія Ройтбурда затвердила.

А перед голосуванням в облраді на столи депутатів потрапили фейкові звіти про те, що Ройтбурд не просто провокативні полотна створює. А й у фарбу додає... екскременти. Лайно, тобто, вибачте. Під стінами ж стояли люті бабусі із протестними транспарантами.

Врешті-решт, облрада на засіданні сесії не підтримала кандидатури Ройтбурда. Після цього вже й губернатор Одещини Максим Степанов висловився на підтримку художника. І навіть міністр культури. Люди мистецтва зібрали з півсотні підписів і публічно закликали губернатора одноосібно ухвалити «вольове рішення», хоча процедура цього не передбачає. І він таки знайшов вихід. Сьогодні голова Одеської ОДА уклав п'ятирічний контракт з Ройтбурдом. Одеський обласний художній музей отримав голову.

Один із засновників нашого постмодернізму та південно-українського живопису, автор понад сотні виставок і куратор кількох десятків виставок, масштабних фестивалів та й взагалі досвідчений арт-менеджер Олександр Ройтбурд, – судячи із соцмереж, особисто не знайомі, – намагався філософськи реагувати на депутатську відмову та наплетені інтриги.

За одним із останніх опитувань, 30% українців сумують за Радянським Союзом. На жаль, на тлі боротьби за Одеський музей з Ленінським портретом напереваги і лайном в усіх сенсах, ця цифра видається навіть применшеною.

І одразу згадується реакція росіян на нещодавню кінострічку «Смерть Сталіна». Мова зараз не про якість цієї західної політичної сатири. Навіть не подивившись, не тільки якась там федераційна комісія з моралі, а й пересічний російський глядач був готовий поставити на неї тавро. А то ще доведеться піддавати сумніву велич особистості тоталітарного лідера.

Наше суспільство теж, вочевидь, відійшло недалеко. І мова не стільки про брудні політичні ігри в комісіях і радах. Я про тих, хто не піддає сумніву свої стереотипи і пієтети, але піддається на заклики і маніпуляції і цим створює живильне середовище для подібних прецедентів. Вперто не хоче «вмикати» мозок. І рішуче не готовий до іроній, переосмислень, а отже – і нових шансів. Для усіх нас. В усякому разі, ця епопея вкотре оголила зрізи нашого суспільства, де в реальності постмодернізм насправді – відпочиває.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени

Подкасты Радио НВ

Пропустили любимую передачу? Не дослушали интервью? Хотите переслушать эфир из архива?

Подпишитесь на подкасты Радио НВ на Soundcloud. Слушайте, переслушивайте, делитесь!

Слушать подкасты

Стань автором

Если Вы хотите вести свой блог на сайте Новое время, напишите, пожалуйста, письмо по адресу:

nv-opinion@nv.ua

Выбор редакции

Экономика

Сегодня, 09:30

thumb img
СВОП Зеленского. Почему растёт вероятность дефолта Украины
Карточки

Сегодня, 13:21

thumb img
Я хочу проголосовать на выборах, но буду не в Украине. Мне стоит поспешить?
Инновации

Сегодня, 12:00

thumb img
Долетались. Как космический туризм нанесет смертельный удар по авиационной отрасли